Тобто імунітету ще не позбавили, але процедуру вже запустили. Причому проголосувало 2/3 парламенту – конституційна більшість. І ці зміни до Конституції будуть прийняті супер-швидко, протягом 4 днів.
Ось так діють “представники народу” коли йдеться про справжню боротьбу з корупцією, а не її багаторічну імітацію.
Віце-прем’єр-міністр Чорногорії з питань боротьби з корупцією Момо Копрівіца, один з ініціаторів цих законодавчих змін, пояснює для чого це все: “..щоб жодна виконавча функція не була щитом від відповідальності за злочинні діяння з елементами корупції”.
А дійсно: з якого дива в топ-чиновника, якого обрали представляти інтереси усієї країни – має бути штучний “імунітет” від скоєння особливо тяжких злочинів?
Не “політичних рішень”, а саме суто кримінальних злочинів?
З якого переляку “Вова з “Династії” - надійно ізольований від наслідків промислового 3,14здінгу, який він сам же і організував?
І ця “ізольованість” дозволяє йому вчиняти й інші злочини. А чому ні?
Тобто з одного боку правовий “імунітет”, а з іншого боку – воєнний стан, за якого “вулиця” сама не наважиться його зносити.
І не існує ніякого легального способу зміни злочинного лідера країни під час війни: вибори неможливі, а іншого способу начебто немає. Бінго.
Тому наш псіхований наполеончик може буквально творити будь-яку дичину: хоч корупцію, хоч держзраду, хоч статеві стосунки з гусями – йому ні за що нічого не буде. І він це знає. І його оточення знає. І саме тому “крадуть так, наче завтра вже не настане” (с).
А формально найвища влада парламентсько-президентської республіки Україна, вища за Президента – тобто Парламент – цією владою не користується. І схоже, не має бажання користуватися. Ну тобто бажання має, але дуже бояться Президента, у охранки якого є компромат на майже кожного депутата.
І отаке замкнуте коло дозволяє топ-корупції процвітати і впевнено дивитися у завтрашній день.
І найважливіше для топ-корупції - щоб війна ніколи не закінчилася. Бо це для них політична смерть. А ще тюрма, міжнародний розшук, переховування за межами України. Тому їм смертельно важливо щоб війна в Україні тривала якнайдовше.
І їм це поки що вдається. Разом із скаженим московським диктатором, якому так само смертельно важливо ніколи не припиняти війну.
Ось таке у нас в Україні замкнене коло: поки війна – не буде виборів, а поки немає виборів – буде війна. Реального рішення цієї дилеми поки ніхто не наважується навіть запропонувати.
А от у Чорногорії навіть вже й парламент зрозумів, що без справжньої боротьби з корупцією вони ніколи не вступлять до Європейського Союзу. Верхівка буде, як і раніше, казково збагачуватися, а вся інша країна тим часом – деградувати.
Тому вирішили рубати цей вузол – і позбавити президента країни “імунітету”. Як перший і дуже важливий крок обезголовлення великої системної корупції, яка тягне на дно усю країну. Бо ж усі розуміють – і в Чорногорії, і в Україні - що без підтримки вищої влади топ-корупція просто не виживе.
Розуміють-то всі, але маленька Чорногорія намагається вирішувати проблему, а у величезній Україні здебільшого миряться з нею, списуючи все на війну.
Товариство, хіба війна є приводом займатися корупцією? Як на мене – навпаки, вона ще менш прийнятна. Під час війни корупція шкодить вдесятеро більше – але у попри здоровий глузд, у нас вона лише стає вдесятеро більшою.
А сама війна, схоже, стає просто “елементом пейзажу” в Україні: нас вже не жахають щоденні прильоти й смерті, щогодинне завивання “повітряних”, регулярні зради з боку “західних партнерів” та чергова “найстрашніша зима”.
Тому нам пора якось навчитися розвивати свою країни в умовах “вічної війни” – як це зробив, скажімо, Ізраїль. Безперервна війна буквально від першого дня заснування тамтешньої держави – не завадила їм і будувати демократію, і розвивати економіку, і позбавлятися корупції. І нормально організувати поповнення свого війська, між іншим.
Ну ладно Ізраїль – там все сильно відрізняється від України, та й почалося все 80 років тому, коли Світ був геть інший.
Але чому Чорногорія може змусити свій парламент діяти в інтересах країни – а ми ні? Як так виходить, що нас вбивають одночасно: ззовні сосіяни, а зсередини – корупція?
І чому ми більш-менш успішно вже 5-й рік відбиваємося від варварів 21 сторіччя - але не можемо (а дехто й не хоче) прибити нарешті корупцію у власній країні?



















