1. Каспійськ у Дагестані знову атакували українські безпілотники.
- Вранці 19 вересня у місті пролунала серія вибухів, місцеві жителі також повідомляли про проліт груп дронів і роботу ППО. Вибухи відбувалися в районі порту.
- Це вже третя атака на портову та військово-морську інфраструктуру Каспійського регіону у вересні. 10 вересня дрони атакували Махачкалинський морський порт, а 11 вересня — порт Каспійська, де базується Каспійська флотилія ВМФ росії. Під час атаки на Махачкалу була зафіксована пожежа в районі портової інфраструктури.
- Каспійськ має важливе військове значення для росії: у місті базується Каспійська флотилія, а поруч розташовані підприємства оборонного призначення та портова інфраструктура.
2. росія у 23 рази збільшила закупівлі бензину в Білорусі.
- росія різко наростила імпорт пального з Білорусі через дефіцит бензину, який виник після українських ударів по російських нафтопереробних заводах.
- За січень–серпень російський ринок отримав 866 тис. тонн бензину з двох білоруських НПЗ — у 23 рази більше, ніж за аналогічний період минулого року. Імпорт дизельного пального зріс у 5,4 раза, до 570 тис. тонн.
- Найбільші обсяги припали на липень, коли через атаки дронів зупинялося виробництво на восьми російських НПЗ. росія імпортувала з Білорусі 212 тис. тонн бензину, 162 тис. тонн дизпального та 13,1 тис. тонн авіапального.
- У серпні поставки дещо скоротилися, але залишилися високими: 201 тис. тонн бензину, 153 тис. тонн дизпального та 9,6 тис. тонн авіапального.
3. Власниця російського Wildberries втратила $1,5 млрд після ударів по складах.
- Статки власниці найбільшого російського маркетплейсу Wildberries Тетяни Кім скоротилися майже на $1,5 млрд після українських ударів по логістичних об’єктах компанії. За оцінкою Bloomberg, її статки становлять близько $6,4 млрд проти $8,1 млрд у березні. Forbes наприкінці серпня оцінював їх у $5 млрд.
- Атаки на склади Wildberries почалися 18 липня. За оцінкою Data Insight, до кінця серпня на пошкоджених складах було знищено товарів щонайменше на 550 млрд рублів, а відновлення пошкоджених логістичних хабів може коштувати понад 200 млрд рублів.
- Атаки на логістичну інфраструктуру російських маркетплейсів можуть призвести до втрати близько 400 млн замовлень і 400 млрд рублів виручки онлайн-торгівлі у другому півріччі 2026 року. Найбільших втрат зазнала Wildberries. Через пошкодження складів частина товарів стала недоступною, а доставка в низці міст — довшою.
4. російські фермери скорочують посіви пшениці через кризу експорту.
- Криза російського зернового експорту змушує фермерів скорочувати посіви озимої пшениці. Через зупинку роботи чорноморських портів та накопичення непроданого зерна виробники втрачають доходи і не мають достатньо коштів для нової посівної.
- На початок вересня в росії засіяли 2,6 млн га озимих, зокрема 2,4 млн га пшениці — приблизно на 25% менше за середній показник останніх років. За оцінками, цього тижня відставання від минулорічних темпів становило 20–30%. Проблема вже позначилася на рішеннях фермерів. За опитуванням, 10 із 11 малих і середніх виробників заявили про намір скоротити посіви пшениці. Усі десять фермерів, які планують скорочення, оцінюють його у 15–40%.
- В одному з опитувань російських аграріїв 26% заявили, що повністю відмовляться від озимої пшениці, ще 32% скоротять площі, і лише 29% збережуть їх на попередньому рівні.
- Експорт російського зерна у серпні–вересні впав майже втричі порівняно із середніми обсягами для цих місяців і досяг мінімуму щонайменше з 2010 року. Через надлишок непроданого врожаю внутрішні ціни обвалилися. На початку вересня російська пшениця продавалася більш ніж на $150 за тонну дешевше за американську тверду озиму пшеницю - це найбільший розрив від початку повномасштабної війни. Водночас дорожчають ресурси для нового врожаю, зокрема паливо та добрива.
