1. Московський НПЗ зупинив переробку нафти після атаки безпілотників.
- Московський нафтопереробний завод «Газпром нєфті» аварійно припинив переробку нафти після атаки безпілотників 16 червня та подальшої пожежі.
- Внаслідок падіння безпілотника була пошкоджена установка первинної переробки нафти АВТ-6 продуктивністю 21,4 тисячі тонн на добу. Вона забезпечує близько 53% потужностей підприємства. Московський НПЗ є одним із ключових нафтопереробних підприємств росії та забезпечує значну частину паливних потреб москви і московської області. Завод входить до числа найбільших НПЗ країни та відіграє важливу роль у постачанні бензину, дизельного пального та авіагасу до столичного регіону.
- Після інциденту підприємство повністю припинило переробку нафтової сировини. До завершення ремонту пошкодженого обладнання НПЗ працюватиме зі зниженою потужністю.
2. Акції найбільших нафтових компаній росії впали до багаторічних мінімумів після ударів по НПЗ.
- Індекс нафтогазового сектору Московської біржі опустився до найнижчого рівня з березня 2023 року. Показник, до якого входять акції 11 найбільших нафтогазових компаній росії, знизився до 6081 пункту.
- Попри зростання світових цін на нафту через загострення ситуації на Близькому Сході, індекс завершив зниженням 10 із останніх 12 тижнів. За останні три місяці він втратив 25%, а від початку року — 15%.
- Падіння котирувань пов'язане із кількома факторами. Серед них — зміцнення рубля, відсутність очікуваного послаблення західних санкцій, а також удари по нафтопереробній інфраструктурі, перебої з виробництвом пального та проблеми із забезпеченням автозаправних станцій.
- Найбільші втрати зазнали провідні нафтові компанії. Акції «Роснєфті» впали на 5,3% за день і досягли мінімуму з лютого 2023 року. Від початку року папери компанії подешевшали на 15%. Минулого року чистий прибуток «Роснєфті» скоротився вчетверо, а в першому кварталі 2026 року — ще на третину.
- Акції «Лукойла» з початку року втратили 14% вартості та опустилися до найнижчого рівня з травня 2023 року. Папери «Сургутнафтогазу» досягли мінімуму з жовтня 2022 року після повідомлень про зупинку НПЗ «КИНЕФ».
- Майже на 7% за день впали акції «Татнєфті», яка нещодавно зупинила свій найбільший нафтопереробний завод ТАНЕКО після атаки безпілотників.
- Минулого року втрати російського нафтового сектору від атак на НПЗ оцінювалися приблизно в 1 трлн рублів. У 2026 році кількість ударів продовжила зростати й за січень—травень досягла рекордного рівня.
3. Федеральний бюджет росії у 2026 році може недоотримати понад 2 трлн рублів доходів порівняно з показниками, закладеними до закону про бюджет.
- Про це йдеться в оперативній доповіді Рахункової палати за підсумками першого кварталу. За оцінкою аудиторів, доходи бюджету за підсумками року можуть становити 38,2 трлн рублів. Це на 2,1 трлн рублів, або на 5,2%, менше від початкового бюджетного плану.
- Найбільше відставання очікується за нафтогазовими надходженнями. Рахункова палата прогнозує їх на рівні 7,8 трлн рублів, що на 1,1 трлн рублів менше від запланованого.
- Ненафтогазові доходи також можуть виявитися нижчими за прогноз приблизно на 1 трлн рублів і становитимуть близько 30,3 трлн рублів.
- Основною причиною скорочення нафтогазових доходів стало падіння цін на нафту та зміцнення рубля.
- Бюджет на 2026 рік розраховувався виходячи із середньої ціни нафти Urals на рівні 59 доларів за барель та курсу 92 рублі за долар. У першому кварталі середня ціна Urals становила лише 54,2 долара за барель, а середній курс — 78,2 рубля за долар.
- Зміцнення рубля також негативно вплинуло на надходження від імпортного ПДВ і митних зборів. Попри підвищення податків та отримання додаткових разових платежів, темпи надходження ненафтогазових доходів залишаються нижчими від запланованих.
- Одночасно продовжують зростати державні витрати. Станом на 1 квітня планові видатки федерального бюджету були збільшені майже на 0,5 трлн рублів — до 44,6 трлн рублів.
- Ситуація демонструє збереження високої залежності російських державних фінансів від доходів від експорту нафти й газу. Зниження цін на енергоносії та проблеми з експортною виручкою дедалі сильніше впливають на стійкість федерального бюджету.
4. Імпорт російського ядерного палива до ЄС зріс більш ніж уп'ятеро.
