"Головне завдання Путіна не змінилося з 24 лютого 2022 року" - Владислав Смірнов

"Головне завдання Путіна не змінилося з 24 лютого 2022 року" - Владислав Смірнов

Взяти Київ і знищити Україну як незалежну державу

У 2022-му московити не відмовилися від цієї мети — вони просто провалили першу спробу.

Тепер вони готують наступну значно системніше. Київ і область методично позбавляють економічного тилу: вибивають енергетику, склади, продовольчу логістику, «Нову пошту», «Епіцентр», розподільчі центри великих торговельних мереж, підприємства. Паралельно б’ють по школах, друкарнях, книжкових складах і фактично зривають нормальний початок навчального року. Родину з дитиною треба поставити перед простим вибором: або жити без нормальної школи, стабільного світла, постачання, сну і безпеки, або виїжджати.

Так територію готують до наступного етапу війни.

Я вважаю особливо небезпечним період після вересневих виборів у Росії 2026 року. Саме після проходження внутрішнього політичного циклу Кремль отримає значно більше свободи для непопулярних мобілізаційних і військових рішень.

Тому всі казочки про швидке перемир’я сьогодні працюють як наркотик. Вони розслабляють суспільство саме тоді, коли треба готувати країну до найгіршого сценарію.

І саме тому Україні потрібні не чергові косметичні перестановки.

Потрібне повне перезавантаження держави.

Перше — припинити використання нескінченного воєнного стану як універсального механізму заморожування політичної системи та відповідальності.

Друге — відновити демократичну легітимність влади і провести її повне кадрове перезавантаження. Люди, які провалили підготовку до 2022 року, фортифікації, захист критичної інфраструктури, розосередження арсеналів, мобілізаційну політику і підготовку міст до довгої війни, не повинні керувати підготовкою до наступної битви за Україну.

Третє — країна нарешті повинна не називатися воюючою, а функціонувати як держава війни: оборонна економіка, захищена енергетика, розосереджена промисловість і логістика, підземні школи, стратегічні резерви, фортифікації, реальна мобілізаційна система і підготовлені міста.

Бо Путін не домовляється про те, чи існуватиме Україна.

Він готується вирішувати це силою.

І якщо ми знову зустрінемо наступний етап війни телемарафоном, бруківкою, красивими презентаціями та вірою в черговий «історичний мир», другого шансу може вже не бути.

Готуватися треба не до миру з Путіним.

Готуватися треба до наступної битви за Київ!