1. Сили оборони України вразили три мости та об'єкти військової логістики росії.
- Сили оборони України повідомили про серію ударів по військовій інфраструктурі, логістичних маршрутах і пунктах управління окупаційних військ.
- Уражено автомобільний міст біля Новоазовська, два залізничні мости на Луганщині, склад забезпечення окупантів поблизу Новосвітлівки, а також три пункти управління БпЛА в районах Гуляйполя, Тьоткіного та Бахмута і пункт РЕБ біля Великої Новосілки.
- За результатами додаткового аналізу підтверджено й успішне ураження двох об'єктів військового зв'язку в районі Міняєвого московської області. Внаслідок удару одну будівлю знищено, ще одна зазнала значних пошкоджень із частковим руйнуванням.
- Удари по мостах, складах, вузлах зв'язку та пунктах управління ускладнюють військову логістику росії, погіршують управління військами та створюють додаткові труднощі із забезпеченням окупаційних сил.
2. Україна вдруге за місяць уразила найбільший у росії центр космічного зв'язку.
- У ніч на 30 червня Сили оборони України здійснили масовану атаку безпілотниками на московський регіон. Однією з цілей став Центр космічного зв'язку «Дубна» — найбільший подібний об'єкт у росії, який вже вдруге за червень опинився під ударом.
- За даними українських моніторингових ресурсів, внаслідок атаки загинув один російський військовослужбовець. Центр космічного зв'язку «Дубна» є важливим елементом російської військової інфраструктури, який забезпечує супутниковий зв'язок і управління космічними системами.
- Повторне ураження такого об'єкта свідчить про системний характер українських ударів по ключових елементах військового управління та зв'язку росії.
- Окрім Дубни, російська влада повідомила про роботу протиповітряної оборони ще в низці районів московської області, зокрема в Домодєдово, Чехові, Каширі, Коломні, Раменському та Воскресенську.
3. росія почала встановлювати кулемети на газовози через зростання ризиків у Балтійському морі.
- росія почала озброювати свої газовози великокаліберними кулеметами на тлі посилення напруженості в Балтійському морі та побоювань щодо можливих затримань суден.
- На ЗПГ-танкері «Маршал Василевський», який забезпечує постачання зрідженого природного газу до Калінінградської області, вперше зафіксовано дві вогневі точки з кулеметами «Корд». Поруч обладнані укріплення з мішків із піском для ведення вогню. Фотографії судна були зроблені у травні 2026 року естонською прикордонною службою під час повітряного спостереження.
- Водночас ефективність такого озброєння малоефективна. Данський аналітик Єнс Венцель Крістофферсен зазначив, що поодинокі кулемети практично не здатні ефективно протидіяти сучасним безпілотникам.
- Представник розвідки однієї з країн Балтії також наголосив, що для боротьби з повітряними цілями зазвичай використовують інтегровані системи з кількох автоматичних установок, а не окремі кулеметні позиції.
- Поява кулеметів на цивільному газовозі свідчить про зростання занепокоєння москви безпекою свого морського флоту. Це також демонструє, що росія змушена посилювати захист навіть суден, які забезпечують стратегічно важливі поставки енергоносіїв, на тлі дедалі вищих ризиків для морської логістики.
4. Індекс фінансового стресу в росії досяг найвищого рівня з 2022 року.
- Індекс фінансового стресу (FSI) наприкінці червня зріс до 2,47 пункту — це найвищий показник із жовтня 2022 року. Індекс майже досяг кризового порогу 2,5 пункту, перевищення якого історично свідчить про серйозні проблеми у фінансовій системі.
- Востаннє показник перевищував цей рівень у жовтні 2022 року — після оголошення мобілізації в росії.
- Абсолютний максимум було зафіксовано в березні 2022 року, коли індекс сягнув 10 пунктів на тлі масштабних санкцій та фінансового шоку після початку повномасштабної війни.
- Нинішнє зростання індексу зумовлене одночасним погіршенням кількох ключових факторів: падінням світових цін на нафту, різким посиленням волатильності на фондовому ринку та зростанням ризиків у фінансовому секторі.
- Лише за останні тижні індекс московської біржі опустився до мінімуму за три роки, а державні облігації також суттєво втратили в ціні. Наближення FSI до кризового рівня свідчить про посилення фінансової напруги в російській економіці.
- Погіршення ситуації на нафтовому ринку, зниження вартості фінансових активів і зростання невизначеності створюють додатковий тиск на бюджет, банківську систему та можливості фінансування російської економіки в умовах війни й санкцій.
5. Паливна криза в росії дісталася москви: найбільші мережі АЗС обмежили продаж бензину.
- Найбільші російські нафтові компанії «Газпром нафта» та «Лукойл» почали запроваджувати жорсткіші обмеження на продаж пального в москві та підмосков'ї на тлі поглиблення паливної кризи.
