Українці — люди підозріливі, вони нікому не довіряють і чекають від ближнього всілякої підлянки. Тим не менше їх завжди на*бують.
Українці не люблять начальство.
Це у них в крові. Тут навіть не має значення — хороше начальство чи погане. Як відомо, навіть Сагайдачного скидали з Гетьманства, хоч не найгіршим гетьманом він був.
У россіян все навпаки, їм обов’язково потрібен хтось, хто запряже їх в ярмо. І чим лютіший він буде, тим більше його будуть любити.
В Україні все непередбачувано, наша історія це довела.
Україна — це держава із запасом міцності.
Будь-яка інша за подібних умов давно б вже розвалилась. Тому я дивлюся в майбутнє з оптимізмом. Якщо будь-який д*біл може стати президентом в цій країні і країна при цьому не розвалюється — це про щось говорить.
Звичайно, хотілося б мати за кермом фахівця. Але спираючись на все вищесказане, на це можна тільки сподіватись.
