Коротке доповнення до огляду...
1.Судячі зі всього, найближчим часом командування угрупування військ (УВ) противника "Восток" проведе у своїй операційній зоні перегруппування сил й засобів. Ймовірно, частина сил 36-ї та 29-ї загальновійськових армій (ЗВА) буде перегрупована у смугу 5-ї ЗВА, або у її смугу будуть переміщені сили та засоби з других операційних напрямків.
Очевидно, противник на Гуляйпільскому напрямку буде вимушений наростити свої зусилля північніше Гуляйполя (це ключова ділянка, щодо оборони всього Гуляйпільского району оборони ВСУ). Разом з тим, ОДНОЧАСНИЙ наступ зразу у всій смузі 5-й ЗВА й на більшій частині смуги 36-ї ЗВА для противника стає все більше проблемним (розтягування сил й засобів на досить широкму фронті об'єктивно поступово призводить до зниження його наступальних спроможностей).
Тому, командування противника буде змушене реалізувати, принаймні, одне з можливих, у таких умовах, рішень. Або звузити смугу свого наступу на цьому напрямку (за рахунок чого повернути потрібний йому рівень концентрації сил й засобів на ключових ділянках та напрямках), або перекидати сюди ДОДАТКОВІ сили з інших напрямків та операційних зон ...
Очевидно, ефект "ущільнення" смуги сусідньої з 5-ю ЗВА 35-ї ЗВА частинами та підрозділами 76-ї десантно-штурмової дивізії (дшд), власне, завдяки чому командуванню противника зуміло, свого часу, сконцентрувати у смузі своєї 5-ї ЗВА ПЕРЕВАЖАЮЧИ сили й засоби для наступу північніше Гуляйполя, поступово вичерпується ...
Для "продовження банкету" у смузі 5-ї ЗВА, протягом найближчих 2-х тижнів, противнику потрібно буде так чи інакше її підсилювати (тим більше, що їй ще доведеться самостійно штурмувати саме Гуляйполе у рамках очевидного плану противника по його ліквідації).
Наскільки я розумію, російському командуванню "не хочеться" застосовувати для цих цілей свій оперативний резерв УВ "Восток" (до двох мотострілецьких бригад). А таки, доведеться, бо 127-а мсд та 57-а омсбр противника зі складу його 5-ї ЗВА, очевидно, самостійно виконати поставлені завдання, протягом найближчого часу, будуть неспроможні.
2. Незабаром, ЗСУ доведеться вести безпосередньо бойові дії зразу у трьох більш-менш значних населених пунктах із щільною міською забудовою - Лиман, Костянтинівка та Гуляйполе, причому, на трьох "рознесених" оперативних напрямках.
Сподівавюсь, при їх організації та веденні, українське командування врахує досвід боїів за Вовчанськ, Сіверськ, Мирноград та особливо - Покровськ.
Розклад сил й засобів противника, призначених, очевидно для охоплення та штурму вищезазначених н.п. - добре відомий ...
Лиман - 20-а та 25-а ЗВА (УВ "Запад")
Костянтинівка - 3-я та 8-а ЗВА + 3-й армійський корпус (АК), а також морска піхота (до 3-х окремих бригад + окремий полк) - УВ "Юг"
Гуляйполе - 5-а, частково 35-а та 36-а ЗВА - УВ "Восток"
Перелік сил й засобів противника, якими він може суттєво та порівняно швидко їх підсилити (тобто, стан та склад його оперативного та стратегічного резерву), також - не становить особливої таємниці ...
Тому, ведення бойових дій, при обороні цих районів, варто (й, звичайно, потрібно) спланувати зазделегідь, виходячи, в першу чергу, самае з реальних спроможностей противника по нарощуванню його зусиль на вказаних напрямках.
Очевидно, сподіватися на те, що наступальні спроможності його основніх оперативно-тактичних угрупувань будуть поступово знижуватися безповоротно, не варто . Це просто не відповідає дійсності.
Як на мене, основними напрямки де противник буде концентровати свої основні зусилля стануть - Костянтинівський (Краматорський) напрямок й Лиманський ...
Так, мова йде про останню велику агломерацію Донбасу, яку ще контролює Україна - Слов'янсько-Краматорську. А точніше, про вихід противника на ближні підступи до неї з північного та південного сходу.
Без цього, виконати головну обіцянку кремлівського карліто (витіснити воєнним шляхом) Україну зі всього Донбасу просто не вийде. А затягувати час із цим, вести якісь "стратегічні ігри", відволікатися на інші напрямки, кремлю буде вкрай важко (події в його економиці, включаючи його впк), в цьому сенсі, розвиваються достатньо швидко й далеко не в сприятливий для кремля бік...
Звісно, можна продовжувати "Куп'янські читання", пробувати пробиватися на Великий Бурлук, штурмувати Гуляйполе й далі - Оріхів. Й навіть захопити все це.
Але, справа полягає в тому, що в такому разі, у стратегічному сенсі, кремлем буде втрачений дорогоціний час (внаслідок розпилення сил й засобів по разнесеним напрямкам) для виходу к вищезазначеній агломерації й проведенні її успішного штурму. Що, очевидно, само по собі, не є й не стане "легкою прогулянкою".
Робити все це ОДНОЧАСНО, як доводить Куп'янськ, противник ВЖЕ не може. Питання концентрації своїх сил (в першу чергу на оперативно-стратегічному рівні), чим далі, тим стає гострішим для ворога, в першу чергу, стосовно його стратегічних цілей.
Слов'янско-Краматорське "питання" потребуватиме від російського командування використання військ (повного, або часткового), принаймні, зразу трьох його оперативно-стратегічних угрупувань - "Запад", "Юг" й "Центр". Тобто, максимальної й повної концентрації своїх сил й засобів...
В таких умовах відволікатися ще й на якесь інше "питання", штибу гіпотетичного прориву на Великий Бурлук, або захоплення Оріхова, означатиме, що для виконання обіцянки пуйла (тобто захоплення Слов'янсько-Краматорської агломерації) противник НЕ ЗМОЖЕ, а головне - НЕ ВСТИГНЕ сконцентрувати максимум своїх сил ...
Думаю, протягом нинішньої зимової кампанії, стане зрозуміло, яким саме чином, російський гш спробує розв'язати цю стратегічну ділему... яка полягає у виборі найбільш оптимального напрямку(ів) свого подальшого наступу, стосовно заявлених кремлем на політичному (стратегічному) рівні цілей продовження цієї війни ...