- На автозаправних станціях «Газпром нафти» у столиці одному клієнту відпускають не більше 30 літрів бензину або 60 літрів дизельного пального за одну заправку. Заправка пального в каністри заборонена. На трасових АЗС ліміт на бензин також становить 30 літрів, а на дизель — до 200 літрів.
- Обмеження посилив і «Лукойл». На частині заправок у москві одному клієнту продають лише 20–30 літрів пального, а відпуск у каністри також заборонений. Раніше компанія вже запроваджувала ліміти в московській області, однак тепер вони стали значно жорсткішими.
- Запровадження обмежень у столичному регіоні свідчить про подальше загострення дефіциту пального. Паливна криза, яка раніше переважно охоплювала віддалені регіони, тепер дедалі сильніше зачіпає москву — ключовий центр споживання та політичний центр росії.
6. Виробництво аміачної селітри в росії скоротилося після ударів по хімічних підприємствах.
- У росії зафіксовано спад виробництва аміачної селітри на фоні серії ударів по хімічних заводах, що мають значення для військово-промислового комплексу.
- За даними росстату, у січні–травні 2026 року випуск селітри знизився на 9% у річному вимірі — до 4,7 млн тонн, а лише у травні падіння становило 14%, до 786,1 тис. тонн. Аміачна селітра використовується не лише як азотне добриво, а й є важливою сировиною для виробництва вибухових речовин.
- Основними виробниками в росії залишаються «Акрон», «Єврохім», «Уралхім» і ГК «Азот», які забезпечують близько 80% випуску та 90% експорту цієї продукції.
- На початку 2026 року українські безпілотники посилили удари по російських хімічних підприємствах, які можуть постачати компоненти для військової промисловості. Серед атакованих об'єктів — Редкінський дослідний завод, «Метафракс Кемікалс», «Дорогобуж», підприємства «ФосАгро», «КуйбишевАзот», «Міндобрива» та завод «Азот» у Ставропольському краї.
- Одночасно скоротилося і виробництво аміаку — ключової сировини для випуску селітри. За п'ять місяців його обсяг зменшився на 7,5%, до 7,6 млн тонн. російська влада навесні тимчасово призупиняла дію ліцензій на експорт аміачної селітри, щоб забезпечити внутрішній попит.
- Попри часткове відновлення виробництва у другому півріччі, галузь не зможе компенсувати втрати, накопичені навесні.
- За оцінками Metals & Mining Intelligence, за підсумками 2026 року виробництво аміачної селітри в росії скоротиться приблизно на 5%.
7. Китай скорочує закупівлі російської нафти та деревини, посилюючи тиск на експорт росії.
- Китай, який після 2022 року став головним покупцем російських енергоресурсів, почав скорочувати імпорт окремих ключових товарів із росії.
- Морські поставки нафти до КНР у червні знизилися приблизно на 8% порівняно з попереднім місяцем і опустилися до близько 6,4 млн барелів на добу — одного з найнижчих рівнів за останнє десятиліття.
- Одночасно погіршується ситуація і з експортом російської деревини. За перші чотири місяці року поставки до Китаю скоротилися майже на 30% — до 2,6 млн кубометрів, а валютна виручка зменшилася приблизно на чверть, до 603 млн доларів.
- Причини скорочення різні, однак наслідок для росії спільний — звуження одного з найважливіших експортних ринків. Попит на нафту в Китаї поступово знижується через швидке поширення електромобілів і скорочення споживання бензину, тоді як будівельна криза стримує імпорт деревини.
- Для росії це означає додатковий тиск на експортні доходи. Саме Китай став основним напрямком переорієнтації російської сировини після втрати значної частини європейського ринку.
- Якщо китайський попит продовжить слабшати, москві доведеться або шукати нових покупців, або погоджуватися на ще більші цінові знижки, що скорочуватиме валютні надходження до бюджету.
8. Туреччина може позбутися російських С-400 заради американських винищувачів F-35.
- Туреччина розглядає можливість продажу російських зенітно-ракетних комплексів С-400 третій країні, щоб відкрити шлях до закупівлі американських винищувачів F-35. Потенційним покупцем комплексів може стати Південна Корея.
- Після придбання С-400 у росії в 2017 році США виключили Туреччину з програми F-35, аргументуючи це тим, що російські системи можуть використовуватися для збору даних про американські літаки та створюють неприйнятні ризики для безпеки.
- Остаточного рішення щодо повернення Туреччини до програми F-35 ще не ухвалено. Водночас прогрес можливий лише за умови, що Анкара позбудеться С-400, не передаючи їх назад росії.
- Адміністрація президента США Дональда Трампа вже повідомила Конгрес про намір схвалити постачання американських двигунів вартістю 613 млн євро для новітнього турецького винищувача KAAN. Ця угода має високі шанси на реалізацію.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
