Дивіться яким корисним ідіотом виявився Трамп для ворогів. Торік стрибнув з торговою війною на Китай і Сі миттєво доказав, що саме Китай крутить світом через монополію на видобуток і переробку рідкоземельних металів. Раніше про це здогадувались, але через постійно діючу торгівлю великих доказів не було (тільки японців трошки шугали). А тепер Трамп прийшов з ракетами до Ірану і дізнався що таки да – саме відморозки крутять світ через шахедний контроль над протокою, через яку проходить 20% світової нафти і 25% скрапленого газу. Сьогодні вночі нафта знову полетіла вгору за 100 доларів, що наочно довело світу – Трамп провокує кризи в яких прорізається справжня ринкова влада. І вона – не у Трампа. А справжнім індикатором страху є слабкі духом європейці. Саме вони першими всі по черзі полетіли до Сі домовлятись за магнітікі. І саме вони днями вже почали спроби сєпаратних перемовин з аятоллами щодо пропуску їхніх танкерів через пролив. Безуспішно, але показово.
«Reuters» взяв інтерв’ю у міжнародного аналітика іранського походження Алі Ваеза. Який в силу крові може краще розуміти екзистенційні нюанси супротиву іранців. Тож не дивуйтесь, що стаття закінчується словами: «Тегеран робить ставку на те, що зможе витримати довше, ніж набагато сильніший ворог». І не дивуйтесь, що Трамп облажався в Ірані. Бо Трамп реально ніколи не переживав ракет над головою, Америка за океаном від цих непріятностєй. Цей їбанько просто не знає, що багато людей не здаються навіть під обстрілами і б’ються за своє насмерть.
Іран влаштовує нафтовий шок, щоб послабити військову міць США
Задовго до того, як США та Ізраїль напали на Іран, Ісламська Республіка розробила власну зброю: утримання головної світової нафтової артерії в заручниках, щоб компенсувати військову перевагу своїх супротивників, повідомили три регіональні джерела, обізнані з іранськими планами.
Протягом десятиліть Іран давав зрозуміти, що в разі конфронтації він обмежить рух танкерів у Ормузькій протоці — вузькому місці, де його супротивники найбільш вразливі, оскільки будь-які перебої там миттєво відбиваються на світових енергетичних ринках.
Оскільки головна експортна артерія Перської затоки опинилася під прицілом, Тегеран перетворив найбільший економічний актив регіону на свій найпотужніший засіб стримування, зазначили джерела.
Зазвичай близько п'ятої частини світової нафти та скрапленого природного газу проходить через цю життєво важливу протоку, і Іран, який розташований на її північному узбережжі, зараз фактично її закрив. За даними Організації Об'єднаних Націй, з початку війни проти Ірану 28 лютого трафік через протоку скоротився на 97%.
Іран вже застосовував подібну тактику раніше. Під час «танкерної війни» в ірано-іракському конфлікті 1980–1988 років атаки на судна перетворили Перську затоку на одну з найнебезпечніших водних артерій світу, змусивши Вашингтон супроводжувати танкери через протоку.
Але зараз Іран володіє набагато потужнішими засобами, зокрема великими арсеналами дешевих ракет і дронів, здатних загрожувати судноплавству на значно більшій території. Його атаки цього місяця продемонстрували, як швидко Тегеран може порушити рух через протоку, не мінуючи її інтенсивно.
ТРАМП «ПЕРШИМ МІГНЕ», ЯКЩО СВІТОВА ЕКОНОМІКА СТАНЕ ЗАРУЧНИКОМ, ЗАЯВЛЯЄ ВАЕЗ
«Іран поступається в озброєнні — він ніяк не зможе перемогти їх у прямому зіткненні», — сказав Алі Ваез, директор іранського проекту Міжнародної кризової групи. Передбачаючи подальші удари США та Ізраїлю після 12-денної війни в червні минулого року, Тегеран вивчав, як розтягнути будь-який конфлікт «у часі та просторі».
«Якщо Іран візьме світову економіку в заручники, Трамп першим змигне», — додав Ваез.
