"Компанія" – мережа російських агентів, що спеціалізується на операціях із дезінформації і веде масштабну пропагандистську кампанію проти посольства України в Кот-д’Івуарі. Коли панафриканське медіа The Continent отримало масив документів із витоку про цю операцію, команда FRANCE 24 Observers об’єдналася з консорціумом міжнародних журналістів, щоб розслідувати механізм роботи цієї мережі.
Ганський новинний сайт Ghana Web опублікував 12 липня 2024 року статтю, що викликала суперечки в Кот-д’Івуарі. Тоді як частина івуарійської громадської думки прагне дистанціюватися від російсько-української війни, у статті стверджувалося, що Україна намагається вербувати громадян Кот-д’Івуару до українських збройних сил. У цій статті, підписаній, імовірно, псевдонімом, йшлося, що на вулицях Абіджана, економічної столиці Кот-д’Івуару, нібито з’явилися вербувальні плакати. Ці плакати, пофарбовані в жовтий і синій кольори, як український прапор, нібито містили привабливу пропозицію: українська армія обіцяла івуарійським добровольцям бонус у 3000 доларів і "право на проживання в Європі", якщо вони підпишуться воювати.
Ghana Web опублікував зображення фальшивої листівки про набір до української армії в матеріалі, розміщеному онлайн 12 липня 2024 року. Посольство України в Абіджані підтвердило, що цей документ є підробкою.
Утім, виявилося, що ці листівки не створювала українська влада, чию ідентичність незаконно використали. Коли журналісти звернулися до посольства України, там офіційно заперечили будь-який зв’язок із цими листівками.
"Відколи ми відкрилися у квітні 2024 року, посольство України не провадило жодної такої діяльності. Посольство не займається вербуванням [добровольців до армії], оскільки така діяльність не належить до його компетенції. Відтак посольство України не могло стояти за друком або замовленням цих матеріалів", – заявили в посольстві України в Абіджані.
Ба більше, ще належить перевірити, чи справді ці плакати з’являлися на вулицях Абіджана. У посольстві України заявили, що їх не бачили.
Команда France 24 Observers працювала з консорціумом розслідувальних медіа, серед яких The Continent, Forbidden Stories, All Eyes On Wagner і RFI, щоб дослідити цю фейкову історію, спрямовану проти України та Кот-д’Івуару. Журналісти встановили, що її запустила тіньова мережа, відома як "Компанія", яка проводить проросійські дезінформаційні операції.
Розслідування було зосереджене на 76 внутрішніх документах "Компанії", якими анонімно поділилися з командою панафриканського медіа The Continent.
Спочатку "Компанією" керував Євген Пригожин, засновник ПВК "Група Ваґнера". Після того, як Пригожин загинув в авіакатастрофі в серпні 2023 року, мережа дезінформації поступово перейшла під крило Служби зовнішньої розвідки росії (СВР). Вочевидь, мережа складається приблизно з 90 фахівців, які організовують операції впливу майже у 30 країнах Африки та Латинської Америки. Штаб-квартира організації розташована в Санкт-Петербурзі.
Надані документи, серед яких фінансові звіти, документи, у яких викладено глобальну стратегію, оперативні плани дезінформаційних кампаній і навіть рахунки – дають детальне уявлення про внутрішню роботу "Компанії".
Чому Кот-д’Івуар вважають "перспективною країною" для операцій "Компанії"
У документі 2023 року "Компанія" описує кампанію впливу, націлену на весь африканський континент, – те, що вона називає своїм "Африканським проєктом". Задекларована мета – надавати підтримку "політичним лідерам, лояльним до росії", працювати проти західного впливу та захищати інтереси москви.
"Компанія" розпочала свої операції в Центральноафриканській Республіці у 2018 році та в країнах, що входять до Альянсу держав Сахелю, до якого з 2023 року
належать Малі, Буркіна-Фасо та Нігер. У межах своєї стратегії розширення Кот-д’Івуар у цих документах визначено як "перспективну країну для запуску операцій", що випливає з
мапи Африки, яка входила до цього масиву документів.
"Компанія" явно має плани щодо Кот-д’Івуару, який вона вважає частиною "сфери західного впливу". Її задекларована мета – вплинути на громадську думку в Кот-д’Івуарі, дискредитувавши французький і американський вплив. Організація також критикує міжнародну дипломатичну позицію, яку зайняв Кот-д’Івуар, заявляючи, що країна стає на бік Європейського Союзу "в усіх міжнародних резолюціях щодо українського питання".
Спроби дискредитувати
Україну в Кот-д’Івуарі
Україна, схоже, є однією з головних цілей "Компанії". У період із травня по вересень 2024 року росія здйснила чотири операції, спрямовані на Кот- д’Івуар, у соціальних мережах і традиційних медіа – як операції впливу, покликані просувати проросійські наративи, так і кампанії з дезінформації, спрямовані на поширення фейкових новин. Три з них безпосередньо були спрямовані проти посольства України.
