Останнім часом дуже популярним став новий старий страх – що рашисти полізуть через Білорусь. Путєн справді намагається втягнути Лукашенку в війну. Однак чи втягнув? Чи боятись швидкого нападу з півночі? Чи перекидати туди війська зі сходу і півдня? Чи тікати людям з півночі України? Чому Лукашенко гайнув до Путєна? Про що чірікав? Чому після того полетів в Китай до Сі? Передати від Путєна вєсточку, що той планує вїбати ядрьону-матрьону по Україні і нііпьот?
«Bloomberg» пише, що варто розслабитись.
В тому сенсі, що Лукашенка опирається черговій спробі Путєна зробити Білорусь частиною російсько-української війни. Не хоче отримати дрон в Мозирь. І тому до Сі він літав скоріше для підтвердження білоруської суб’єктності в стосунках з Роіссєю. Що Китай продовжує бачити в Білорусі свій власний форпост на стику з Європою. Економічні зони, «Шовковий шлях». Тобто ці прапорці розвісили перед Путєним. Щоб він не роззяплював варєжку.
Ну що ж. Будемо сподіватись, що це не димова завіса від Лукашенки, яка може камуфлювати приготування до нападєнія.
Найближчий соратник Путіна проходить випробування, оскільки Мінськ відмовляється від більш активної ролі у війні
Тісний союз Росії з Білоруссю стикається з новим випробуванням, оскільки президент Олександр Лукашенко виявляє небажання поглиблювати свою участь у війні Володимира Путіна проти України.
Лукашенко провів дводенні переговори з Путіним у вихідні в резиденції російського лідера поблизу озера Валдай після того, як публічно попередив російських чиновників про неприпустимість спроб втягнути Білорусь у конфлікт.
Білоруський лідер неодноразово заявляв, що його країна не має наміру втручатися у війну, якщо на неї не буде скоєно нападу. Однак у четвер, приймаючи в Мінську російського посла Бориса Гризлова — близького соратника Путіна — та губернатора Московської області Андрія Воробйова для проведення переговорів, він, здається, визнав, що на нього чиниться тиск з цього приводу.
«Нам немає потреби втягуватися у війну», — сказав Лукашенко російським посланцям. «Ми також не хочемо воювати з українцями, тому наша позиція є мирною».
Лукашенко, який править Білоруссю з 1994 року, також попередив Київ під час зустрічі, що «характер війни» негайно зміниться, якщо Мінськ буде втягнутий у конфлікт.
Лукашенко, союзник Москви, який покладається на політичну та економічну підтримку Кремля, дозволив Росії використовувати територію своєї країни як плацдарм для вторгнення в Україну в лютому 2022 року, не відправляючи при цьому власних військ у бій. Однак коментарі президента та його подальший візит до Путіна підкреслюють його делікатне становище.
«Це дуже серйозне випробування для відносин між Росією та Білоруссю», — зазначила Анаїс Марін, наукова співробітниця Програми з питань Росії та Євразії в Чатем-Хаусі. «І це чудова нагода для Заходу відокремити Білорусь від Росії».
З того часу Білорусь і Москва продовжують поглиблювати військові зв’язки: Кремль заявляє, що у 2023 році розмістив у Білорусі тактичну ядерну зброю, а у 2025 році — ракету «Орешник» з більшою дальністю польоту, здатну нести ядерний заряд. Оскільки кампанія Путіна проти України виглядає дедалі напруженішою, Київ попередив про можливий новий російський наступ через територію Білорусі, що підвищує ризик подальшого втягнення Мінська у війну.
На початку цього місяця президент України Володимир Зеленський заявив, що в прикордонних регіонах Білорусі було розгорнуто обладнання, яке допомагає навігації російських дронів. Він попередив Лукашенка, що якщо той не вимкне передавачі, Україна зробить це за нього.
Через три дні Зеленський повідомив, що передавачі в Білорусі припинили роботу.
У четвер Лукашенко повідомив Гризлову, що приймав у Мінську представників України — це рідкісний випадок підтверджених прямих контактів із Києвом.
Війська Путіна не можуть досягти вирішальних успіхів на сході та півдні України, тоді як українські удари порушують російську логістику та зв’язок на територіях, які займають російські війська.
У неділю Путін заявив, що не обговорював конфлікт у деталях з Лукашенком. «Ми дуже вдячні йому за його зусилля», — сказав російський лідер, додавши, що Білорусь може знову стати місцем для мирних переговорів з Україною, коли настане час. Раніше Зеленський виключив Білорусь та Росію як місця проведення мирних переговорів.
Потім білоруський президент вирушив на зустріч із президентом Китаю Сі Цзіньпіном, яка відбулася в понеділок у Пекіні. За даними державного телеканалу CCTV, Сі заявив йому, що Китай підтримує Білорусь у захисті її суверенітету, незалежності та територіальної цілісності.
Останнім часом Лукашенко намагається пом’якшити напруженість у відносинах зі США. Вашингтон скасував деякі обмеження на білоруські добрива, а американські чиновники стверджують, що скасування інших санкцій могло б допомогти створити певну дистанцію між Мінськом і Москвою та покращити відносини з Білоруссю.
У свою чергу, Мінськ звільнив деяких політичних в’язнів, хоча постачання калійних добрив залишається заблокованим через небажання Європейського Союзу послабити обмеження на їх транзит через територію блоку.
«Лукашенко хоче врятувати свій режим і бачить, що Путін зазнає поразки в Україні, тому він вважає, що зараз Росія становить меншу загрозу для безпеки його правління, ніж Україна», — зазначила Марін.
