"В перший тиждень травня на ринках панувало затишшя" - Сергій Фурса

"В перший тиждень травня на ринках панувало затишшя" - Сергій Фурса

Трейдери відпочивали після дуже бурного квітня, підраховуючи прибутки, які в багатьох банках видались рекордними на тлі рекордної волатильності, що приніс її із собою Трамп. В результаті, іноді здавалось, що інвестори і спекулянти поїхали садити картоплю на травневі свята. Спокій на ринках не змогли порушити навіть Індія і Пакистан, де влаштували розбірку, що дуже нагадує прелюдію до третьої світової, коли ядерні держави обстрілюють один одного ракетами і влаштовують найбільший за десятиліття повітряний бій, де літаки різних сторін хоч і тримались один від одного на значній соціальній дистанції, що іноді перевищувала 150 км, проте це погано закінчилась для кількох індійських літаків. Тим не менш, на тлі цього навіть боргові забов’язання Пакистану не впали, показавши мінімальне зростання за тиждень, яке хоч і відставала від динаміки інших країн з ринків що розвиваються, проте точно не відповідає стану перелякано близькою війною ринку. Поки ринковий консенсус полягає у тому, що Індія і Пакистан постоять, покричать один на одного, може покидають ракетами, щоб випустити пару, а потім розійдуться, знімати кіно про переможну звитягу. І лише іноді нервуючись, згадуючи, певно, як ігнорували ринки накопичення російських військ біля українського кордону, покладаючись на раціональність. Не зміг розбурхати ринкове болото і голова ФРС. Який очікувано не змінив ставку, ігноруючи думку Дональда Трампа. Зауваживши, що поки не зрозуміло, що воно буде, і дії президента США призвели до появи кількох ризиків, як в плані більш динамічного зростання цін, так і ризиків для зростання економіки. Тому краще не робити різких рухів і почекати.

Ранок п’ятниці індекс S&P500 зустрічає на позначці 5663, що на 60 пунктів вище, ніж тиждень тому. За цей тихий тиждень ринок американських акцій тихою сапою додав 1%, роблячи це на тлі максимально ведмежих настроїв серед інвесторів (рекордний рівень за всю історію дослідження цих настроїв) і створюючи новий легендарний парадокс фондового ринку. Чому коли всі налаштовані негативно ринки зростають і хтось (більшість) купляє. При цьому, є ще одне питання – а чи здатні ринки взагалі впасти, якщо всі вже депресивно налаштовані і активно гуглять запит, чи настала вже рецесія чи ні. Що може трапитись такого, що ринки впадуть, якщо в голові вони вже лежать в помиральній ямі? На валютному ринку також обійшлося без значних коливань долара. Ба більше, американська валюта виглядала цього тижня навіть більш впевнено. І це не зважаючи на побоювання аналітиків, що десь в Азії накопичилось зайвих 2,5 трлн доларів і це та рушниця, яка ще має вистрілити. Єдине, що якось сколихнуло спекулянтів, це новина про те, що Баффет несподівано вирішив піти на пенсію у 94 роки. Дійсно, якось рано старий йде відпочивати. Проте як добрий дідусь, він йде на покій, лишаючи по собі купу кешу для своїх нащадків. Компанія Баффета продовжила виходити з американських акцій, не піддавшись на загальний оптимізм ринків останніх тижнів, що вирішили забути про ініціативи Трампа і повірити, що він все ще не серйозно. Тим більше, що Трамп вже почав укладати угоди, досягнувши домовленості з Великою Британією, з якою, власне домовитись і так було не важко, і створюючи надію у ринків, що зараз цих угод буде неймовірна кількість на всі смаки. До речі, Британія якраз домовилась і з Індією, перемовини про торгівельну угоду з якою зайняли всього лише 3 роки.  