"Від часу свого створення у квітні 2024 року посольство України регулярно ставало мішенню цих атак. Перша кампанія почалася в травні 2024 року – менш ніж за місяць після його відкриття", – повідомили в посольстві України в Абіджані.
Згідно з цим
внутрішнім документом 2024 року, "Компанія" запустила в Кот-д’Івуарі чотири операції впливу або дезінформаційні операції у період із травня по вересень 2024 року.
У травні 2024 року в соціальних мережах почала поширюватися фейкова історія про нібито вербування івуарійських солдатів посольством України. У Facebook також активно поширювали зображення фальшивого рекламного оголошення про набір. Посольство України заперечило свою причетність до його створення. Ця кампанія дезінформації продовжилася в липні 2024 року публікацією статті Ghana Web, у якій стверджувалося, що листівки посольства України про набір нібито були помічені на вулицях Абіджана. І в цьому випадку українська дипломатична установа заперечила свою причетність до цих плакатів і додала, що не бачила їх в Абіджані.
29 травня 2024 року посольство України
засудило публікацію фальшивих плакатів про набір
У вересні 2024 року у Facebook і WhatsApp широко поширювалася фотографія фальшивого запрошення на культурний захід, який нібито організувало посольство України в Абіджані. В івуарійських соціальних мережах цей захід подавався як спроба залучити африканських громадян до конфлікту в Європі. Посольство України також офіційно заперечило справжність цього документа.
3 вересня 2024 року посольство України засудило публікацію фальшивої листівки про вигаданий музичний захід.
Кампанія з розміщення матеріалів у медіа
Поряд із поширенням оманливого контенту в соціальних мережах "Компанія" також фінансувала розміщення та публікацію новинних статей в африканських медіа, які відтворювали її пропагандистську лексику. Отримані журналістами документи детально описують так званий "Проєкт Магадан" – кампанію впливу, спочатку запущену командами Пригожина. У межах цього проєкту "Компанія" організувала публікацію 49 статей, націлених на івуарійців, у 22 медіа в період із травня по жовтень 2024 року. Одне івуарійське медіа також було використане для публікації 14 статей, спрямованих на інші африканські країни.
Організація заявляє, що витратила 39 800 доларів США (приблизно 34 430 євро) на публікацію цих статей, або близько 631 долара (545 євро) за одну статтю. Хоча "Компанія", можливо, напряму платила окремим журналістам і медіа, вона діяла і більш непомітно, приховано.
Статтю Ghana Web про фейкову кампанію з набору, яку нібито проводило посольство України в Кот-д’Івуарі, писали не журналісти цього ганського сайту, що чітко випливає з примітки в самій статті. Вона була опублікована в платному розділі для рекламного контенту, де Ghana Web розміщує матеріали від зовнішніх авторів за 250 доларів США. Команда журналістів-розслідувачів звернулася до Ghana Web із запитаннями саме щодо публікації цієї статті, однак на момент виходу матеріалу відповіді не надійшло. Втім, фінансові документи "Компанії" свідчать, що вона витратила 700 доларів США на публікацію статті в Ghana Web.
Безкоштовні статті, які надсилали в редакціїЗгідно з фінансовим звітом "Компанії", організація заплатила 700 доларів США за публікацію статті Ghana Web про фальшиву кампанію набору до армії, яку нібито проводила українська армія в Кот-д’Івуарі.
Схоже, "Компанія" розробила й іншу модель розміщення статей: надання безкоштовних матеріалів редакціям. Визнане івуарійське медіа опублікувало 18 статей, надісланих йому "Компанією", у період із травня по жовтень 2024 року. У документах зазначено, що "Компанія" витратила на ці статті 10 200 доларів.
Журналіст івуарійського медіа, який публікував ці статті й говорив із нашою командою на умовах анонімності, сказав, що не мав жодного уявлення про те, що їх написала російська спецслужба. Він також заявив, що не отримував грошей за їхню публікацію:
На моєму рівні я не отримував тих сум, про які ви говорите. Можливо, ці гроші отримав якийсь посередник, але я часто публікував ці статті добросовісно, не маючи наміру брати участь у російській пропаганді, а тим більше в антизахідній чи антифранцузькій кампанії. До речі, я публікував не всі статті, які мені надсилали. Особливо тоді, коли викладену в них інформацію було важко перевірити.
Журналіст пояснив, що статті, приписувані "Компанії", писали не журналісти його редакції, а "спеціальні кореспонденти", що й зазначалося в підписах авторів цих 18 матеріалів. Цей статус означає зовнішніх авторів, які пишуть для видання на добровільних, неоплачуваних засадах.
