Для Пітера й області це абсолютний рекорд за весь час повномасштабної війни (минулий пік був ще в липні 2025 року, коли прилетів 51 дрон). Відстань від нашого кордону — понад 1000 кілометрів, але щільність удару була такою, що ешелонована оборона Балтійського флоту з їхніми С-400 й «Панцирами» просто захлинулася і пропустила ударну групу.
Реалізована класична схема прориву — канальність перевантажують, частина нальоту — імітатори й пустушки, які йдуть з різних сторін — не дають сфокусувати вогонь. Плюс на кількох відео, де дрони заходять у піке на термінал, немає типового сліпого падіння за GPS-координатами. Вони роблять характерну гірку або доворот перед самим ударом. Це означає, що працювали з термінальним машинним зором (DSMAC/оптична кореляція).
У самому Пітері вночі почався суцільний хаос: аеропорт «Пулково» пішов у глуху зупинку, оголосили план «Ковьор». Скасували понад 30 рейсів на виліт, купа бортів просто намотувала кола, спалюючи тонни дорогого авіаційного гасу й ламаючи всю логістику.
Згоріла сировина: 50 000 тонн нафти в одній такій бочці — це приблизно 365 000 барелів. Навіть якщо рахувати за дисконтною ціною 75 баксів за барель, це понад 27 мільйонів доларів чистого кешу, який випарувався тільки в одному резервуарі. Якщо їх там згоріли навіть три — це вже під мінус сто мільйонів за ніч.
Далі залізо. Сам резервуар-п’ятдесятитисячник з усією обв'язкою коштує мільйони доларів. Але найслабша ланка — це специфічні високопродуктивні насосні станції, системи наливу й автоматика управління (SCADA). Історично все це західного виробництва — Siemens та його аналоги. Ремонтувати або замінювати такі вузли в умовах жорстких санкцій — дико довга і неймовірно дорога історія: ти не замовиш магістральний нафтовий насос на AliExpress.
І головне — втрачена вигода. Порт стабільно відвантажував нафти на 70–85 мільйонів доларів на добу. Кожен день простою — це величезна діра в їхньому військовому бюджеті. Тиждень ремонту обійдеться у пів мільярда доларів недоотриманого прибутку.
І тут на сцену виходить вишенька на торті. Агентство Reuters повідомило: Росія зупинила експорт нафти через порти на Балтійському морі через атаку дронів. Танкери стоять, перевалки немає. Ця зупинка Приморська критично посилює глобальний дефіцит нафти, який просто зараз спричинений тим, що Ормузька протока працює на 10–15 % від довоєнного рівня.
Поки на Близькому Сході все палає, танкери стоять, ціни на нафту летять у космос, а рудий дід грає м'язами, росіяни мали б загрібати надприбутки лопатою. Але ми своїми дронами фізично відрізали їх від можливості заробити на цьому світовому кризовому стрибку.
Вони сидять на величезній діжці з нафтою, ціна на яку стрімко росте, але фізично не можуть її продати, бо ми тупо виносимо їм кран — то в Причорномор'ї, то на Балтиці. Методично і системно ріжемо їхню здатність заробляти гроші на цю війну.
Експорту бензину й дизелю досі не відновлено. Росія, яка десятиліттями хотіла бути енергетичною наддержавою, тепер критично залежить від імпорту бензину з Білорусі. Постачання з білоруських НПЗ (Мозир і Нафтан) зросли утричі порівняно з минулим роком. Частка дизелю в собівартості посівної 2026 року — до рекордних 25 %. На початку 2026-го ціна бензину й дизелю в середньому по РФ перевищила США. Це маркери хронічної паливної кризи, яку замітають під килим.
Усе йде за планом, демілітаризація на марші.
