Справа в тому, що програма 18–24 працює з тими, хто підписав контракти після 12.02.2025. Їм виплачують мільйон гривень трьома траншами: після підписання контракту — 200 тисяч, 300 тисяч після завершення БЗВП і 500 тисяч наприкінці контракту.
Усі ті, хто зайшов у бригади до 12.02.2025 — технічно теж підпадають під дію програми. За схемою: 30 днів на бойових = 166 тисяч грн. За півроку, проведених на бойових, можна отримати свій мільйон гривень.
Головна проблема в тому, що для цієї другої категорії враховується лише період на бойових до 12.02.2025.
У нас в батальйоні воює Крапка, яка підписала контракт у листопаді 2024-го у віці 22 років - ще до появи «мільйоних» контрактів. Вона вже півтора року служить у складі бойового екіпажу, але від держави нічого не отримає. Тому що до 12.02.2025 року в неї не набралося навіть 30 «бойових» днів (бо спочатку було БЗВП, а потім — фахове навчання).
В результаті ті, хто заходив в ЗСУ за «мільйонним» контрактом, мають можливість піти на дембель із отриманими грошима. А наша Крапка, яка підписала контракт «до демобілізації», продовжить і далі воювати без будь-яких додаткових виплат.
Цю проблему можна дуже просто виправити. Для тих, хто підписав контракти до 12.02.2025, дозволити враховувати час на бойових після 12.02.2025. Щоб усі добровольці віком 18–24, хто заходив в бригади без підписання «мільйонного» контракту, могли отримати ці виплати.
Можна, звісно, нічого не виправляти. Але тоді держава ще раз надішле країні дуже простий сигнал: доброволець завжди програє. Першим бути погано. Той, хто веде себе відповідально - не може розраховувати від держави на взаємність.
Якось так
