У сутінках старовинного куреня над Дніпром тьмяно шелестіли давні сувої, а на дубовому столі під поривами липневого вітру миготіло світло свічки.
— Дивись, хлопче, — сивий козацький старшина вказав люлькою на пожовклі шифровані грамоти. — Усі бачать гримкіт шабель під Жовтими Водами чи Корсунем. Але мало хто знає, що ті битви були виграні ще за місяць до їхнього початку — у затишних келіях, на торгових майданах та при іноземних дворах.
Військовий та політичний геній Богдана Хмельницького полягав не лише у розбудові козацької армії, а й у створенні однієї з найпотужніших та найрозгалуженіших секретних служб XVII століття. У добу, коли європейські монархи витрачали статки на утримання офіційних послів, гетьман збудував гнучку агентурну мережу, яка пронизувала всю Східну та Центральну Європу.
Хмельницький мав своїх людей при дворах у Варшаві, Стамбулі, Бахчисараї, Яссах, Бухаресті та Відні. При польському королівському дворі діяли козацькі інформатори, які передавали дані про рішення Сейму, пересування військ Речі Посполитої та навіть особисті настрої короля й магнатів. Основною ж «живою сіткою» всередині країни виступали чумаки, дрібні торгівці, мандрівні кобзарі та ченці. Перетинаючи кордони під виглядом буденних справ, вони збирали відомості про стан доріг, наявність фуражу, кількість гарнізонів у фортецях та настрої місцевого населення.
Напередодні масштабних операцій у ворожий табір під виглядом перебіжчиків чи селян-продавців впроваджувалися козацькі вивідники. Вони професійно дезінформували командування противника щодо реальної чисельності козацьких сил та напрямку головного удару, як це блискуче спрацювало під Пилявцями у 1648 році. Окремою гордістю спецслужби Хмельницького була шифрована кореспонденція та захист інформації. Листи до найважливіших агентів та іноземних володарів писалися тайнописом, а кур'єрські маршрути дублювалися кількома незалежними шляхами.
Своєю чергою, контррозвідка Гетьманщини жорстко придушувала спроби шпигунства з боку Речі Посполитої чи Московії. У Чигирині діяла сувора перепусткова система для іноземців, а кожен заїжджий купець чи посол перебував під негласним наглядом козацької варти.
Старшина вибив попіл із люльки об халяву чобота й обережно згорнув шифровані грамоти:
— Запом'ятай, хлопче: шабля вирішує долю бою, але розвідка вирішує долю всієї війни. Хмельницький перемагав ворогів перш за все розумом, знаючи кожен їхній крок ще до того, як вони встигали його зробити.
