Стала першим масштабним збройним зіткненням Великої Північної війни (1700–1721 рр.), яка розгорілася через прагнення Північного союзу — коаліції Московського царства, Данії-Норвегії та Саксонії (з Річчю Посполитою) — підірвати панування Шведської імперії на Балтиці. Головною метою московського царя Петра I здобуття виходу до Балтійського моря була шведська фортеця Нарва (разом із сусіднім Івангородом).
У вересні 1700 року московські війська підійшли до Нарви. Попри те, що загальна чисельність царевої армії, зібраної під фортецею, за різними джерелами становила від 35 до 40 тисяч осіб при 145 гарматах (безпосередньо при облозі було задіяно близько 34–35 тисяч вояків), її боєздатність виявилася низькою. Облогою міста, де перебував шведський гарнізон із 1800–2000 солдатів під командуванням полковника Геннінга Рудольфа Горна (а не генерала Реншильда, який очолював один із флангів шведської армії в майбутньому бою), керував іноземний найманець фельдмаршал Карл Євгеній де Круа. Московська артилерія застарілого зразка та брак боєприпасів не змогли пробити міцні фортечні мури, а затяжне стояння під дощем і снігом виснажувало облогівців.
Дізнавшись про загрозу, 18-річний шведський король Карл XII, який перед цим блискавичним кидком вивів з війни Данію, перекинув свої війська до Прибалтики. Здійснивши важкий марш, він підійшов до Нарви на чолі армії, що налічувала всього близько 9–10 тисяч вояків при 37 гарматах. Напередодні вирішального зіткнення, в ніч проти 18 (29) листопада, Петро I залишив табір і виїхав до Новгорода, передавши командування де Круа. 19 (30) листопада 1700 року під час сильної завірюхи, коли мокрий сніг віяв прямо в обличчя московитам, Карл XII дав бій. Шведи завдали раптового й потужного удару по центру протяжної оборонної лінії супротивника.
У лавах московського війська зчинилася паніка, яка посилилася недовірою до іноземних офіцерів — де Круа та його штаб відразу здалися в полон, рятуючись від розгніваних солдатів. Упорядкований опір чинили лише дворянські полки лейб-гвардії (Преображенський та Семеновський), які тримали оборону на фланзі. Поразка царської армії була нищівною: московити втратили від 6 до 10 тисяч осіб убитими, пораненими та затонулими при панічній втечі через річку Нарову, а також усю артилерію та прапори. Шведам здалися генерали й офіцери верхнього командування. Цей жорстокий урок змусив Петра I розпочати радикальну військову реформу, повністю перебудувати структуру армії, створити регулярну кавалерію та вітчизняну військову промисловість, що надалі змінило хід війни.
На картині зображено полотно шведського художника Густава Цедерстрема «Тріумф під Нарвою» (1910 рік), що ілюструє події Північної війни
