Ця стаття чітко пояснює, що болтовня Трампа про ліцензію на виробництва «петріотів» для України – це щось, що уходить далеко за горизонт його життя. Бо запуск виробництва і навіть саме виробництво ракети – це кілька років. Бо як пояснив «Волл стріт джорнел», в процесі виробництва задіяно понад 400 субпідрядників на різні детальки по різних країнах. І примусити кожного з них збільшити виробництво і складання того всього докупи – це реальний біном ньютона.
Тому з точки зору «чи будуть у нас антибалістичні ракети щоб захиститись зараз?» відповідь проста – ні. Раніше треба було приймати рішення. Ще кілька років тому. Коли соплі жував Байден. І збройні олігархи США тупо не вірили, що збільшувати виробництво в довгостроковій перспективі матиме сенс з точки зору окупності.
Погортайте слайди. На кожному з них опис етапу виробництва ракети РАС-3, що у сумі займає три(!) роки. А з урахуванням підготовки – взагалі пять років. Нехай Трамп собі ту ліцензію над кроваттю повісить і дрочить на неї. Тим більше, що він вже не буде президентом, коли та паперова ліцензія почне матеріалізовуватись у щось металеве.
Чому доставка ракети «Патріот» від заводу до лінії фронту займає роки?
Новітні ракети класу «земля-повітря» «Патріот» можна запустити за лічені секунди, але їх виробництво займає понад два роки, а вартість кожної становить близько 4 мільйонів доларів.
Незважаючи на ці цифри, США та їхні союзники не можуть забезпечити себе достатньою кількістю таких ракет.
Цього року представники Пентагону досягли угоди з компанією «Локхід Мартін» про збільшення виробництва новітньої моделі перехоплювача «Патріот» — PAC-3 MSE — більш ніж утричі, до приблизно 2 000 одиниць на рік. Однак виробник озброєння не розраховує досягти цієї мети до кінця 2030 року.
Це може виявитися занадто пізно для захисту деяких регіонів, що перебувають під загрозою, якщо не буде інших варіантів для заповнення прогалини. Війна з Іраном виснажує запаси «Патріотів», які й без того були вичерпані внаслідок військових операцій США протягом останніх двох років та триваючих бойових дій в Україні, яка вже понад чотири роки зазнає російських атак. Замовлення на перехоплювачі від союзників США також перебувають на рекордно високому рівні.
Відновлення запасів «Патріот» до рівня, що існував до війни з Іраном, займе щонайменше три роки, згідно з аналізом Центру стратегічних і міжнародних досліджень — аналітичної групи з Вашингтона. На це також знадобиться більше коштів, ніж Конгрес виділив на боєприпаси.
Компанія «Локхід» стикається з цілою низкою викликів на шляху до досягнення своєї мети — від дефіциту комплектуючих до напруженої ситуації на місцевому ринку праці. Речниця «Локхід» зазначила, що компанія співпрацює з урядом та своїми постачальниками, щоб «усунути вузькі місця та скоротити терміни виконання замовлень, де це можливо, при цьому дотримуючись суворих стандартів ефективності та безпеки».
«Локхід» співпрацює з понад 400 компаніями, які постачають деталі для її ракет. За даними компанії Govini, що спеціалізується на програмному забезпеченні для оборонної галузі, понад 80% компаній другого рівня — постачальників постачальників PAC-3 — постачають компоненти для більш ніж однієї ракетної програми. Це ускладнює збільшення виробництва одного типу ракет без порушення ланцюга поставок для іншого виду зброї, що користується попитом.
Деякі схеми всередині перехоплювачів вважаються комерційно застарілими, що змушує США покладатися на дороге обладнання від іноземних постачальників. «Головка самонаведення» у носовій частині ракети — життєво важлива деталь, яка дозволяє перехоплювачу фіксувати наближаючіся ракети та літаки — поставляється лише з одного заводу Boeing.
Представник Boeing заявив, що компанія прискорила виробництво головок самонаведення завдяки впровадженню роботизованого обладнання та пошуку нових постачальників деталей, таких як друковані плати. Представниця компанії L3Harris повідомила, що компанія планує збільшити виробничі потужності ракетних двигунів, залучаючи до свого ланцюга поставок більше виробників.
«Необхідно, щоб уся екосистема працювала злагоджено», — зазначив генеральний директор L3Harris Кріс Кубасік на нещодавній конференції для інвесторів. «Якщо ми збільшимо кількість ракет учетверо, нам доведеться учетверо збільшити кількість корпусів. Нам доведеться учетверо збільшити кількість запалювачів, клапанів та дроселів. Це чудова можливість»