- Країни Європейського Союзу в січні—квітні 2026 року різко збільшили закупівлі російського ядерного палива. За даними Eurostat, вартість імпорту за цей період зросла більш ніж у п'ять разів порівняно з аналогічним періодом минулого року — з 31,9 млн євро до 172,6 млн євро.
- У фізичному вимірі поставки також збільшилися, хоча значно скромніше — з 253,2 до 280,9 тонни. Це свідчить про суттєве зростання середньої вартості імпортованої продукції. До категорії ядерного палива входять уран, плутоній та їхні сполуки. Загалом у 2025 році країни ЄС закупили такої продукції в росії на 347,9 млн євро.
- Основними покупцями залишаються Нідерланди та Франція, на які припадає понад 90% усіх закупівель російського ядерного палива в Євросоюзі.
- Проблема залежності від російського ядерного сектору залишається предметом дискусій у ЄС. На початку року керівники компаній Urenco та Orano закликали європейську владу розробити поетапний план відмови від імпорту збагаченого урану з росії.
- На їхню думку, збереження таких поставок створює довгострокову залежність від російських технологій і сировини. За оцінками, росія досі забезпечує близько чверті потреб Європи у збагаченому урані.
- Водночас нижча вартість російського палива продовжує підтримувати попит на нього серед окремих європейських операторів атомної енергетики.
- Єврокомісія раніше заявляла про намір запропонувати обмеження на імпорт російського ядерного палива та технологій, однак остаточне рішення поки не ухвалене.
- Частина країн ЄС продовжує співпрацю з російською ядерною галуззю, а Угорщина реалізує проєкт будівництва нових енергоблоків АЕС за участю «Росатома».
5. росія відвантажує нафту майже рекордними темпами, через значні пошкодження нафтопереробних заводів.
- Морський експорт російської нафти за чотири тижні, що завершилися 14 червня, зріс до 3,83 млн барелів на добу — це найвищий показник із початку 2026 року. Середній обсяг морських поставок російської нафти від початку року досяг 3,49 млн барелів на добу, що стало найкращим результатом із 2022 року.
- Зростання експорту відбувається попри скорочення видобутку нафти. Однією з головних причин стали зупинки та ремонти нафтопереробних заводів після атак українських безпілотників. Через зниження внутрішньої переробки частина сировини, яка раніше надходила на НПЗ, була перенаправлена на експортні ринки.
- Обсяг російської нафти, що перебуває в морі, стабілізувався на рівні понад 120 млн барелів. Це приблизно на 25% більше, ніж під час мінімуму, зафіксованого у квітні. Майже весь цей обсяг припадає на танкери, які перебувають у рейсах, а не на судна, що простоюють у портах або на рейдах.
- Попри поточне зростання поставок, збільшення експорту частково пов'язане з проблемами всередині самої російської нафтопереробної галузі.
- Серія ударів по НПЗ змусила компанії скорочувати переробку та шукати можливості для реалізації надлишкової сировини за кордоном, що додатково підкреслює вразливість російської паливної інфраструктури.
6. Трамп допустив відновлення санкцій США проти російської нафти після домовленостей з Іраном.
- Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон може найближчим часом відновити санкції проти російської нафти після досягнення домовленостей з Іраном щодо відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.
- Виступаючи на саміті G7, Трамп нагадав, що раніше Сполучені Штати тимчасово послабили обмеження на постачання російської нафти, щоб уникнути перебоїв на світовому ринку енергоносіїв.
- Водночас він зазначив, що ситуація змінилася. «Ми зняли санкції, тому що не хотіли перешкоджати постачанню нафти. Але незабаром будемо готові це зробити», — сказав Трамп журналістам.
- Чинна ліцензія США, яка дозволяє окремі операції з російською нафтою та нафтопродуктами, завантаженими на судна до введення обмежень, завершує дію 17 червня.
- Заява Трампа пролунала після досягнення попередньої домовленості між США та Іраном щодо поступового відновлення навігації через Ормузьку протоку.
- Документ передбачає поетапне відновлення судноплавства протягом 30 днів, а його офіційне підписання заплановане на 19 червня в Женеві.
- Якщо США відмовляться від продовження чинних винятків із санкційного режиму, це може створити додаткові труднощі для експорту російської нафти та посилити тиск на доходи федерального бюджету, який уже стикається зі скороченням нафтогазових надходжень.
7. Лідери G7 домовилися посилити тиск на росію через нафтовий і газовий експорт.
- Країни «Групи семи» досягли спільного розуміння щодо необхідності посилення економічного тиску на росію та розширення підтримки України. Одним із головних інструментів має стати запровадження нових обмежень проти російського експорту нафти та газу.
