Здавалося, ще кілька місяців тому інвестори і спекулянти були наповнені переживаннями стосовно рецесії на тлі мит Трампа і інших його викрутасів. Ці викрутаси нікуди не поділися, мити періодично вводяться, радуючи ту чи іншу країну, а також американських споживачів, але на ринках видно тільки тотальну жадібність. Як виявилось, якщо мита вводити поступово, то можна набагато менше дратувати ринки і Трамп розкрив для себе цей секрет. Щоправда, це не відміняє того факту, що вплив то на економіку все рівно буде. Але проявить себе «не сьогодні». В результаті індекси долають один історичний максимумом за інший, яких веде за собою NVIDIA, чия капіталізація перевищила 4 трлн доларів. Це вже більше ВВП Британії. Інвестори шукають де б взяти побільше ризику, про що яскраво свідчить рекордний приток у фонди, що інвестують з левериджем. Та й історичний максимум ціни біткоїна, що на цьому тижні досяг 118 тисяч доларів за штуку, свідчить про ту саму схильність ринків до ризику. Паровоз розігнався і не звертає увагу на знаки. В результаті, індекс S&P500 зранку в п’ятницю знаходиться на позначці 6280 пунктів, що на 140 пунктів вище, ніж 2 тижні тому.
Чи остаточно втратили інвестори і спекулянти голову покаже лише час. Єдині, хто іноді плаче ночами, це акціонери Тесли. Маск все активніше влазить в політику на тлі того, що Трампу вдалося протягти через Конгрес свій великий прекрасний законопроект, що робить державний борг ще більш великим, а податки для багатіїв - прекрасними. І якщо в Англії свого часу був такий собі Робін Гуд, що забирав у багатих і роздавав бідним, то тепер в США з явився Дональд Навпаки, який забирає у бідних і віддає багатим. Просто у бідних мало що можна забрати, як то кажуть, що з них взяти, і доводиться ще й збільшувати борг, що саме і непокоїть Маска і штовхає його далі занурюватись у американську політику, створюючи партію, де невідомо що треба буде робити першим після приходу до влади, зігувать, чи звільнять з роботи метеорологів, бо як відомо кліматичних змін не існує і ураганів бояться тільки слабаки.
Проте поки що Маск уникає чергових нападок на Трампа. Все ж таки не хочеться їхати навіть в Африку, не кажучи вже про Сальвадор. Повне неподобство відбувається на ринку нафти. Наче все заспокоїлось на Близькому Сході, та й ОПЕК всіх приємно здивував збільшивши видобуток на більшу кількість барелів, ніж очікувалось. Здавалося б, ідеальний момент для цін на нафту піти вниз, а Росію витиснути з ринку кудись подалі, замінивши її нафту Саудівською, тим більше тут і американський Конгрес наче готовий до нових санкцій і Трамп дуже вчасно образився на Путіна що той його вже півроку водить за ніс і все це бачать. Але ніт. І ціна бареля Бренту піднялась до 70 доларів і лише трохи знизившись до п’ятниці, торгуючись зранку на рівні 69 доларів. Можливо бажаючи долучитись до загального свята на ринках і не розуміючи, чому треба падати коли все у світі росте.
Український сегмент єврооблігацій, схоже, пішов на літні канікули. Тут не відбувається нічого. Ціни стоять, там де їх і лишили тиждень тому. Можна було б подумати, що всі поїхали до Риму. Але там навряд чи багато людей з лондонського Сіті, хоча дуже багато українців, яким набридло зустрічатись один з одним на нескінчених форумах у Києві і іноді у Львові і вони поїхали зустрітись у Рим. Хоча в липні Рим не найкраще місце проведення часу, занадто швидко може розтанути морозиво. Але хоч багато хороших людей зможе поспати без тривог. Розважає інвесторів хіба що Укрзалізниця. Яка вже вдруге налякала тримачів власних єврооблігацій розмовами про реструктуризацію, а потім знов виплатила купон чітко по графіку. Схоже в українських залізничників просто спрацьовує рефлекс, коли все має бути вчасно, чи то купони, чи то потяги. І не важливо, що відбувається і що летить.
А щоб у Римі не було скучно, українські можновладці відмовились виконувати закон і призначати переможця конкурсу на голову БЕБ. Вкотре показавши західним партнерам де вони бачать їх рекомендації по реформах. Думаючи, що оскільки війна, то все рівно ніхто не зможе сказати їм кривого слова і відмовити у допомозі. В шоці був навіть звиклий до всього український бізнес. Із позитивного – інфляція в Україні, нарешті, почала знижуватись. Як і очікувалось, у травні був пік, і червневі цифри показали річні теми зростання цін на рівні 14,3%. Продемонструвавши досить суттєве зниження з 15,9%. Допомогла, нарешті, база порівняння, бо саме минулого червня суттєво зросли ціни на електроенергію, відреагувавши на проблеми з генерацією струму на тлі активних російських атак. Цього року росіяни активно роблять нерви і заважають спати, проте енергетику поки не чіпають. А гривня лишається острівком стабільності у цьому буремному світі. На ранок п ятниці курс на міжбанку знаходиться десь біля 41,8 гривні за долар. А вуличний курс досі лишається сильніше, відкриваючи світу, якщо він звісно зацікавиться, ще один український парадокс, де курс чорного ринку може бути кращим за офіційний.
