російська піхота продовжує просочуватися в місто, і українські підрозділи й надалі знищують ці групи. росія поки що не змогла зосередити достатньо живої сили, щоб узяти під контроль населені пункти вздовж річки Оскіл.
Лиман
66-та бригада завдає ударів по російських позиціях, хоча відео з цієї ділянки з'являється рідко. росія й надалі просочується – цього тижня наступ ішов через Шандриголове. Українські групи в районі Ямполя перебувають під сильним тиском. Повідомлення про українських бійців поблизу Нового також надходять, але деталей операції обмаль.
Слов'янськ
російські штурмові групи пройшли вздовж річки через Криву Луку і вивісили прапори в невеликому селі за шість кілометрів звідти. Миколаївка й далі потерпає від авіаударів. У Малинівці відбувся масштабний бій, а підступи до села росіяни обстріляли з авіації. Дружківку також бомбардували.
81-ша окрема аеромобільна бригада знищила понтонний міст.
Авіаудари фіксують і в сусідньому Кучеровому Яру, водночас Миколаївку, розташовану лише за п'ять кілометрів від лінії фронту, руйнують здебільшого бомбами. Слов'янськ і Краматорськ, розташовані за 15 кілометрів від фронту, також перебувають під ударами. Оскільки пологове відділення лікарні в Краматорську постраждало від авіабомби, з лютого породіль возять до Слов'янська. Втім, у червн іпід обстріл потрапив і пологовий будинок у Слов'янську, тож приймати пологи там більше неможливо.
Костянтинівка
осія гучно заявляє про повне захоплення Костянтинівки, однак насправді українські та російські підрозділи в місті перемішані, а близько п'ятдесяти українських військових у східній частині міста можна вважати умовно оточеними – у тому сенсі, що наземне постачання до них перерване. Проте лінія російського просочування ще достатньо "дірява", щоб за потреби ці бійці могли вийти самостійно; зробити це ставатиме дедалі важче з появою нових російських груп у місті. росія вже намагається просочуватися й на північ від міста, а на захід від Часового Яру ведуться атаки з метою оточити більшу ділянку українських позицій.
Одну з російських позицій у центрі Костянтинівки розбомбили, а українські військові фотографуються в різних куточках міста, аби показати, що вони й досі там.
П'ять копійок від Тома Купера (Штири крейцери від Тома Купера)
Судячи з моделі поведінки, яка склалася ще від Бахмута на початку 2023 року і підтвердилася подіями у Вугледарі, Торецьку, Покровську, Куп'янську та в кількох інших місцях, можна очікувати, що Сирський знову "успішно" доведе справу до чергової поразки ручним управлінням. Сценарій буде звичний: оточення значного контингенту ЗСУ в Костянтинівці з наступним запізнілим виходом – переважно на розсуд командирів на місцях, після чого Сирський зможе зручно звільнити "нелояльних брехунів" серед командирів. Це повторюваний підхід: у бій кидають частини й так виснажених, розрізнених бригад дрібними порціями, а потім витрачають ще й штурмові підрозділи на показові контратаки, які дають хіба тимчасове тактичне полегшення, але не приносять стратегічного результату. І, звісно, після падіння міста варто чекати звичного політичного ритуалу: Зеленський спершу заперечуватиме втрату Костянтинівки, а згодом просто "забуде" це підтвердити.
Але: я лише "автор колонки думок", тож висновки, підкріплені фактами, нікого не повинні цікавити. Зеленський також просто герой, геній і "сучасний Черчилль". Ось маєте чорним по-білому. Не кажіть тільки, що вам не стало легше.
Покровськ
Найінтенсивніші російські авіаудари по Україні зосереджені на дузі, що проходить за 10–20 кілометрів позаду лінії фронту, від Мирного до Софіївки. російські штурмові групи просуваються ярами, уздовж залізничних колій, обсаджених деревами з обох боків, і поодинокими рядами дерев. Сутички з одним чи двома загарбниками фіксують навіть за 10 кілометрів від встановленої лінії фронту. Таких бійців швидко знищують або беруть у полон, однак вони встигають дестабілізувати українську оборону на передовій.Авіаудари, артилерійські обстріли та атаки дронів з боку росії залишаються інтенсивними, а російська піхота веде безперервні атаки. Втім, українська оборона тримається: російське просування вкрай повільне, а втрати – важкі, тож Україна стримує наступ.
