— Діду, а про Кіндрата Бурляя чого так мало говорять? Про Хмельницького знають усі, про Богуна теж, про Сірка взагалі легенди ходять.
Олекса поправив шаблю та усміхнувся.
— Бо історія інколи пам'ятає тих, хто стояв попереду війська. А тих, хто робив перемогу можливою, згадує рідше.
Кіндрат Бурляй був одним із найближчих соратників Богдана Хмельницького ще на самому початку Національно-визвольної війни. Уже в 1648 році він став одним із керівників козацького війська. Саме тоді, коли Україна почала повставати проти влади Речі Посполитої.
Після перемог під Жовтими Водами, Корсунем та Пилявцями війна швидко виходила за межі звичайного повстання. Потрібно було не лише воювати, а й будувати нову державу. І саме тут Хмельницькому були потрібні люди, яким можна довірити найвідповідальніші справи.
Однією з таких людей і став Кіндрат Бурляй.
У 1649 році Богдан Хмельницький доручив йому командування окремими загонами під час Збаразької кампанії. Тоді козацьке військо разом із кримськими татарами взяло в облогу польську армію князя Яреми Вишневецького. Завдання Бурляя полягало не лише в боях. Його загони перекривали дороги, перехоплювали підвезення харчів і боєприпасів, проводили розвідку та тримали зв'язок між окремими частинами війська.
— Гарний полковник не тільки шаблею махає, — сказав Олекса. — Він ще й думає, щоб у ворога хліб закінчився раніше, ніж порох.
Коли польський король Ян II Казимир рушив на допомогу обложеним, Бурляй брав участь у кампанії, що завершилася Зборівською битвою та укладенням Зборівського договору.
У 1651 році його ім'я знову зустрічається серед провідної козацької старшини під час кампанії, яка завершилася важкою поразкою під Берестечком. Після відступу саме досвідчені полковники займалися збором розпорошених підрозділів, відновленням боєздатності війська та організацією нової оборони.
Минув лише рік, і вже в травні 1652 року козацьке військо розгромило поляків під Батогом. Серед старшини, яка брала участь у цьому поході, знову був Кіндрат Бурляй.
Та, мабуть, найбільше Хмельницький цінував його не за хоробрість.
Бурляй неодноразово виконував дипломатичні доручення гетьмана. Його відправляли на переговори до Кримського ханства. У ті роки союз із кримським ханом був одним із головних чинників успіху козацького війська. Від того, чи прийде татарська кіннота, часто залежав результат усієї кампанії.
— Іноді одна вдала розмова варта більшого, ніж сотня шабель, — тихо сказав Олекса.
Саме тому Богдан доручав такі місії не випадковим людям.
Про особисте життя Кіндрата Бурляя історія майже нічого не залишила. Не збереглися його листи чи спогади. Навіть рік смерті достеменно невідомий. Але документи середини XVII століття достатньо чітко показують інше — це був один із тих старшин, кому Хмельницький довіряв і військо, і переговори.
Олекса підкинув у вогонь суху гілку.
— Знаєш, чому про таких людей рідко складають легенди?
— Чому?
— Бо вони робили свою справу без зайвого галасу. А саме на таких людях найчастіше й тримається військо.
Історія запам'ятала Богдана Хмельницького як творця Козацької держави. Але поруч із ним стояли десятки полковників, без яких жодна перемога не стала б можливою. Кіндрат Бурляй був одним із них.
Історії українських козаків
