Протягом трьох років після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну сільськогосподарський сектор країн залишається однією із пріоритетних цілей для атак з боку агресора. Головним завданням ворога є скорочення основного джерела доходів України та підрив її становища як одного з основних світових експортерів продовольства.
Кремль також використовує втрати України для збільшення експорту власного зерна, впливаючи на політику країн, які зазнають нестачі продовольства. Після повномасштабного вторгнення в Україну путін заявив про свій намір повністю замінити українське зерно російським на світових ринках, а заступник голови Ради безпеки РФ Медведєв назвав продовольство «тихою зброєю» росії у війні проти України.
До повномасштабного вторгнення Україна була другим у світі експортером зерна. Сільськогосподарський сектор країни становив 10 відсотків ВВП, забезпечував 41 відсоток експортних доходів та використав 14 відсотків працездатного населення України.
Наслідки війни для сільськогосподарського сектору України серйозні. Станом на грудень 2024 року прямі збитки склали 11,2 млрд доларів США. У цю цифру в основному входять збитки, завдані сільськогосподарській техніці та обладнанню, пошкодження складських приміщень та крадіжки ресурсів та продукції. Втрати, пов’язані з цими збитками, оцінюються в 72,7 млрд доларів США, основними причинами яких є скорочення або відмова від сільськогосподарської діяльності з початку війни.
Україна втратила 20,5% сільськогосподарських земель з початку повномасштабної війни, що призвело до зменшення валового виробництва, зокрема зниження виробництва зернових та технічних культур із 106 мільйонів тон у 2021 році до 77 мільйонів тон у 2024 році. На даний момент в Україні потенційно заміновано 2 млн га, з яких обстежено та розміновано близько 500 тис. га.
На початок 2024 року пошкоджена та знищена сільськогосподарська техніка складає найбільшу категорію збитків на загальну суму 5,8 мільярда доларів США. Загалом внаслідок вторгнення частково чи повністю пошкоджено близько 181 тисячі одиниць сільськогосподарської техніки та обладнання. Найбільшим джерелом збитків у цій категорії є трактори, приблизно 18,2 тис. з яких знищено та 6,8 тис. пошкоджені (які досі придатні для ремонту). Вартість заміни знищених та пошкоджених тракторів становить 1,6 млрд доларів.
2,8 мільйона тон зерна та 1,2 мільйона тон олійних культур, що знаходяться на окупованих територіях, пошкоджено або вкрадено, що призвело до збитків у розмірі 1,87 мільярда доларів США. Крім того, знищення та крадіжка ще приблизно 124 тисяч тон добрив, 587 тон засобів захисту рослин та 11,6 мільйона літрів палива завдали ще 95 мільйонів доларів збитків.
Збитки через пошкодження зерносховищ складає 1,8 млрд. доларів. Розрахункова сукупна ємність пошкоджених сховищ складає 3,3 мільйона тон одночасного зберігання, тоді як 11,3 мільйона тонн потужностей одночасного зберігання повністю знищено через вторгнення.
Окрім збитків через пошкодження та знищення фізичних активів, українські виробники сільгосппродукції стикаються з непрямими втратами, спричиненими недоотриманням доходів через зниження виробництва, зниженням цін та підвищенням собівартості продукції. Загальні оцінені непрямі втрати на кінець 2024 року становлять 69,8 мільярда доларів.
Морська блокада, запроваджена РФ на початку вторгнення, а потім обмежене функціонування так званого зернового коридору призвели до зростання логістичних витрат та падіння внутрішніх цін, що завдало збитків на загальну суму 24,1 мільярда доларів або майже 35% усіх непрямих втрат.
За оцінкою Київської школи економіки, непрямі втрати у сільськогосподарському секторі України, спричинені російським вторгненням, можуть сягнути 83 мільярди доларів до кінця 2025 року. Міністерство сільського господарства США прогнозує, що експорт України у 2024-2025 роках буде найнижчим за останні 10 років.
Експорт сільськогосподарської продукції з росії та України має вирішальне значення для світових ринків, цін на продовольство, а також значно впливає на світову продовольчу безпеку, що також дає можливість посилення політичного впливу у світі. У 2021 році експорт пшениці з росії та України становив близько 30 відсотків загального обсягу поставок цього товару на світові ринки. Експорт олії з обох країн у сукупності становив 55 відсотків світової пропозиції. І за допомогою війни Кремль щосили намагається перехопити в України ці важелі впливу.
Завдяки рекордному врожаю та крадіжці зерна з окупованих територій, у 2023-2024 роках росія контролювала 26 відсотків світового ринку пшениці, що є найвищою часткою ринку в історії РФ. 2024 року росія збільшила вартість свого сільськогосподарського експорту до країн Африки на 19 відсотків. Це дає Кремлю суттєві важелі впливу ці країни.
Недаремно минулого року путін назвав сільське господарство важливим чинником зовнішньої торгівлі. Росія планує збільшити експорт сільськогосподарської продукції до 2030 року на 50 відсотків та збільшення виробництва добрив на третину. Це входить у стратегію Кремля щодо відмови від «енергоносіїв» як головну складову доходів експорту. Кремль намагається розширити свій світовий вплив за рахунок експорту продовольства. Однією із останніх рішень стала спроба налагодити сільськогосподарську біржу між країнами БРІКС, на які припадає майже половина світового зерна.
У 2022 році високі ціни на продовольство, поряд зі зростанням цін на паливо та добрива, сприяли різкому збільшенню кількості людей, які відчувають нестачу продовольства. За оцінкою ООН, у 2022 році понад 763 мільйони людей у світі недоїдали, що є найвищою кількістю голодуючих за останні 15 років. Все це дає Кремлю все більше інструментів для геополітичних маніпуляцій, а Україна є найбільшим каменем спотикання для здійснення цих планів.
Навіть попри це Україна все ще залишається одним із найбільших у світі експортерів сільськогосподарської продукції. За оцінками міністерства сільського господарства США, цього року Україна є третім за величиною експортером кукурудзи, п’ятим за величиною експортером пшениці та ячменю, а також найбільшим світовим експортером соняшникової олії та шроту.
Сільське господарство залишається одним із важливих секторів економіки України, але навіть після закінчення бойових дій йому знадобляться значні інвестиції на відновлення. За останніми оцінками Світового Банку, загальна вартість відновлення та реконструкції сільськогосподарського сектора України становить 55,5 млрд доларів до 2035 року, з яких лише 872,8 млн доларів було освоєно на сьогоднішній день.
Вирішенням проблеми фінансування може стати нещодавно створений інвестиційний фонд відновлення США-Україна. Він розглядається одним із основних потенційних джерел фінансування відновлення сільського господарства України. Аграрний сектор був і є міцною опорою економіки України, який здатний забезпечити швидке економічне зростання та створення нових робочих місць, а це є одним із основних завдань створеного фонду.
