Тільки нині цей наратив чомусь відновили представники нібито патріотичної партії – «Демсокира».
Один із її засновників нещодавно заявив: російськомовним важко перейти на українську, бо вони інтелектуали - грамотні, начитані, Пастернаком виховані; а от неосвіченим легко, бо в них словниковий запас 1,5 тисячі слів (як у п’ятирічної дитини).
І взагалі це не тільки з українською, це з переходом на будь-яку, - виправдовується пан.
Отакої!
То Леся Українка й Іван Франко, які знали десяток мов, просто посередності з примітивним словниковим запасом?!
Жадан був російськомовним у себе на Луганщині й перейшов у Харкові на українську – не інтелектуал?
Коли побачила, як у мережі обговорюють цей сюр, думала, що автор просто цитує скабєєву. Але ні, це його рідні думки - на весь, так би мовити, власний інтелект.
Пам’ятаєте рускоязичную чєлюсть? а тепер от - рускоязичний інтєлєкт.
Навіщо такі заяви
Дивно, але вони суголосні з трьома відомими кремлівськими наративами
1. Заява «якщо ти розумний, тобі важче перейти на українську, а якщо тупий, то легко» - це оновлений варіант відомого нам «РОСІЙСЬКА - ДЛЯ ЕЛІТИ, УКРАЇНСЬКА – ДЛЯ БИДЛА».
Кожен російськомовний тепер отримав додатковий аргумент – я нє буду разгаварівать на мовє, патаму шо я інтєлєктуал!
2. «ГОВОРИТИ УКРАЇНСЬКОЮ – це СТАВАТИ В ПОЗУ»
«Можна, звісно, СТАТИ В ПОЗУ й прочитати всю класику в українському перекладі», - каже пан.
Зверніть увагу на формулювання: автор вважає читання світової класики в українському перекладі – ставанням в позу! А я одразу згадую набридле з дитинства: да разгаварівай нармальна, чьо ти видєлуєшся.
Тобто обирати українську – це поводитися зухвало, ставати в позу, провокувати? Десь ми це чули
3. «НЕМАЄ НІЧОГО НОРМАЛЬНОГО УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ»
«Серед купи українських перекладів НЕМАЄ БАЗОВОГО», - продовжує пан.
Тобто сам стверджує, що є БАГАТО українських перекладів. Але (увага!) - немає БАЗОВОГО, а тому читати нічого не буде.
А базовий - це який??
Я загуглила: такий, що "передає основний зміст, але НЕ є ідеальним щодо стилю й повноти, не враховує культурні аспекти і нюанси мови оригіналу». Тобто примітивний!
Уявляєте, ніхто з українців НЕ зробив примітивний переклад шедеврів світової літератури!!! Біда ж яка.
Але не шукайте логіку, бо насправді це твердження актуалізує уже відоме нам: НЕТ НОРМАЛЬНОГО УКРАИНСКОГО КОНТЕНТА! Ми це чуємо роками.
Як сприймати ці заяви?
Нам формують мовну політику, де українська знову стає «другосортною». І роблять це руками російськомовних «інтелектуалів».
Яскравий сигнал - звільнення Тараса Кременя з посади Уповноваженого із захисту державної мови. Влада витерла ноги об думку реальних інтелектуалів - Забужко, Костенко й Жадана, які просили залишити Кременя.
До речі, до цькування уповноваженого доєдналися й члени "Свободи". Як і «Демсокира», вони давно просувають вигідні зеленій владі наративи.
І тепер спробуймо вгадати, чи пан свідомо закинув у медіапростір ці, м’яко кажучи, дивні заяви, чи просто пастернак йому так сильно вбив їх у голову….
Бо я не бачу відмінностей між заявами бикуватих блогерок, які обзивають українськомовних людей «йо...аним дном», і заявами представника «Демсокири», який заявляє, що на українську переходять тільки якісь неосвічені, нерозвинені люди, чий словниковий запас – на рівні п'ятирічної дитини.