1. Доходи росії від продажу нафти і газу стрімко падають.
- У червні 2025 року надходження до бюджету рф скоротилися на 34% порівняно з аналогічним періодом минулого року і склали лише 494,8 млрд рублів — найнижчий показник з січня 2023-го.
- За півроку бюджет недоотримав 17% запланованих нафтогазових доходів — 4,73 трлн рублів замість торішніх 5,7 трлн. Причиною стало падіння світових цін на нафту та зміцнення рубля, що зменшило рублеву виручку.
- Короткострокове зростання цін через конфлікт між Іраном та Ізраїлем не змогло змінити негативний тренд.
- Мінфін рф визнав: у липні держава недоотримає ще 28,8 млрд рублів, а у червні розрив між очікуваними та фактичними надходженнями склав понад 7 млрд.
- Це особливо вразливо для російської економіки, оскільки саме нафтогазові доходи фінансують чверть бюджету — включно з рекордними витратами на війну.
- У 2025 році військові видатки зросли на чверть і склали 6,3% ВВП — це найвищий рівень з часів холодної війни.
- У Мінфіні вже переглянули свій оптимістичний прогноз: замість 10,9 трлн рублів від енергоресурсів очікується лише 8,3 трлн.
- кремль опинився перед фактом: ресурсна модель, яка десятиліттями підживлювала бюджет, дає серйозний збій.
2. Авторинок рф стрімко провалюється: прогноз‑2025 — мінус чверть продажів.
- Асоціація європейського бізнесу (AEB) різко погіршила річний прогноз: у 2025‑му в росії продадуть лише 1,25 млн легкових авто — на 24 % менше, ніж торік. Такого обвалу російська галузь не знала з 2015 р. (‑36 %) та 2022 р. (‑59 %) після початку повномасштабної агресії проти України.
- I півріччя вже показало мінус 27 %, а в червні ринок скоротився ще на 29 %.
- Причини: ключова ставка ЦБ РФ ≈20 %, різке підвищення утильзбору на імпорт (до 85 %), і загальне падіння попиту на тлі рецесії. Держпрограми «Перший»/«Сімейний автомобіль» заморожені, а жодних стимулів уряд поки не запропонував.
- Навіть китайські бренди, що рятували російський ринок після відходу західних автовиробників, згортають активність: експорт з КНР до рф на початку року просів майже вдвічі, а біля калузького заводу Chery простоюють ≈10 000 непроданих машин.
- Отже, замість обіцяного «переможного імпортозаміщення» росія отримує черговий колапс цивільної галузі, тоді як ставка на військові видатки продовжує виснажувати купівельну спроможність населення й добивати внутрішній попит.
3. В російських портах накопичилося близько 50 мільйонів тонн непроданого вугілля — це приблизно чверть від усього експорту за 2024 рік.
- На складах банально немає місця, попиту немає, ринок стоїть. Після втрати європейських клієнтів через санкції рф не змогла знайти еквівалентних покупців в Азії, а логістика на Схід — через перевантажену залізницю та обмеження портової інфраструктури — не справляється навіть із тим, що є.
- Учасники ринку визнають: склади в багатьох портах переповнені, відвантаження майже не ведеться. Тим часом вугілля, яке нікому не потрібне, продовжує добуватися — російські компанії змушені накопичувати запаси, не маючи змоги реалізувати продукцію.
- Азійські конкуренти, передусім Індонезія й Австралія, витісняють росію з ринку, пропонуючи кращі ціни та стабільні поставки.
- У підсумку — колапс у галузі, зростання витрат на зберігання, зниження валютної виручки, загострення проблем у регіонах, де економіка зав’язана на вугіллі.
- російський експортний потенціал фактично обвалюється, а вугільна галузь, яка колись була однією з опор бюджету, дедалі більше нагадує економічний баласт.
4. «Тіньовий флот» путіна виріс утричі: росія масово обходить санкції через старі танкери.
- Кількість суден, що входять до так званого «тіньового флоту» росії, зросла щонайменше втричі після початку повномасштабного вторгнення в Україну.
- Якщо на початку 2022 року Москва використовувала менше сотні танкерів, то вже станом на початок 2025 року — від 300 до 600 одиниць, повідомляє галузеве видання Safety4Sea.
- Близько 40% суден рф придбала у продавців з Європейського Союзу — попри запроваджені обмеження. При цьому середній вік танкерів «тіньового флоту» становить 20–25 років, що майже вдвічі перевищує середній світовий показник. Старі судна становлять серйозну екологічну та технічну загрозу.