Зелений Гай
росія й далі просочується, іноді навіть вивішуючи прапори як демонстрацію "успіху", але цей "успіх" щоразу нетривалий: щойно такі групи себе виявляють, їх знищують або беруть у полон. Україна тим часом продовжує витісняти росію із сірих зон, які раніше зазнавали російських обстрілів: українські підрозділи закріпилися в Піддубному і, ймовірно, у Мирному, тоді як росія все ще утримується в лісовому масиві біля Філії.
Гуляйполе
Що далі на захід розташовані окуповані території, то гірше налагоджене постачання для російських підрозділів на передовій, тому темп атак у районі Гуляйполя сповільнився.
російського військового, який дістався Копаней, взяв у полон 225-й штурмовий полк – той встиг лише помахати білим прапором. Частину шляху полоненого українські бійці везли на техніці. Крім стрілецької зброї, у полоненого виявили гвинтівку для запуску сітки проти дронів, яку видно на позначці 1:06 відеозапису.
Запоріжжя
росія намагалася облаштувати ґрунтову дорогу замість зруйнованого прольоту мосту через річку Карачокрак у Василівці, але Україна перервала ці роботи.
російський дрон у місті влучив і підірвався прямо перед автівкою.
Окуповані території
Із 2014 року з Криму витіснили 100 000 українців, натомість туди незаконно прибули 800 000 росіян. За наявною інформацією, розглядався план евакуації 250 000 росіян із півострова, хоча логістика такого переселення виглядає надзвичайно складною.
Такий план також передбачав би, що путін готовий погодитися на усунення дестабілізаційного чинника – великої кількості росіян у Криму.
У повідомленні йдеться, що цей план може бути частиною ширшої схеми з вилучення нафтобаз і транспортних компаній у приватних власників. Озброєні люди під керівництвом колишнього бійця "Ваґнера" на прізвисько "Хруст" уже захопили кілька нафтових і транспортних підприємств. Коли прибула поліція, "Хруст" посилався на засекречену постанову Ради міністрів Криму.
На аеродромі Саки в ангарах уражено два Су-30. Згодом авіабазу атакували вдруге – за наявними даними, постраждало сім ангарів із сімома літаками, хоча це потребує відеопідтвердження, і не виключено, що частина техніки вже була небойовою. На аеродромі Гвардійське також завдано удару – за повідомленнями, уражено два ангари зі складованими "Шахедами" й авіаційним обладнанням.
Є повідомлення про сильний дефіцит пального в Донецьку, який уже позначається і на військових потребах, хоча для перекупників пальне в області, здається, є в достатній кількості.
На Арабатській стрілці біля Генічеська росія облаштувала ґрунтовий міст і два понтонні – щоправда, якщо кінцева мета маршруту – Севастополь, це великий гак.
Міст біля Гранітного, на північний схід від Маріуполя, зруйновано. Це не просто подовжує об'їзні маршрути й уповільнює темп постачання – це ще й змушує зосереджувати весь трафік на меншій кількості доріг, що робить вантажівки легшими мішенями.
На основі графіка, опублікованого у травні Девідом Аксом, додано ще одну колонку – втрати техніки росії за червень.
У чотирихвилинному відео зафіксовано удари по десяти підстанціях у Криму, одній підстанції в Донецькій та одній у Луганській областях, а також по нафтобазі в Мелітополі й газорозподільній станції в Луганську. Уражено залізничний міст через Червоногвардійський канал і дві станції РЕБ у Криму. У трихвилинному відео показано ураження ЗРК "Тор", дев'яти підстанцій і газокомпресорної станції. Перший корпус атакував локомотив за 90 кілометрів на південний схід від Костянтинівки.
У період з 1 по 5 липня Україна пошкодила 37 підстанцій у Криму.
Показано всі підстанції, уражені за одну ніч у Криму; наступної ночі постраждали ще три.
