1. Два російські нафтопереробні заводи зупинили роботу після атак безпілотників.
- Йдеться про Новокуйбишевський і Туапсинський НПЗ, які належать роснефті. Підприємства припинили переробку нафти через пошкодження після ударів БПЛА.
- Туапсинський НПЗ, єдиний на чорноморському узбережжі рф, зупинився ще 16 квітня після атаки безпілотників на порт Туапсе. Повторний удар відбувся 20 квітня. Унаслідок атак постраждала портова інфраструктура та резервуари з нафтою. Пожежа спричинила масштабне задимлення — шлейф диму розтягнувся приблизно на 300 км і досяг Ставрополя. Через неможливість відвантажувати нафтопродукти через порт підприємство було змушене зупинити єдину установку первинної переробки нафти потужністю 12 млн тонн на рік.
- Ще один удар припав на Новокуйбишевський НПЗ потужністю 8,3 млн тонн на рік, який зупинився 18 квітня. Завод торік виробив близько 1,1 млн тонн бензину і 1,6 млн тонн дизельного палива. Після атаки безпілотників були зупинені обидві установки первинної переробки нафти — АВТ-11 та АВТ-9.
- Серія ударів по нафтопереробній інфраструктурі дедалі сильніше підриває можливості рф підтримувати стабільне виробництво пального та експорт нафтопродуктів.
2. росія зіткнеться з найбільшим спадом видобутку нафти з часів пандемії.
- росія у квітні скоротила видобуток нафти через удари по портовій інфраструктурі та зупинку трубопроводу «Дружба». Падіння може стати найрізкішим із 2020 року.
- За оцінками, у квітні видобуток зменшився на 300–400 тис. барелів на добу порівняно із середнім рівнем початку року. Якщо ж порівнювати з кінцем 2025-го, скорочення становить 500–600 тис. барелів на добу.
- Однією з ключових причин стали удари безпілотників по російських нафтових портах і нафтопереробних заводах, які посилилися останніми тижнями. На цьому тлі компаніям дедалі складніше підтримувати попередні обсяги видобутку, особливо з урахуванням планових весняних ремонтів НПЗ.
- Додатковим фактором стала зупинка трубопроводу «Дружба», який постачає нафту до Угорщини та Словаччини через територію України. Його робота припинилася після атак наприкінці січня. Скорочення видобутку вже вплинуло на експорт: морські поставки російської нафти впали до мінімуму з літа 2024 року і за підсумками квітня можуть досягти найнижчого рівня з 2023 року.
- Водночас частину втрат можуть компенсувати високі ціни на нафту. За оцінками, у квітні доходи бюджету рф від податку на видобуток корисних копалин можуть скласти близько 700 млрд рублів — удвічі більше, ніж у березні, і на 10% більше у річному вимірі.
3. росія переходить до ручного управління паливним ринком після серії ударів по нафтопереробній інфраструктурі, які суттєво скоротили виробничі потужності.
- У 2025 році атаки безпілотників вивели з ладу близько 20% потужностей російських НПЗ. У 2026 році ситуація погіршилася: лише за останній місяць зупинялися щонайменше п’ять великих заводів.
- Із початку року під удари потрапили не менше 12 нафтопереробних підприємств. Серед них: «Кинеф» у Ленінградській області (потужність близько 20 млн тонн на рік, другий за величиною НПЗ у рф); «Нижегороднефтеоргсинтез» (близько 17 млн тонн); Новокуйбишевський, Саратовський і Туапсинський НПЗ.
- Удари по інфраструктурі вже призводили до перебоїв із паливом: у 2025 році в окремих регіонах виникав дефіцит бензину, а ціни на АЗС зростали рекордними темпами — до 12,7% у річному вимірі восени. За підсумками року зростання сповільнилося до 10,8%, але залишалося майже вдвічі вищим за офіційний рівень інфляції (5,6%).
- На цьому фоні уряд рф планує запровадити обов’язкові орієнтири для нафтових компаній щодо обсягів виробництва бензину і дизельного пального, щоб стабілізувати внутрішній ринок і компенсувати втрати через пошкодження НПЗ.
4. Надприбутки, які москва може отримати від зростання цін на нафту не здатні відновити російську економіку, що наближається до рецесії.
- Навіть додаткові доходи від експорту енергоносіїв не компенсують структурні проблеми економіки рф. Основна проблема полягає в тому, що масштабні бюджетні витрати стимулюють попит, але майже не впливають на виробництво.
- Значна частина ресурсів спрямовується на військову промисловість, продукція якої фактично знищується на полі бою і не створює довгострокової економічної віддачі. У результаті економічна активність дедалі більше залежить від державних витрат, які водночас посилюють інфляційний тиск.
