Я - райтер! Я роблю тексти. Я працюю з Словом!
Я знаю, в якому місці має бути сльоза, а де має бути гнів господній.
Це - маніпуляція! Це - психологія. Я теж - сентиментальний. Коли читав Ротового "Йова" - я плакав. Ти мусиш сам вірити в свої промови. Досі ніхто не перевершив Йозефа Геббельса. А він був в тисячу раз страшніший, ніж Гітлер. Я вчився по Геббельсу!
У Зеленського дуже гарні райтери. Щонайменше половину спротиву й допомоги він витяг на самих текстах.
Є два президенти України, з якими я ніколи не співпрацював: Зеленський і Янукович.
Якось президент Янукович мене визвав і каже: ти, там мудриє тєксти їбашиш, говорят? Заїбаш і мнє что-то заковирістоє!
Я вийшов з АП надвір, та подивився в небо... Думаю: не буду я цього робити... Є якісь межі... Є червоні лінії... Лінії совісті, даруйте за пафос...
Навіть у ворожому таборі все не чорно-біле. Навіть у Януковича. Навіть той тупий Янукович якимсь спинним мозгом - трохи українець.
У Яника була "цивілізаційна команда" на чолі з Льовочкіним. Вони втілювали притомність режиму.
Коли побили дітей на Майдані, і Льовочкін відразу подав у відставку, я сам собі сказав подумки: "Пизда тобі, Віктор Федорович! Пизда!"
Коли приїхали росіяни з "школи Щедровицького" і розвели пальці, Подоляк їм прочитав таку лекцію про ОУН-УПА, що вони аж роти пороззявляли! Сам був в шоці!
У Віктора Андрійовича були райтери, але він їх ігнорірував. Іра Геращенко та Іра Ваннікова намагалися на це повпливати, але - безполєзно. Тому Віктор Андрійович часто плутав логіку з логістикою і бджіл з мухами...
З Юлею теж працювати бесполєзно. В одне вухо влетіло, в інше - вилетіло.
У Юри Луценка був день народження. Кажу, скажіть йому щось приятне. Майдан 2004-го... Луценко, Томенко, Стецьків- муедзини Майдану!
Каже Юля: вітаю тебе, друже! Ти головний мудозвон Майдану!
Юля Мостова казала мені колись: "Ти розумієш, яка на тобі відповідальність?" - Яка на мені відповідальність? - Ти пишеш слова, які можуть зруйнувати світ!
З Кучмою працювала Лєна Громницька. Моя однокурсниця. Ми - скрізь! Ми сиділи з Леною за одною партою, і час від часу мацали одне одного за ногу..
Райтерство годиться в звабі й хіті... Мені треба три секунди, щоб у жінки зробился скляні очі, й вона пішла за тобою, під твою сопілку світ за очі... Особливо, коли промовляти до неї словами раннього Тичини...
Фердинанд де Соссюр казав: зрештою, в цьому світі все - просто слова...
Паролє, паролє, паролє...
Ми, українці, цінимо наші слова... Нас за наші Слова вбивали триста років!
Ну щоб, здавалося, слова? Слова та голос, більш нічого!
Стус, Зеров, Підмогильний... Вбиті за Слова...
Спочатку було Слово!