На знімках порівнюють нічний Крим рік тому і минулого тижня: після ударів по енергосистемі кількість світла, помітного з космосу, суттєво зменшилася.
Життя в Армянську (Крим) стало дуже тихим і повільним – через відсутність води й електрики. Влада розгортає пункти видачі води. У деяких магазинах для купівлі продуктів потрібен QR-код, а генератора для електропостачання немає, бо бракує пального.
30 червня на Керченському мосту зникли черги, і з'явилася обмежена кількість дорогого бензину – по 20 літрів на людину. За два тижні до того ліміт перевезення бензину через міст становив 100 літрів, тепер його підняли до 200.
Пором "Лаврентій", уражений у Керченській протоці 21 червня, повністю втратив рубку.
Українська кампанія ударів середньої дальності
Понтонні переправи, які росія будує через водні перешкоди й регулярно втрачає, замінюють ґрунтовими насипами та дамбами. Формуються конвої із супроводом мобільних вогневих груп. Відео вдалого знищення дронів трапляється рідше, ніж кадри ударів по машинах ППО. російські підрозділи перехоплення дронів перекинули для захисту логістики, і це дало певний ефект – кількість атак зменшилася, але українські дрони й далі активно знищують вантажівки.
На карті позначено мости, зруйновані в межах цієї кампанії; частину замінили ґрунтовими чи понтонними переправами, для інших знайшли об'їзди. Для зруйнованих залізничних мостів альтернативних переправ немає.
У вісімдесятисекундному відео показано приблизно третину техніки, знищеної Україною за останні два місяці, – це лише оприлюднені відео, а публікують тільки частину відзнятого матеріалу. У травні в середньому виходило по сім таких відео на день, у червні – 19, а в останні десять днів червня – 29. За твердженнями української сторони, наприкінці червня щодня знищували близько 500 одиниць техніки.
Хоча наведена вибірка охоплює лише 15–20% випадків, на карті показано географію ураження вантажівок.
Підрахунок Моліна не враховує логістичні маршрути ближче до лінії фронту; за даними Perpetua, частину техніки знищують і на ґрунтових дорогах та в чистому полі.
Окрім вантажівок, зафіксовано геолокацію ударів по залізничних мостах і потягах, поромах, нафто- й газосховищах, газорозподільних станціях, електропідстанціях, складах, боєкомплектах, командних пунктах і навчальних полігонах – і це лише випадки, які вдалося геолокувати; є й інші удари поза цим переліком.
росія
Киришський НПЗ (7% потужностей країни) зупинив роботу 5 травня через пошкодження трьох із чотирьох установок первинної переробки нафти та кількох допоміжних установок; даних про відновлення роботи немає.
По Кстовському НПЗ у червні вдарили двічі, а ще раз – у липні, після чого він втратив здатність працювати. Заводи у Слов'янську-на-Кубані та Москві також утратили можливість переробляти нафту за останні два тижні.
Уражено нафтоперекачувальну станцію "Старолікеєво". Сотні вантажівок, що очікували на завантаження пальним на Орському НПЗ в Оренбурзькій області, простоюють – пального для відвантаження просто немає.
Атаковано нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі, а також Висоцьк і Кронштадт. У петербурзькому терміналі пошкоджено щонайменше два резервуари та трубопроводи. Порт у Висоцьку експортує вугілля, зерно, нафту і зріджений природний газ і розташований на острові, з'єднаному з материком автомобільним і залізничним мостами.20 лютого "Фламінго" успішно уразили Воткінський машинобудівний завод, порушивши складання ракет "Іскандер-М". Минулого тижня всі ракети "Фламінго", спрямовані на цей завод, було перехоплено.
Воткінськ вдало вразили "Фламінго" ще 20 лютого. Минулого тижня росія підняла в повітря літак А-50, який виявив п'ять ракет "Фламінго" – усі їх збили. Ракети летіли вздовж річок, аби уникнути наземних радарів, і раніше цей прийом спрацьовував, але радар авіаційного базування не обмежений ані рельєфом місцевості, ані кривизною землі.