- Навіть попри запроваджені санкції проти понад 200 російських танкерів, кремль продовжує успішно обходити обмеження. росія активно використовує фіктивні компанії, зміну прапорів, вимкнення транспондерів і перевантаження на морі, щоб приховати реальні маршрути постачання нафти.
- Використання «тіньового флоту» стало ключовим елементом стратегії москви для збереження нафтових доходів на тлі санкцій і обмежень Заходу.
- Але одночасно це демонструє все більшу ізоляцію та технологічну деградацію російської морської логістики.
5. Російські олігархи вивели рекордні 1,8 трлн рублів — попри економічну кризу.
- У 2024 році найбагатші росіяни масово виводили кошти зі своїх компаній — замість того, щоб інвестувати в економіку чи підтримувати бізнес.
- Загальна сума дивідендів, отриманих топ-олігархами, сягнула понад $20 млрд (1,8 трлн рублів) — рекорд за останні роки. Це відбувалось на тлі рецесії, проблем з кредитуванням і заяв бізнес-спільноти про переддефолтний стан більшості підприємств.
- У той час як економіка рф стагнує, а санкції б’ють по всіх секторах, великі власники виводять капітал у свої статки — замість розвитку виробництва чи підтримки робочих місць.
- Такий відтік коштів лише поглиблює кризу та демонструє, що російська економіка давно перестала працювати в інтересах суспільства.
6. росія продовжує використовувати західні мікрочипи в дронах, попри санкції.
- Німецький телеканал ZDF повідомив, що у збитих над Україною російських дронах типу «Шахед» виявлені західні мікрочипи, попри жорсткі санкції ЄС проти рф.
- Баварська компанія Comsit, яка провела технічний аналіз компонентів, підтвердила наявність чипів подвійного призначення, виготовлених у Швейцарії та США.
- Ці деталі є критично важливими для систем управління БПЛА. Невідомо, яким чином технології, які підпадають під експортні обмеження, опинилися в руках росії.
- Виробники чипів відмовились від коментарів, що викликає ще більше запитань до ефективності санкційного режиму та каналів обходу обмежень.
- Використання санкційної електроніки свідчить про серйозні прогалини у контролі за експортом, які кремль успішно експлуатує для ведення агресивної війни проти України.
7. У Конгресі США розслідують бездіяльність Трампа щодо санкцій проти росії.
- Троє сенаторів-демократів — Джин Шейгін, Елізабет Воррен і Кріс Кунс — оголосили про початок розслідування через п’ятимісячну паузу адміністрації Дональда Трампа в запровадженні нових санкцій проти росії.
- «Замість кроків для посилення тиску на агресора, президент Трамп не робить нічого», — йдеться у спільній заяві. Від початку другого терміну Трампа США не ввели жодної нової санкції проти москви, а в деяких випадках обмеження навіть послаблювались.
- Для порівняння, адміністрація Байдена запроваджувала в середньому понад 170 санкцій щомісяця. Відсутність нових обмежень, на думку сенаторів, дозволяє путіну безкарно продовжувати війну.
- Ситуація загострилася після оприлюднення інформації про припинення постачань частини ППО та високоточної зброї для України. Це рішення викликало обурення серед законодавців.
- «Відрізати Україну від критично важливої підтримки — стратегічна й моральна помилка. Це виглядає як спроба винагородити путіна», — заявив демократ Адам Сміт.
- Сенатори вимагають від Білого дому відновити санкційний тиск на росію й долучитися до європейських партнерів, аби змусити кремль припинити агресію.
8. Гонконгські банки почали масово блокувати операції з громадянами Киргизстану через підозру в обході санкцій проти рф.
- Банківські установи Гонконгу посилили перевірки фізичних і юридичних осіб, пов'язаних із Киргизстаном. Власникам киргизького паспорта дедалі частіше відмовляють у відкритті рахунків та міжнародних переказах, вважаючи їх «ризиковими».
- Причина — використання Киргизстану як транзитної юрисдикції для обходу антиросійських санкцій. Киргизькі компанії та рахунки дедалі частіше потрапляють у фокус контролю, оскільки через них відбуваються схеми постачання товарів подвійного призначення до рф.
- Регулятор Гонконгу (HKMA) заявив, що банки зобов'язані застосовувати підхід, заснований на оцінці ризиків, відповідно до міжнародних стандартів боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму.
- Фактично йдеться про поступове виключення Киргизстану з легального міжнародного фінансового обігу — ще один наслідок співпраці з країною-агресором.