"Вона виросте і пам'ятатиме - коли росіяни вбили її братиків, сестричку й тата, її країна була поруч..." - Тетяна Доцяк

"Вона виросте і пам'ятатиме - коли росіяни вбили її братиків, сестричку й тата, її країна була поруч..." - Тетяна Доцяк

"Вибух піднявся такий! Й тільки Ванічка кричав... Я хотіла під ту стінку! Мені потім розказали, що чоловік накрив Ваню... Вони просто згоріли - діти й чоловік".

На руках у Ольги 2-місячна Катруся. Так смішно ричить, посміхається.

У лютому росіяни вбили двох її братиків - дворічних близнюків Владика та Іванка, й сестричку - однорічну Миросю. Разом з ними загинув і тато Григорій.

"Я й зараз пам'ятаю в чому вони були вдягнені... Вони отак ребром всі на дивані спали в одній кімнаті. А я в іншій".

Ольга була вагітна на 35 тижні. Кілька днів як одружилися з Григорієм:

"Це все наші спільні діти, просто одружитися якось руки не доходили, а потім Гриша пішов воювати. Ми розписалися 5 лютого, а 10 лютого вони загинули. Ми хотіли, щоб у нас була сім’я, одне прізвище..."

Російський бойовий дрон Герань-2 влучив у будинок, коли родина мирно спала. Це сталося у лютому під час ворожого обстрілу Богодухова.

"Я спала в іншій кімнаті, бо живіт вже великий був. Пам'ятаю такий свист! І влетіло в будинок. Я опинилася на стелі дому! Я просто бачила як стіна упала, придавила Гришу й дітей. Я кричу: «Гриша, Гриша!" І ніхто не відгукується..."

Ольгу врятував сусід, що прибіг на допомогу. Вона намагалася якось дістати з-під завалів трьох дітей й чоловіка, підняти бетонну стіну. Сусід просто висмикнув її з руїн за мить до вибуху, який пролунав вже після удару.

"Я все одно вірила, що вони живі, весь час в лікарні на двері дивилася, думала, от зараз вони зайдуть... Зайшла психолог і каже: "Оля, присядь, ти віриш в Бога?"

Відео ДСНС, як розбирають руїни, неможливо дивитися. "Знайшли. Один. Дитинка..."

Я дивлюся їхні сімейні фото й відео. Мале хлоп'я грається машинкою. "Передай привіт мамі!" - говорить за кадром Григорій. Він призвичаювався жити з протезом. Фронтовик, підірвався на міні на Запорізькому напрямку.

"Ми мріяли про свій будинок. То не наш був, ми не встигли його купити, ми його орендували", - розповідає Ольга.

Я розумію, що й компенсації за житло не буде.

Тимчасово Ольга з Катрусею мешкають у домі родичів. Їх прихистили у старенькому будиночку.

Питаю, про що мріє.

"Я хочу, щоб у Каті був свій дім, щоб вона знала, що то її. А ще, щоб вона розумною була! Як так зробить, щоб вона хотіла вчитися?"

Ольга розповідає, що сама з великої родини, достатку не мають. Працювала на фермі, як і Григорій.

"Нам багато люди надсилають допомоги. Ліжечко для Катрусі - волонтер привіз. Столик подарували. Я кімнату для Каті зробила, щоб чистенько було. Також люди допомогли. Чужі люди відгукуються!"

Коли їхала до них, вже знала - збиратимемо на дім для Катрусі.

Давайте, друзі, допоможемо!

Нехай у Катрусі буде свій будинок! Народний! Вона виросте і пам'ятатиме - коли росіяни вбили її братиків, сестричку й тата, її країна була поруч.

Коли сьогодні в Єдиному марафоні у Фактах ICTV стартував збір і з кожного куточка країни надсилали донати, Ольга написала: "Я шокована, що люди відгукуються!"

Ну, а як інакше?

Конверт. На будинок Катрусі

https://www.privat24.ua/send/jrjp5

Картка до конверту

5168752152499383