23 червня три ракети вдарили по Воронезькому напівпровідниковому заводу і серйозно його пошкодили. 27 червня три ракети "Фламінго" уразили завод ФНВЦ "Титан-Барикади" у Волгограді, завдавши серйозних пошкоджень. 1 липня дрони атакували НДІ фізичних вимірювань ("НДІФВ") у Пензі й пошкодили його. Усі ці підприємства виробляють компоненти для ракет "Іскандер-М". 3 липня п'ять "Фламінго" не змогли уразити Воткінський завод, де відбувається остаточне складання цієї ракети.
HIMARS уразили дві підстанції та електростанцію в Бєлгородській області.
У Брянській області росія розгорнула радари, здатні виявляти об'єкти розміром із дрон; операція під назвою "Полифем" спрямована саме проти цих радарів. Знищення таких сенсорів відкриває повітряні коридори для далекобійних ударів дронів – зокрема удару по Усть-Лузі на узбережжі Балтійського моря.
росія втратила гелікоптер Ка-52 і пілота, проте обставини та час втрати невідомі.
Особиста яхта путіна вартістю приблизно 100 млн євро, есмінець та ще один корабель разом вийшли із Санкт-Петербурга в Балтійське море; пункт призначення невідомий. Якщо яхта зайде до порту країни НАТО, її можуть конфіскувати. Есмінець, імовірно, прямує до Мурманська; варто нагадати, що у червні 2025 року Україна вже завдавала удару дронами по авіабазі Оленья поблизу цього маршруту.
Підводні човни в Новоросійську тепер накриті антидроновими сітками-"клітками".
На заводі "Алабуга", де збирають дрони типу "Герань", зводять нові будівлі.
Що ж до електромобілів у росії: станом на квітень у країні налічувалося 55,4 млн автомобілів, із них лише 208 тисяч – електричні або гібридні. У січні продали 24 600 гібридів – на 125% більше, ніж роком раніше. Використання 290 зарядних станцій "Росатому" зросло на 40% у червні, і компанія планує побудувати ще 11 000 станцій до 2030 року.
Станом на листопад 2025 року витрати росіян на продукти, житло й опалення зросли на 40% порівняно з цінами 2022 року. 81% населення скорочує витрати на їжу, приблизно стільки ж – на одяг. 61% перестали ходити в ресторани, 28% почали брати їжу з дому на роботу, а 39% відмовилися від щоденної кави на винос. Обсяг зняття коштів із банківських рахунків у травні став найбільшим із 1995 року.
Наведено деталізацію дефіциту бензину по кожній області станом на 1 липня.
Паливна криза та фінансовий тиск
росія й далі вагається, чи забороняти експорт дизелю: експорт бензину й авіаційного гасу вже заборонено. У період з 1 по 25 червня росія експортувала 480 тисяч барелів на добу – на 53% менше, ніж за той самий період 2025 року. Хоча Ормузька протока відкрита, а ціни на нафту значно нижчі, маржа після виробничих витрат усе одно перевищує 40 доларів за барель. До "війни" Трампа проти Ірану маржа на дизель становила 25 доларів за барель. Відтак росія заробляла на дизельному експорті 19,2 млн доларів на день замість 12 млн.
До війни росія виробляла 200% дизелю від обсягу власних потреб. Хоча наразі не працює 47% переробних потужностей країни, за оцінками, пошкоджено лише 30–40% потужностей саме з переробки дизелю. Це означає, що росія й досі виробляє 130–175% потрібного їй обсягу дизельного пального. Справжній дефіцит дизелю – на відміну від проблем із розподілом – розпочнеться лише тоді, коли буде пошкоджено щонайменше 50% виробничих потужностей.
Бензин переробляють і споживають переважно в тому ж регіоні, тоді як дизелем торгують по всьому світу, тож дефіцит одразу підвищує ціни через глобальний ринок. Бензиновий ринок більш ізольований і краще захищений регіональними межами: коли ціни ростуть, споживачі просто менше їздять. Дизель же потрібен для сільського господарства, автомобільних, залізничних та морських перевезень і промисловості – тому попит на нього не падає.