- Якщо влада рф вирішить спрямувати додаткові нафтові доходи на подальше збільшення бюджетних витрат понад уже запланований рівень, це лише посилить інфляцію і змусить центробанк довше зберігати жорстку монетарну політику.
- Попри те що регулятор поступово знижує ключову ставку протягом останніх дев’яти місяців і на останньому засіданні опустив її до 15%, реальна вартість кредитів залишається близькою до історичних максимумів. російський ВВП ймовірно скоротився у першому кварталі 2026 року після того, як промислове виробництво в перші два місяці року знизилося майже на 2%.
- Якщо ці тенденції підтвердяться, це стане першим квартальним спадом економіки з початку 2023 року. Одночасно інвестиційна активність у першому кварталі опинилася в негативній зоні вперше з початку 2022 року.
- Навіть у самому уряді рф дедалі обережніше оцінюють перспективи енергетичних доходів. Згідно з оновленим макроекономічним прогнозом, чиновники закладають середню ціну російської нафти на рівні близько 59 доларів за барель, а також очікують міцніший рубль, ніж прогнозувалося раніше.
- У сукупності це означає, що реальні доходи від експорту нафти можуть бути нижчими за показники, закладені у бюджеті. Навіть зростання цін на нафту через конфлікт навколо Ірану може принести російському бюджету додатково лише 1–3 трлн рублів у 2026 році.
- Однак ці кошти не здатні компенсувати падіння виробництва, скорочення інвестицій та загальне уповільнення економіки на тлі війни і санкційного тиску.
5. росія намагається вирішити кризу малої авіації за рахунок техніки середини минулого століття.
- Сибірський науково-дослідний інститут авіації запропонував відновити льотну придатність приблизно 700 радянських літаків Ан-2, які нині перебувають на зберіганні.
- Ідея з’явилася після провалу спроб створити сучасну заміну для цього літака, що десятиліттями використовувався на місцевих авіалініях. Ан-2 був розроблений ще в 1940-х роках і тривалий час залишався основою малої авіації спочатку срср, а потім рф.
- Загалом у різних країнах, зокрема в Україні, Польщі та Китаї, виготовили близько 17,5 тисячі таких машин. Більшість із них давно списана або утилізована: за оцінками галузі, понад 14,7 тисячі бортів уже знищені.
- Станом на 2025 рік у рф у експлуатації залишалося лише 249 літаків цього типу, ще 276 перебувають у парку ДОСААФ. З 2024 року влада припинила масове списання старих машин і почала повертати частину з них у стрій. За цей час вдалося відновити 16 літаків із числа тих, що перебували на зберіганні та готувалися до утилізації.
- У СибНДІА вважають, що модернізація та ремонт старих Ан-2 можуть тимчасово закрити дефіцит повітряних суден на місцевих маршрутах приблизно на 5–7 років — до появи нових літаків цього класу, створення яких у рф постійно відкладається.
- Проблема полягає в тому, що ключові проєкти імпортозаміщення у цій сфері фактично зірвані. Літак «Байкал», який мав замінити радянські машини, кілька разів переносив сертифікацію і досі не має чітких термінів запуску.
- Інший проєкт модернізації Ан-2 також не отримав повноцінної державної підтримки. У результаті влада змушена повертатися до експлуатації техніки, створеної понад сім десятиліть тому.
- Навіть план відновлення старих літаків упирається у дефіцит двигунів. Один із запропонованих варіантів передбачає використання американських двигунів Pratt & Whitney або Honeywell, але їх постачання для рф обмежені санкціями.
- Альтернативний російський двигун ТВД-10Б існує лише у вигляді проєкту, а перспективи його серійного виробництва залишаються невизначеними.
6. росія готується наростити експорт нафти після відновлення портів.
- росія відновлює морський експорт нафти після кількох тижнів збоїв, спричинених ударами безпілотників, і очікує зростання поставок найближчим часом. Відвантаження з ключових портів — Приморська, Усть-Луги та Новоросійська — вже відновлено, більшість причалів знову працюють. Це створює передумови для збільшення експорту.
- У середньому за чотири тижні до 19 квітня морські поставки становили 3,11 млн барелів на добу — це мінімум із серпня і приблизно на 500 тис. барелів менше, ніж місяцем раніше. Водночас за останній тиждень обсяги зросли до 3,53 млн барелів на добу.
- Зростання експорту відбувається на тлі дефіциту пропозиції на світовому ринку через кризу на Близькому Сході та фактичне обмеження судноплавства через Ормузьку протоку, через яку зазвичай проходить до 15 млн барелів нафти на добу.