- Відповідного консенсусу лідери G7 досягли під час переговорів за участю Президента України Володимира Зеленського на саміті у Франції.
- Учасники зустрічі дійшли висновку, що необхідно посилити тиск на росію та одночасно збільшити підтримку України. Серед обговорюваних заходів були нові санкції проти експорту російської нафти та газу.
- Перші кроки щодо посилення санкційного тиску вже зробили окремі країни G7. Велика Британія оголосила про новий пакет обмежень проти російського енергетичного сектору та «тіньового флоту», який використовується для обходу санкцій.
- Про нові санкційні заходи також повідомила Канада.
- Якщо домовленості будуть реалізовані, росія може зіткнутися з подальшим посиленням обмежень на експорт енергоносіїв, які залишаються одним із головних джерел надходжень до федерального бюджету.
8. Фінляндія та Швеція закликали ЄС посилити візові обмеження для громадян росії.
- Міністри закордонних справ Фінляндії та Швеції звернулися до Європейської комісії та країн-членів Європейського Союзу із закликом посилити правила видачі віз громадянам росії.
- Глава МЗС Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що росія продовжує завдавати ударів по цивільних об'єктах України, тоді як тисячі російських туристів безперешкодно подорожують країнами Європи. За її словами, ЄС не повинен дозволяти громадянам країни-агресора користуватися перевагами європейського способу життя, поки російська влада продовжує війну проти України.
- Окрім посилення візової політики, Фінляндія та Швеція запропонували Єврокомісії розробити механізм для ефективнішого виявлення осіб, які брали участь у війні проти України, та недопущення їхнього в'їзду до Шенгенської зони.
- Ініціатива пролунала напередодні літнього туристичного сезону, коли традиційно зростає кількість поїздок громадян росії до європейських країн. У Гельсінкі та Стокгольмі вважають, що чинні обмеження потребують перегляду з урахуванням триваючої російської агресії проти України.
- Після початку повномасштабної війни низка країн ЄС уже обмежила видачу туристичних віз громадянам росії або суттєво посилила вимоги до їх отримання. Водночас єдина загальноєвропейська заборона на туристичні поїздки для росіян досі не запроваджена.
9. Сили оборони України знову атакують Московський нафтопереробний завод у Капотні.
- Московський НПЗ входить до структури Газпром нафта, працює з 1938 року та вважається одним із найбільших нафтопереробних підприємств росії. Його проєктна потужність становить близько 11 млн тонн нафти на рік.
10. Понад 500 рейсів скасували та затримали в аеропортах москви через атаку дронів.
- У московському авіавузлі через атаку безпілотників було скасовано та затримано 527 рейсів.
- Найбільші наслідки атаки у аеропорту Шереметьєво, де скасували 50 рейсів на виліт і 60 на приліт. Ще 147 рейсів були затримані.
- У Внуково скасували 41 рейс, ще 133 затримали. У Домодєдово скасували 19 рейсів, а 72 виконувалися із затримкою. У Жуковському також зафіксовано затримки та скасування рейсів.
- Атака стала однією з наймасштабніших за весь період повномасштабної війни та ще раз продемонструвала вразливість транспортної інфраструктури в глибокому тилу росії.
- Порушення роботи московських аеропортів уже вплинуло на внутрішні та міжнародні авіаперевезення, спричинивши затримки рейсів у багатьох регіонах рф.
11. росія нарощує борги через зростання військових витрат, які перевищують можливості бюджету.
- російська влада дедалі активніше вдається до внутрішніх запозичень для фінансування війни проти України. Через міжнародні санкції доступ до зовнішніх джерел фінансування для москви суттєво обмежений, тому кремль змушений покривати дефіцит бюджету за рахунок дорогих внутрішніх позик.
- Протягом наступних десяти років росія витратить на виплату відсотків за державним боргом щонайменше 15% свого ВВП. Це приблизно відповідає нинішньому загальному обсягу державного боргу країни.
- Цього року російський уряд планує збільшити обсяги розміщення внутрішніх облігацій, оскільки військова економіка потребує додаткових ресурсів. Витрати на оборону можуть перевищити початковий план на 4–5 трлн рублів, або майже на 40%.
- Згідно із законом про бюджет, уряд рф розраховував залучити на внутрішньому ринку трохи більше 4 трлн рублів, а граничний рівень державного боргу на 2026 рік було встановлено на рівні 37,4 трлн рублів. Однак ситуація стрімко погіршується.