Попит на дизель вищий улітку (через жнива) і взимку (бо пічне паливо подібне до дизельного за виробництвом). У період низького попиту надлишки пального зазвичай накопичують у сховищах, а у високий сезон їх звідти вибирають. Українські удари по паливних сховищах підірвали саме цю можливість, ускладнивши розподіл і піднявши ціни настільки, що частину врожаю фермерам стає невигідно збирати.
У Краснодарі о третій ночі вже виникає дефіцит пального. Цивільні водії організували колону з Дагестану до Токмака в Запорізькій області, щоб довезти тонну бензину. Формальні правила існують, але так само існують і способи їх обійти. Успіх у пошуках пального відзначають як подію. Заправивши бак, дехто зливає бензин у каністри, щоб знову заправитися й продати надлишок на чорному ринку.
Морський експорт російського дизелю різко впав до найнижчого рівня за всю війну після українських ударів. росія розглядає можливість заборони експорту дизелю через нестачу пального для внутрішніх потреб.
російські депутати запропонували вилучити 1,6 трлн доларів із приватних банківських рахунків на фінансування війни і закликали путіна зробити це указом. Готується також законопроєкт про вилучення 40 млрд доларів приватних пенсійних заощаджень. Ці кроки – реакція на удари по енергетичному сектору та дефіцит бюджету в 83 млрд доларів станом на кінець травня. Фонд національного добробуту практично вичерпано. Згідно з витоком документів, масштаб пошкоджень НПЗ описують як безпрецедентний.
За перші 24 дні червня з банків зняли 17,5 млрд доларів – і це не було реакцією на загрозу примусового вилучення коштів. Через збої й блокування інтернету електронні платежі часто не проходили, а після запровадження обмежень на паливо компанії почали вимагати оплату готівкою, аби убезпечити себе від подібних збоїв.
Такі масові зняття коштів ускладнюють роботу банків, яких і так змушують кредитувати військові проєкти під тягарем величезних боргів. У результаті банки видають ще менше кредитів, а бізнесу складніше позичати гроші навіть під високі відсотки. Банкам уже дозволено відмовляти у видачі коштів в іноземній валюті, тож не виключено, що в майбутньому обмежать і зняття коштів загалом.
Економічний тиск на російську владу й далі зростає. У певний момент центральна влада може перейти до націоналізації приватних банків та енергетичних компаній, спрямовуючи паливо фермерам, а ресурси – окремим підприємствам у межах фактично планової економіки.
Інформаційна політика кремля
Офіційно дефіцит пального пояснюють "позаплановими ремонтами на НПЗ", не згадуючи про дрони; масштабну атаку дронів 18 червня також оминають мовчанням. путін критикує удари по цивільній інфраструктурі, не згадуючи про цілеспрямовані удари по українських цивільних, водночас обіцяючи, що спеціальна робоча група працюватиме цілодобово, аби забезпечити наявність продовольства та інших товарів.
Влада двох підмосковних міст заявила, що не вмикатиме сирени й не публікуватиме адреси бомбосховищ, оскільки "країна не воює", хоча порадила мешканцям ознайомитися з підготовленою інструкцією на випадок атаки дронів. У Башкортостані, де НПЗ неодноразово атакували, сирени вмикати не планують, аби не "нервувати" населення, посилаючись на зростання вживання антидепресантів у росії. У Ярославлі відмовилися вмикати сирени, щоб "уникнути паніки й додаткових травм".
Через роки санкцій магазини просто "зачинені з технічних причин". Затримки авіарейсів через атаки дронів офіційно не визнають – літаки нібито літають "за фактичним розкладом". У державному мовленні дрони стали "повітряними цілями", вибухи – "хлопками", а тих, хто загинув, офіційно не "вбито", а "позбавлено життя". Дехто з росіян узагалі перестав стежити за новинами, бо вони не несуть жодної реальної інформації. Автор зазначає, що така мова офіційних медіа й влади – це радше ритуал демонстрації лояльності путіну й режиму, ніж спроба інформувати, і що подібна практика має глибоке коріння в російській культурі.
