За весною приходить літо. Після ночі приходить ранок. І вкотре ловлять за руку чергового корупціонера, вже не дивно, з партії "Слуга народу".
Прочитала вчора новину про ноунейма, яких прийшло як бджіл на мед, до влади, достатньо. І воно тепер вилазить, проявляє свої темні плями на сонці.
Ми маємо жахливий старт - кричущу непідготовку до війни.
Маємо шлейф з помилок і цинічних оборуток впродовж кривавих років повномасштабної війни.
Маємо й перемоги - нашого бізнесу, наших небайдужих, які самоорганізувалися всупереч, а не завдяки. Комусь хочеться очолювати перемоги, а не поразки - це зрозуміло. Але куди ж діти ці плями, які вилазять знову і знову?
Фракція "Слуга народу", за пошуком в гугл, представлена загалом в Україні в кількості 6100 депутатів. Офіційне ядро - 228 осіб, але загалом їх кілька тисяч, і вони зайшли в кабінети місцевих рад по всій країні. Я не звинувачую в корупції кожного, бо я не прокурор - проте є така річ, як приналежність. Причетність. Заплямованість репутації.
Кілька тисяч людей, які прийшли з сумнівними намірами. Які прийшли зламати систему. Зламали? Так. Побудували щось краще? Ні. Їх ще ловитимуть і ловитимуть, і їх вчинки тим гірші, що робляться, поки найкращі гинуть