"Це автори, які хочуть написати для нас про якусь подію, наприклад. Вони надсилають нам свої пропозиції, які ми редагуємо. Їм не платять. Але особисто я цих авторів не знаю. Усі вони передавали ці статті через посередника, який постачає контент. Можливо, ці автори мають справу з ним [щодо оплати]", – розповів івуарійський журналіст.
Марк-Андре Буавер, аналітик компанії Cronos Europe, що надає комунікаційні та цифрові послуги, пояснив, як ці безкоштовні статті використовувалися в окремих івуарійських медіа:
У Кот-д’Івуарі деякі газети присвячені просуванню конкретного політика. Після того, як вони прорекламують політика, якого підтримують, вони беруть майже будь-які інші статті, аби заповнити шпальти. Саме тут такі дезінформаційні мережі добре працюють у Кот-д’Івуарі. Вони часто надсилають таким газетам безкоштовні статті.
Хоча не всі статті від неоплачуваних позаштатних авторів є оманливими, такою практикою легко зловживати. Попри те, що незалежним авторам не платять самі медіа, які публікують їхні статті, їм часто платять зовнішні джерела за розміщення матеріалів, що просувають певні теми чи фігури.
Поляризація дискусій
Одна з таких статей, написана одним із так званих кореспондентів і опублікована 4 вересня 2024 року, стосувалася фальшивого музичного заходу, який нібито організовувало посольство України в Абіджані. У статті стверджувалося, що організація цього вигаданого заходу розлютила деяких користувачів соцмереж, які побачили в цьому іноземне втручання.
Хоча поширення цієї чутки було дезінформаційною операцією, запущеною "Компанією", як свідчать її внутрішні документи, стаття, схоже, справді викликала занепокоєння у частини івуарійських користувачів соцмереж щодо війни між росією та Україною.
"Настрій – не сказав би, що домінантний, але часто висловлюваний івуарійцями в соцмережах – добре передано в цій статті. Люди хочуть дистанціюватися від цієї війни", – пояснив івуарійський журналіст, який опублікував цей матеріал. Ми також поговорили з Буавером, який застеріг, що не варто перебільшувати, скільки уваги більшість івуарійців приділяє Україні.
Не всі публікації "Компанії" містять відверту дезінформацію – часто вони просувають проросійські або орієнтовані на Альянс держав Сахелю наративи. Вони також намагаються поляризувати дискусії в івуарійському суспільстві, яке і без того є сприятливим ґрунтом для розколів.
Івуарійський журналіст і фактчекер Мохамед Кебе пояснює:
"Дещо недолугі" кампаніїКот-д’Івуар політично розділений. Якщо ви належите до опозиції, то, найімовірніше, критикуватимете все, що робить влада, незалежно від того, добре це чи погано. Так само ті, хто на боці уряду, часто відкидають будь-яку позицію опозиції. У результаті певні наративи сьогодні підживлює частина населення. Оскільки дехто не любить уряд, він може легше сприймати проросійський контент, особливо той, яким діляться акаунти, що підтримують Альянс держав Сахелю, а потім і сам поширювати його.
Отже, наскільки ефективні ці кампанії, спрямовані на дискредитацію України в Кот-д’Івуарі?
Експерти, з якими говорили журналісти-розслідувачі, висловлювали суперечливі оцінки. Наприклад, івуарійський журналіст Мохамед Кебе сказав, що в соцмережах було "багато шуму" навколо фейкової новини про те, що посольство України нібито намагається вербувати івуарійців.
У внутрішніх документах "Компанія" також хвалиться тим, що проводила дезінформаційні кампанії і в реальному світі, а не лише в соцмережах і медіа – наприклад, розвішуючи фальшиві плакати про набір на вулицях Абіджана. Однак дії, нібито проведені в реальному світі, якщо вони взагалі мали місце, схоже, дали дуже обмежений ефект.
"Я не бачив жодної з цих листівок в Абіджані", – зазначив Мохамед Кебе. Посольство України в Абіджані також повідомило, що не бачило цих листівок на вулицях економічної столиці Кот-д’Івуару.
Зі свого боку експерт Буавер каже, що кампанії дезінформації про Україну, проведені в Кот-д’Івуарі, викликали "дуже слабку реакцію" і не мали істотного впливу на думку івуарійців:
Атаки на зустріч президента Алассана Уаттари та [президента України Володимира] Зеленського [у червні 2024 року] поширювалися, але без будь-якого реального політичного ефекту.
Щораз більше складається враження, що ці кампанії спрямовані не стільки безпосередньо на івуарійців, скільки на зовнішню аудиторію – наприклад, країни Альянсу держав Сахелю, яких намагаються переконати в тому, що уряд Кот-д’Івуару йде хибним шляхом і надто тісно орієнтується на Захід. Часто в цих матеріалах простежуються підспудні наративи про французькі змови [проти країн Альянсу держав Сахелю].
Івуарійці більш стійкі до таких кампаній, які часом виглядають дещо недолугими.
