Вважається, що ботокс та філери змінюють вирази емоцій на обличчі, вони не такі чіткі, як у людини з природньою зовнішністю, без втручань. Коли хтось іншій мружиться - ти через ботокс ні. Отже, сидить нахабний путін, і більшість емоцій вдало ховає за ботоксом. Видно маленькі злі оченята, вони пронизують тебе хижим поглядом пацюка, загнаного в куток, наскрізь. Він навчений певним стилем російських перемовин: давити на опонента, вимагати якомога більше, не відступати, зазіхати на весь пиріг, а не на шматочок. І хтось обов'язково прогнеться - так звикли думати росіяни.
А навпроти?
Ви часто спостерігаєте за людьми, щоб дати їм характеристику? Зеленський ніколи ні на кого подібним чином не давив. Він не вміє вимагати. Його історія - це історія аплодисментозалежної людини, яка ображається, коли її критикують. Надто багато фактів ми бачили в ЗМІ, вони всі у відкритому доступі.
"Подивитися в очі" - не працює. Ті очі злі й маленькі. Твої очі - віддзеркалення служіння. Одразу вспливе сценічне минуле, КВК на московській сцені і сценки з проханням до путіна забрати Україну до себе (я пам'ятаю). І все, що було потім, аж до 2022 року. Людина, яка ображається на критику - образиться на зверхнє ставлення до неї путіна.
"Зійтися посередині" - теж не працює. Наташа Мосійчук не поряд, материнським поглядом не заспокоїть, теплої ванни немає.
Брати Єрмака на зустріч - ще гірше, адже якщо поведінка Зеленського свідчить про його мрії увійти в історію, як переможець - то якраз Єрмак за те, щоб віддати росіянам неокуповану частину Донбасу (про це пишуть нардепи, називаючи інсайдом).
Що далі?
Які можуть бути результати?
Компромат може сплисти якраз тепер. Це Трампу пофіг на компромати (я так припускаю), або принаймні він не злякається того, чого лякається аплодисментозалежна людина. Може є сподівання, що нічого не спливе? Що нічого немає? Ніякої "папочки"? У випадку з росіянами "папочка" є завжди.
Як сказав президент, питання територій між ним та путіним.
І у нас, народу України, теж багато питань.