- За словами фермерів, нинішні ціни на пшеницю в багатьох випадках уже нижчі за собівартість, тому продаж зерна не дозволяє накопичити достатньо коштів для посівної.
- Таким чином, проблеми російського зернового експорту вже переходять у наступний сезон: фермери скорочують площі, відмовляються від пшениці на користь інших культур і змушені позичати гроші для поточних витрат. Навіть відновлення роботи портів не гарантує швидкого повернення цін та експорту до попередніх рівнів.
5. Ціна російської нафти для Китаю перевищила $120 за барель.
- Ціна російської нафти ESPO Blend, основним покупцем якої є китайські НПЗ, вперше з квітня перевищила $120 за барель. На тлі перебоїв із поставками з Близького Сходу китайські переробники почали завчасно скуповувати російську нафту, побоюючись дефіциту сировини.
- Поставки ESPO Blend на листопад – грудень продаються приблизно на $20 за барель дорожче за Brent. Ще місяць тому премія становила близько $7. Окремі партії продавалися з рекордною націнкою до $30 за барель.
- Китайські НПЗ зазвичай купують ESPO за один–два місяці до поставки, оскільки нафта надходить із російського Далекого Сходу через порт Козьміно. Однак цього місяця імпортери почали заздалегідь викуповувати грудневі обсяги через побоювання дефіциту.
- Зростання світових цін на нафту через перебої з поставками з Близького Сходу дозволило росії отримувати вищу ціну за свою нафту. Urals цього тижня також подорожчала до $110 за барель.
- Водночас нові американські мита проти покупців російської нафти можуть ускладнити поставки до Китаю та Індії. Частина трейдерів очікує, що такі обмеження можуть додатково підштовхнути світові ціни на нафту.
6. Президент США Дональд Трамп підписав закон про санкції проти росії.
- Документ дозволяє президенту запроваджувати мита до 100% проти п’яти найбільших покупців російської нафти та газу, якщо частка російських енергоносіїв у їхньому імпорті перевищує 15%. Під ці критерії можуть потрапити Китай та Індія. Такі ж мита передбачені для країн, які допомагають росії обходити санкції.
- російський експорт до США може обкладатися митом до 500%. Закон також передбачає санкції проти російських енергетичних проєктів, зокрема всіх проєктів із виробництва ЗПГ, арктичних енергетичних проєктів, «тіньового флоту» та суден, які використовуються для перевалки російської нафти, газу й вугілля.
- Окремі санкції можуть стосуватися президента росії, членів уряду та керівництва силових структур. Під обмеження також підпадають Центральний банк росії та системно важливі державні банки, зокрема «Сбер», ВТБ і «Газпромбанк».
- Закон кілька років просував сенатор Ліндсі Грем, який помер у липні. У серпні документ підтримав Сенат 86 голосами проти 11, а Палата представників 25 вересня — 262 голосами проти 159.
7. Монако посилило перевірки банків і російських клієнтів.
- Монако посилило перевірки банків та фінансових компаній, намагаючись вийти з «сірого списку» FATF. Регулятор AMSF виявив численні порушення під час перевірки походження статків клієнтів, їхніх зв’язків та підозрілих операцій.
- Близько третини проблемних досьє пов’язані з росіянами. Серед них були клієнти UBS Monaco, Julius Baer та інших фінансових установ. UBS, зокрема, не зміг належним чином підтвердити походження $70 млн, які російська клієнтка пояснювала подарунками від брата. Після запровадження санкцій її рахунок спочатку заблокували, а у березні 2025 року банк припинив відносини з нею через відсутність контакту. Julius Baer також несвоєчасно відреагував на негативну інформацію щодо російського клієнта Віктора Федотова і згодом припинив із ним відносини. Ще в одному випадку регулятор встановив, що Guardian Management не мала достатнього обґрунтування для зниження рівня ризику російського клієнта Леоніда Новицького.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