- За перші п'ять місяців року дефіцит федерального бюджету вже досяг 6 трлн рублів, або 2,6% ВВП. Це приблизно на 60% більше за запланований показник дефіциту на весь 2026 рік. При цьому встановлена межа державного боргу фактично вже вичерпана.
- Попри спроби мінфіну скоротити дефіцит за рахунок резервів і урізання окремих видатків, уряду, за словами джерел, доведеться додатково позичити ще 2–3 трлн рублів до кінця року. Вартість обслуговування боргу також швидко зростає.
- У 2026 році росія планує витратити майже 4 трлн рублів лише на погашення та обслуговування державного боргу. Це близько 9% усіх федеральних витрат. За обсягом ця стаття вже стала п'ятою найбільшою у бюджеті після витрат на оборону, безпеку, соціальну політику та економіку. Зростання боргового навантаження свідчить про те, що війна дедалі сильніше виснажує фінансові ресурси росії.
- На тлі скорочення нафтогазових доходів, високих процентних ставок і збільшення військових витрат кремль змушений дедалі активніше перекладати фінансування війни на майбутні покоління платників податків.
12. Видобуток нафти в росії впав на 10% нижче плану через удари по нафтовій інфраструктурі.
- Атаки на російську нафтову інфраструктуру скоротили видобуток нафти: у травні 2026 року росія видобувала 8,7 млн барелів на добу — на 5% менше, ніж рік тому, і на 10% нижче плану.
- У зв'язку з триваючими ударами по нафтовій інфраструктурі МЕА знизило прогноз видобутку нафти в росії на 2026 рік на 200 тисяч барелів на добу — до 8,95 млн барелів.
- Через перебої на НПЗ росія переорієнтувала галузь на забезпечення внутрішнього ринку та експорт сирої нафти, який зріс на 490 тис. барелів на добу — до 5,2 млн, максимуму з 2022 року.
- Попри зростання експорту, у травні доходи росії від нафти й нафтопродуктів скоротилися на 710 млн доларів — до 20,8 млрд через падіння світових цін на нафту.
- За оцінкою МЕА, удари по нафтовій інфраструктурі впливають на російський паливно-енергетичний комплекс, змушуючи скорочувати переробку та змінювати експорт.
13. У росії зафіксували рекордне з початку війни зростання цін на бензин.
- Ціни на бензин у росії продовжують стрімко зростати на тлі проблем у нафтопереробній галузі. За даними Росстату, за тиждень з 9 по 15 червня середня вартість бензину на АЗС підвищилася на 0,95%, що стало найбільшим тижневим стрибком від початку повномасштабної війни проти України.
- За останні два тижні бензин подорожчав на 1,93%, що більш ніж удвічі перевищує зростання за весь травень, коли ціни збільшилися на 0,85%. Паливна інфляція прискорюється вже п'ятий тиждень поспіль. Якщо наприкінці травня зростання становило 0,11–0,34% на тиждень, то на початку червня воно прискорилося до 0,45%, потім до 0,92%, а тепер майже досягло 1%.
- Німецький економіст Яніс Клюге зазначає, що з початку року бензин у росії подорожчав на 6,61%. Це приблизно вдвічі більше, ніж за аналогічний період 2025 року, утричі більше, ніж у 2023–2024 роках, і більш ніж у шість разів перевищує показники 2022 року.
- Різке подорожчання пов'язане з перебоями у роботі нафтопереробних заводів після атак українських безпілотників. У червні тимчасово зупиняли або скорочували виробництво Московський НПЗ, ТАНЕКО в Нижньокамську, Куйбишевський НПЗ та Волгоградський НПЗ. Через скорочення переробки окремі регіони стали залежними від постачання пального з інших частин країни, що створило додатковий тиск на ціни та логістику.
- Зростання вартості бензину охопило 78 регіонів росії. Одночасно на 5,7% з початку року зросли ціни на дизельне пальне, дефіцит якого вже фіксують аграрії в південних і центральних регіонах країни.
14. росія почала імпортувати бензин з Азії після зупинки майже третини потужностей НПЗ.
- росія вперше за тривалий час почала закуповувати бензин морським шляхом за кордоном, намагаючись компенсувати дефіцит пального, який виник після серії атак українських безпілотників на нафтопереробні заводи. Бензин буде доставлений до одного із західних портів росії з однієї з азійських країн.
- Конкретного постачальника джерела не називають. Минулого року російська влада вже розглядала можливість закупівель пального в Китаї, Сінгапурі та Південній Кореї після масштабних ударів по НПЗ.
