"Війна як бізнес-модель" - Владислав Смірнов

"Війна як бізнес-модель" - Владислав Смірнов

Поки українці по сто гривень збирають на дрони, The New York Times читає сотні сторінок наших же державних аудитів і повідомляє світу: лише за 2024 рік Україна втратила на оборонних закупівлях близько $1,2 мільярда через шахрайство, марнотратство та управлінський бардак. Це приблизно пів сотні мільярдів гривень.

Не російська ракета знищила.

Не Путін забрав.

Це гроші, які мали перетворитися на зброю для українського солдата.

Проблема вже давно не в окремому хабарнику, прокурорі, «музі», валізі доларів чи черговому «слузі», якого спіймали біля годівниці. Проблема в тому, що українська держава дедалі демонструє підкорену територію, захоплену злочинною кастою, для якої Україна не є ані історичною місією, ані спільним домом, ані моральним обов’язком.

Вона для них — актив, бюджет, потік, посада, тендер, бронювання, митниця, земля, держпідприємство, міжнародна допомога.

Саме в цьому сенсі ця влада неукраїнська: не за прізвищами, ні за кров’ю, ні за способом мислення і напрямком лояльності.

Українець державницького типу запитує: що залишиться країні після мене?

Ця каста питає: що ще можна винести до того, як усе буде зруйноване …

Дратує похідна від цього збочена держава подвійних стандартів під керуванням таких гастролерів.

Для громадянина — податки, мобілізація, фінмоніторинг, перевірки, штрафи, заборони й нескінченна «відповідальність».

Для верхівки — кулуарні домовленості, свої прокурори, свої призначення, свої тендери й дивовижна здатність переживати будь-який скандал.

Народові продають аскезу воєнного часу, а нагорі продовжує працювати економіка привілею, ксиви, бюджети, контракти, захмарні пенсії в 40 років і недоторканність збоку силовиків.

Найнебезпечніше навіть не те, що крадуть. Крали різні режими.

Найнебезпечніше — коли сама держава перебудовується під інтереси тих, хто її експлуатує: інституції перестають захищати суспільство і починають захищати систему доступу до ресурсів, а закони починають переслідувати сам народ.

Ось тоді корупція перестає бути хворобою держави.

Вона стає формою держави!

Вже не питання «хто вкрав черговий мільйон?», а значно страшніше:

Чи залишилася Україна із своїм господарем власної держави українським народом — чи її просто привласнила організована каста злочинців з множинним громадянством?