Регіональні джерела, які відмовилися називати свої імена, оскільки не мали повноважень висловлюватися публічно, заявили, що потужний Корпус вартових ісламської революції (КВІР) Ірану давно готувався до вирішального протистояння з Ізраїлем і Вашингтоном.
План Корпусу, спрямований на захист 47-річної системи правління Ірану, очолюваної затятими антизахідними ісламськими клериками, був активований 28 лютого після того, як у перший день конфлікту був убитий верховний лідер аятолла Алі Хаменеї.
За словами джерел, суть стратегії полягає у визнанні військових обмежень Ірану проти переважаючих сил. Натомість стратеги Тегерана прагнуть чинити тиск на постачання нафти, одночасно завдаючи асиметричних ударів по американських об'єктах, розташованих у регіоні.
ІРАН ПЕРЕТВОРЮЄ ЗБРОЙОВЕ ПРОТИСТОЯННЯ НА ЕКОНОМІЧНИЙ ШОК
Стратегія спрямована на створення економічного тиску — як всередині країни, так і за кордоном — на президента Дональда Трампа з метою припинення війни.
«Це асиметрична війна в чистому вигляді, в якій Іран досягає надзвичайних, навіть глобальних наслідків за допомогою невеликої кількості атак, що завдають болісних втрат», — зазначив Майкл Айзенштадт з Вашингтонського інституту.
«Мета полягає в тому, щоб завдати економічного удару, ще більше підірвавши підтримку війни у Сполучених Штатах та посиливши тиск на Вашингтон з метою її припинення».
Замість того, щоб зосередити сили на одному полі бою, Тегеран розгортає свою кампанію, завдаючи хвилі недорогих ракетних ударів та ударів безпілотниками по всьому Перській затоці — таких, які раніше виконували союзні Ірану сили в Іраку, Ємені, Сирії та Лівані.
За словами джерел, такий підхід відображає доктрину, сформовану протягом десятиліть Корпусом вартових ісламської революції (КВІР) і засновану на припущенні, що сильніший супротивник намагатиметься знищити керівництво та командну структуру Ірану на самому початку будь-якої війни.
За їхніми словами, гвардія застосовує уроки, отримані за роки прихованого конфлікту зі США. Але цього разу, замість того, щоб покладатися переважно на регіональних союзників, які колись утворювали її передову лінію оборони, Тегеран тепер сам реалізує цей план.
ПІДХІД США ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ «БАЖАННЯМ», ЗАЯВЛЯЄ ВАЕЗ
Алі Ваез заявив, що США вступили у війну непідготовленими, керуючись «багатьма мріями, а не добре продуманими стратегіями».
За його словами, Вашингтон не передбачив атак дронів на країни Перської затоки, перебоїв у морських шляхах або необхідності евакуації громадян — недоліки, які, на його думку, відображають нездатність засвоїти уроки щодо ризиків використання дронів у сучасній війні.
На противагу цьому, децентралізована іранська доктрина «Мозаїка» — розподіл командування та управління для протистояння «декапітації» — залишається в силі під керівництвом одного координаційного центру. Навіть після смерті Хаменеї, за словами двох джерел, спікер парламенту Мохаммад Багер Калібаф, колишній командир гвардії, та Алі Ларіджані, голова Ради національної безпеки Ірану, продовжували керувати військовими діями з Тегерана.
Ваез стверджував, що хоча США можуть значно послабити Іран, для повної поразки знадобиться наземне вторгнення за участю до мільйона військових, які діятимуть у суворих умовах місцевості, а Вашингтон продемонстрував, що «не має на це сміливості».
Трамп, який колись обіцяв утримати США від «дурних» військових втручань, зараз веде те, що багато експертів вважають безстроковою війною за власним вибором, яка може стати найбільшою військовою кампанією з часів Іраку та Афганістану.
Ваез зазначив, що найближчою метою Ірану є виживання. Крім того, його ширшою метою є змусити Вашингтон визнати, що примус, чи то за допомогою військової сили, економічного тиску чи дипломатичної ізоляції, не працює.
Чи буде винесено такий урок, залишається невідомим. Але, перетворюючи найважливіший енергетичний коридор світу на зброю та розширюючи поле бою далеко за межі Ірану, Тегеран робить ставку на те, що зможе витримати довше, ніж набагато сильніший ворог