Нафта також стабілізувалась десь біля позначки у 62 долари за барель. Ринок досить кволо зреагував на очікуване рішення ОПЕК+ про збільшення видобутку, лише ненадовго просівши нижче 60 доларів за барель. Тим не менш, мало хто зараз серед великих банків прогнозує відновлення цін на чорне золото. Аналітики або традиційно продовжують поточну ціну на рік наперед, або навіть прогнозують подальше зниження. Думаючи, що саудівському принцу набридло дивитись на графіки видобутку нафти у світі за останні кілька років, які демонструють постійне зниження долі ринку країн ОПЕК, а ще й на тлі падіння цін. І на цьому тлі залишається загадкою стабільно сильний курс російського рубля. Що продовжує триматися біля позначки у 82 рублі за долар. Навіть на тлі значного збільшення дефіциту російського бюджету, який тепер перевищує трильйон рублів на місяць. Де ще повністю не відігране останнє падіння ціни на нафту. І на який точно буде впливати поглиблення економічної кризи в Росії, де навіть офіційні оглядачі вже фіксують падіння економіки в 1Кв2025 року. Не кажучи вже про те, що окрім бюджетного дефіциту, в Росії різко погіршився торгівельний профіцит, що зазвичай був величним як діди на параді у Путіна, а зараз скукожився, наче над головою почали літати добрі дрони.

В українському сегменту єврооблігацій було так само тихо. Тим більше, що в понеділок відпочивали лондонські банкіри, зробивши тиждень коротким. Навряд чи, вони, звісно, саджали картоплю десь в передмісті Лондона, проте настрій в них був наче вони не пили пиво чи літали на французьку Рів’єру, а просиділи три дні під вишнею, над якою гуділи хрущі, навіюючи спокій. В цілому український сегмент суверенних єврооблігацій майже не продемонстрував ні зростання, ні падіння цього тижня. Ціни змінились в межах одного пункта. Відстаючи, звісно, від інших ринків, що розвиваються, продовжуючи таким чином демонструвати своє розчарування не реалізованими сподіванням на швидке завершення війни при посередництві великих перемовників. А всередині країни парламент ратифікував угоду з американцями по корисним копалинам. Незважаючи на купу теорій змов, в парламенті не знайшлося жодного депутата, навіть з тих, хто зазвичай істерично кричить про святу українську землю, на яку не можна пускати буржуїв, хто виступив би проти домовленостей, які так сподобались Трампу. Тим більше, що деякі депутати, певно, подумали, що тепер їм дадуть довгострокові візи до США. Чи просто випустять за кордон, хоча б в Молдову.

На внутрішньому ринку майже повністю схлопнулась різниця між офіційним курсом і курсом чорного ринку. І тепер зранку у п’ятницю і так і там курс гривні до долара складає приблизно 41,55 гривні за долар на міжбанківському ринку і 41,45 на ринку чорному. І цей спред у 10 копійок періодично доходить до нуля. Певно, посівна остаточно закінчилась і аграрії витратили всі свої долари з мішків. Принаймні ті долари, які вони планували витратити для посівної. А НБУ відрапортував про черговий рекорд у абсолютній сумі резервів, які тепер перевищили 46 млрд доларів. Хоча, звісно, найнудніші з аналітиків можуть на це сказати, що із врахування інфляції, це все ще нижче показників 2008 року. Проте це ще не кінець Бо до кінця року очікується, що ці резерви перевалять за 58 млрд доларів. І це у випадку, коли війна продовжиться. А якщо раптом Путін проявить раціональність і перестане вимагати капітуляції України найближчим часом, що дозволить досягнути домовленості, то тут резерви взагалі можуть перевищити 63 млрд доларів. На цьому тлі Нацбанк налякав українців, коли вирішив сказати, що логічним зараз виглядає орієнтація на євро, що в заголовках пройшло як «НБУ відмовляється від долара» (добре, що це не потрапило на очі Трампу) і змусило багатьох пересічних українців думати, що ті долари, які лежать у них під подушкою, тепер будуть чи то експропріювати, чи вони просто перестануть ходити на території України. Фантомні болі від грошових реформ в радянському союзі, по якому періодично ностальгують пенсіонери, які тоді були молоді, і хіпстери, які там ніколи не були, досі живі. Хоча мова йде тільки про те, що курс гривні пора вже відв’язати до долара, який, тим більше, стає менш прогнозованим, і прив’язати до євро, що має стати майже рідним у найближчі роки.