- Паралельно москва різко збільшила закупівлі бензину в білорусі. За січень—травень поставки з білоруських нафтопереробних заводів зросли у 13 разів і досягли 270 тисяч тонн. Імпорт дизельного пального за той самий період збільшився утричі — до 179 тисяч тонн.
- Крім того, російська сторона зверталася із запитами щодо можливих поставок бензину до Казахстану. Однак ані білорусь, ані Казахстан не мають достатніх вільних потужностей, щоб суттєво вплинути на ситуацію на російському паливному ринку.
- За оцінкою Energy Intelligence, на початку червня обсяги нафтопереробки в росії впали до найнижчого рівня за останні 21 рік — менш ніж 4 млн барелів на добу.
- Після серії атак безпілотників із початку року простоювали близько 30% потужностей російських НПЗ, або приблизно 2,1 млн барелів на добу.
- Необхідність імпорту бензину є нетиповою для росії, яка традиційно входить до числа найбільших світових експортерів нафтопродуктів.
15. Очікування російського бізнесу впали до мінімуму з часів мобілізації.
- Настрої російського бізнесу продовжують погіршуватися. За даними моніторингу підприємств, який проводить ЦБ росії, індикатор бізнес-клімату в червні знизився з 1,7 до 1,1 пункту. Це один із найнижчих показників за останні роки та рівень, близький до мінімумів, зафіксованих після оголошення мобілізації восени 2022 року.
- Головною причиною стало різке погіршення очікувань підприємців щодо майбутньої економічної ситуації. Індекс очікувань знизився з 8,9 до 7,3 пункту, повторивши результат січня 2026 року. Тоді російська економіка пережила спад, а ВВП скоротився на 1,7%.
- Оцінки поточного стану бізнесу залишаються негативними вже дев'ять місяців поспіль. У червні цей показник становив мінус 4,9 пункту проти мінус 5,2 пункту у травні.
- Погіршення ділових настроїв свідчить про зростання проблем в економіці росії. Високі процентні ставки, дефіцит робочої сили, санкційний тиск та збільшення військових витрат продовжують негативно впливати на активність підприємств і стримувати економічне зростання.
16. ЄС готує екстрені торговельні заходи для підтримки Вірменії після обмежень з боку росії.
- Європейський Союз готує пакет екстрених торговельних заходів для підтримки Вірменії після запроваджених росією обмежень на імпорт вірменських товарів.
- Європейська комісія розробляє механізм, який передбачає зниження мит на поставки вірменської сільськогосподарської та продовольчої продукції до країн ЄС. Очікується, що заходи охоплять більшість із 20 товарних категорій, які потрапили під російські обмеження.
- Загальна вартість цього експорту оцінюється приблизно у 420 млн євро на рік. Ініціатива стала реакцією на посилення торговельного тиску з боку москви, яка останніми місяцями дедалі частіше використовує економічні важелі у відносинах з Єреваном на тлі погіршення політичних відносин між країнами.
17. Велика Британія наклала найбільший штраф за порушення санкцій проти росії.
- Велика Британія наклала на британський підрозділ американської компанії Sabre Corp. штраф у розмірі понад 1 млн фунтів стерлінгів (близько 1,3 млн доларів) за порушення санкційного режиму щодо росії. Це найбільший штраф, застосований британським регулятором за порушення антиросійських санкцій з початку повномасштабної війни.
- За даними Управління з контролю за фінансовими санкціями Великої Британії (OFSI), британська дочірня компанія Sabre протягом семи місяців після запровадження санкцій у 2022 році зберігала для російської авіакомпанії «Уральські авіалінії» доступ до своєї глобальної системи бронювання та продажу авіаквитків.
- Після того як платежі на рахунок компанії у Великій Британії почали блокуватися через санкційні обмеження, Sabre шукала альтернативні способи отримання коштів від російського перевізника. Зокрема, компанія запропонувала «Уральським авіалініям» здійснити тестовий платіж на рахунок у банку за межами Великої Британії для подальшого проведення фінансових операцій.
- У OFSI розцінили такі дії як спробу обходу санкційного режиму. Регулятор наголосив, що санкції забороняють не лише прямі операції з підсанкційними структурами, а й будь-які дії, спрямовані на обхід встановлених обмежень.
- У Sabre заявили, що добровільно повідомили регулятора про порушення та повністю співпрацювали під час розслідування. Компанія також підкреслила, що серйозно ставиться до виконання своїх юридичних та етичних зобов'язань.
- Рішення британської влади демонструє посилення контролю за дотриманням санкцій проти росії та готовність карати не лише російські компанії, а й західний бізнес, який допомагає підтримувати економічні зв'язки з країною-агресором.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
