Залізничну логістику. Занадто велика мережа і занадто безкраї простори для їхньої дірявої парасольки ППО.
Чотирма прицільними пусками ми забираємо чотири вагони з боєприпасами або важкі цистерни з ПММ, одним залпом — маневровий електровоз. І спокійно летимо до тягової підстанції, якій дістанеться вже 200 кілограмів чистої вибухівки в голові самого камікадзе.
Можна грати інакше: нищити пусками за координатами рейки та шпали. У С-8 є бетонобійні боєприпаси, здатні пробивати 800 міліметрів залізобетону. Приїде ремонтувати роздовбану колію дрезина або відновлювальний поїзд з краном і бригадою — і тоді по них б'є камікадзе.
Або можна працювати парами: один дрон виступає як чиста вогнева підтримка і придушення, а інший працює як матка-носій для FPV-дронів.
Приїде ремонтна летючка залізничних військ — зіграємо з ними в ту саму гру, що й вони під час своїх цинічних даблтапів по рятувальниках ДСНС.
Я абсолютно впевнений, що ми можемо просто скидати за координатами міни й чекати на ешелон або перебивати рейки, а через добу висуватися туди на полювання за ремонтними бригадами.
З'являється неймовірна тактична гнучкість. Можна вдарити по стаціонарній інфраструктурі, можна по маневровому складу.
Термобаричні бойові частини ідеально підходять для ураження вагонів-тепляків — реально спіймати і випалити цілий підрозділ особового складу просто на ходу ешелону.
Головне стратегічне завдання цієї гри — якомога далі відтягнути їхню логістику від останнього кілометра. Нехай захлинаються на колесах, нехай фури безперервно виробляють моторесурс, нехай відтягують глибоко в тил свої рембати та збірні пункти аварійних машин (ЗПАМ).
Якраз російський КамАЗ нещодавно звільнив 1200 працівників і перейшов на чотириденний робочий тиждень — от і спробуйте закрити поточні втрати військових вантажівок і розбагатіти на санкціях.
Крім того, масові атаки по залізничних депо, по пунктах екіпірування тепловозів, парках цистерн і потужностях ремонту електровозів — це астрономічно дорого і вимагає місяців для відновлення. Західні союзники змогли остаточно покласти залізничну мережу нацистської Німеччини виключно атаками на сортувальні станції, коли тотально знищували депо, рухомий склад, важкі верстати і крани.
Знищення унікальної техніки — це окремий вид мистецтва. Відновлювальний поїзд — це спеціалізовані крани на залізничному ходу вантажопідйомністю від 80 до 250 тонн, важкі бульдозери, платформи з готовими рейко-шпальними решітками. Крани вкрай крихкі до уламків: гідравліка, троси, опорні стріли виходять з ладу миттєво. 200 кілограмів вибухівки розірвуть цю складну техніку на шматки брухту.
Машиністи електротягів і кранівники відновлювальних поїздів — це не контрактники. Вони не підписувалися горіти за три мільйони рублів. Це мужики у спецівках, які раптово усвідомлюють, що вести військовий ешелон десь під Ростовом чи Воронежем — це лотерея зі смертю. Коли згорять перші 5–10 бригад, на РЖД почнеться тихий бунт: масові звільнення за станом здоров'я, лікарняні, саботаж. Одна річ — гнати вугілля в Сибір, інша — сидіти в кабіні, знаючи, що в тебе летять 200 кг вибухівки, а ППО не прикриє.
Деякі радянські діти дуже любили одну садистську гру – брати велику лупу в сонячний день і направляти її сфокусований промінь на мурашник. Ось така лупа – це і є сучасні мідл-страйки.
Ми пробили парасольку ППО РФ і починаємо методично наводити цей промінь то на логістику, то на штаби ФСБ і пункти управління, то на глибокий тил: рембази, ЗПАМи, дорожні та залізничні бригади. Противника вже реально корчить у цьому вогні.
Якщо вийде масштабувати їх виробництво в країнах ЄС – у нас з'явиться кілька місяців дуже відчутної переваги, яке підточить їхню логістичну машину зсередини.