У месенджерах з'явилися групові чати, де повідомляють про наявність пального на конкретних заправках. Міністерство енергетики росії попередило, що користування такими застосунками створює ризик збору особистих даних. Є й інша проблема: оновлювати статус у таких чатах може будь-хто, і чимало українців цим користуються, вносячи туди недостовірні дані. Чотири регіони вже заблокували подібні чати в месенджері Max.
росіяни в черзі за пальним годинами говорять між собою, і дедалі більше з них визнають, що Крим та Україна "того не варті". Водночас вони обурюються тим, що росіяни, які виїжджають із Криму, забирають наявне пальне із собою, прямуючи кудись далі.
Майбутня глибинна загроза для України: російський аналог Starlink
росія намагається запустити власну альтернативу супутниковій мережі Starlink, плануючи витратити 58 млрд доларів упродовж наступних десяти років, щоб до 2035 року розгорнути угруповання з 900 супутників. У березні на низьку навколоземну орбіту вивели 16 комунікаційних супутників, один із яких уже вийшов із ладу. На низькій орбіті для стабільного зв'язку потрібні сотні супутників через їхній постійний рух навколо Землі – для порівняння, Starlink налічує понад 10 000 апаратів.
Якщо росії вдасться створити власний аналог Starlink, вона отримає ті самі можливості, що й Україна, для керованих ударів на середню й велику дальність. Саме тому Україна б'є по центрах супутникового зв'язку, які керують супутниками, військовим зв'язком і даними з розвідувальних апаратів.
22 червня уражено центр супутникового зв'язку в Дубні; того ж дня – центри космічного зв'язку у Владімірі, Медвежих Озерах і Сколкові. 30 червня центр у Дубні атакували повторно. Інші державні центри зв'язку розташовані в Хабаровську (610 км на північ від Владивостока) та Желєзногорську (670 км на схід від Новосибірська), проте вони не керують угрупованнями над Україною.
12 дронів атакували 14-й Головний вузол зв'язку Генштабу зс рф у Белоомуті, Московська область, – об'єкт, який також підтримує зв'язок із супутниками; зафіксовано 4–6 влучань.
НДІ фізичних вимірювань у Пензі, за 350 км на південний схід від Москви, атакували через те, що там виробляють системи керування й моніторингу для повітряно-космічних сил.
22 травня росія також запустила шість супутників, чотири з яких одразу зайняли позиції, що загрожують супутнику ICEYE, який належить Фінляндії та Польщі. Ще у 2022 році росія заявляла, що комерційні супутники, які підтримують Україну, є легітимними цілями.
Втрати та мобілізація
У 2026 році росія в середньому набирає 27 000 новобранців на місяць, тоді як втрачає 30–34 тисячі – і саме тому їй доводиться скорочувати резерви, щоб компенсувати втрати на передовій. За кількома повідомленнями, росія планує оголосити мобілізацію у вересні, після виборів, – крок, якого зазвичай уникають через його непопулярність. Востаннє мобілізацію оголошували у вересні 2022 року, після поразки під Харковом. Тоді, після оголошення, країну залишили понад 700 000 чоловіків, тож цього разу росія планує закрити кордони на час вересневої мобілізації.
За оцінками CSIS, співвідношення втрат росії до втрат України більшу частину війни становило приблизно 2–3:1, але у 2026 році воно наблизилося до 8:1, що відповідає приблизно 4000 українських втрат на місяць.
Це покращення співвідношення – прямий наслідок реорганізації та реформ в Україні. Корпусна реформа функціонує лише рік, і робота над уніфікацією доктрини й найкращих практик серед підрозділів різного рівня підготовки, які увійшли до корпусів, ще триває. Впровадження нових технологій і тактичних навичок – це безперервний цикл дій, аналізу, коригування й планування наступних кроків. Якщо Україна й надалі діятиме послідовно й методично в наступальних діях, співвідношення втрат може продовжити змінюватися на її користь.
Там, де росії вдається просуватися, темпи такі: 90 метрів на добу під Слов'янськом, 70 метрів на добу під Покровськом і 50 метрів на добу під Костянтинівкою.
Загалом із 2022 року росія втратила 1,4 млн людей, із них 450 000 загиблими. Втрати України становлять 525–625 тисяч людей, зокрема 125–150 тисяч загиблих.