- Додатковим фактором стало продовження США дозволу на закупівлю російської нафти, завантаженої до 17 квітня. Це стимулювало попит, зокрема з боку Індії, де НПЗ активно викупили накопичені обсяги. У результаті запаси російської нафти на танкерах скоротилися приблизно на 40 млн барелів — із пікових близько 140 млн у січні до поточних рівнів, де більшість обсягів уже перебуває в транзиті.
- Водночас потенційне відновлення прокачування нафти трубопроводом до Угорщини через Україну може частково обмежити морський експорт — орієнтовно на 150–200 тис. барелів на добу.
- Попри відновлення потоків, наслідки попередніх атак і надалі впливають на загальні обсяги.
7. росія з 1 травня зупиняє транзит казахстанської нафти до Німеччини.
- росія з 1 травня припинить прокачування казахстанської нафти до Європи через північну гілку нафтопроводу «Дружба». Про це повідомляють галузеві джерела.
- Йдеться про постачання, які з 2023 року стали альтернативою російській нафті для Німеччини після запровадження санкцій. За оцінками, Берлін протягом приблизно десяти днів втратить близько 43 тис. барелів на добу казахстанської сировини.
- У 2025 році Казахстан експортував через «Дружбу» 2,146 млн тонн нафти, зокрема на НПЗ у Шведті, який після початку війни перейшов під контроль уряду Німеччини та відмовився від російської нафти.
- У першому кварталі 2026 року постачання до Німеччини подвоїлися — до 730 тис. тонн, а за підсумками року очікувався рекорд у 2,5 млн тонн. Паралельно Казахстан почав диверсифікувати експорт: у 2025 році були здійснені тестові поставки до Угорщини — 85 тис. тонн через Хорватію.
- Водночас південна гілка «Дружби» може відновити прокачування російської нафти до Угорщини та Словаччини вже найближчим часом — орієнтовно на рівні близько 200 тис. барелів на добу.
- москва заявляє про готовність відновити транзит за умови відкриття маршруту через територію України. Угорщина та Словаччина залишаються одними з найбільш залежних від російської нафти країн ЄС і активно виступають за збереження енергетичних поставок. На цьому тлі ситуація з «Дружбою» стає додатковим фактором тиску в енергетичних переговорах між москвою, Києвом та Брюсселем.
8. Україна відновлює транзит нафти «Дружбою».
- Україна вже найближчим часом планує відновити транзит російської нафти трубопроводом «Дружба». Київ розраховує таким кроком пришвидшити отримання фінансової підтримки від ЄС у розмірі €90 млрд. Раніше президент Володимир Зеленський заявив про завершення ремонту пошкодженої ділянки трубопроводу.
- Паралельно міністр закордонних справ Чехії повідомив, що Угорщина та Словаччина підтвердили готовність підтримати виділення цього фінансування та нові санкції проти росії після відновлення постачання нафти.
9. ЄС може скоротити фінансування Венеційської бієнале через рішення допустити участь росії у виставці 2026 року.
- Про це заявила верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас після зустрічі міністрів закордонних справ союзу. За її словами, повернення росії до однієї з найвідоміших художніх виставок світу є неприйнятним на тлі війни проти України.
- Каллас наголосила, що поки росія руйнує українські музеї, церкви та намагається знищити українську культуру, їй не можна дозволяти використовувати міжнародні культурні майданчики для демонстрації власних проєктів.
- У зв’язку з цим ЄС розглядає можливість скорочення фінансування виставки. Венеційська бієнале планує вперше з моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році знову прийняти російських учасників.
- Це викликало різку реакцію серед європейських країн. Проти участі москви виступила група з 25 держав Європи. Міністерка культури Латвії Агнесе Лаце заявила, що бойкотуватиме церемонію відкриття 9 травня, якщо російська делегація братиме участь у заході.
- У латвійському міністерстві культури підкреслили, що участь росії фактично надає легітимність державі-агресору через престижну європейську культурну платформу, яка частково фінансується коштами ЄС.
- Крім того, 37 депутатів Європарламенту звернулися до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та до Каї Каллас із закликом призупинити фінансування виставки, яке оцінюється приблизно у 2 млн євро протягом трьох років, а також розглянути можливість обмежувальних заходів щодо осіб, пов’язаних із російським павільйоном.
- Організатори бієнале, у свою чергу, заявили, що виставка має залишатися простором для діалогу, де мистецтво відокремлюється від політики. Однак у багатьох європейських столицях дедалі частіше звучить позиція, що така «культурна нейтральність» виглядає неприйнятною, поки триває війна росії проти України.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
