Дніпро знову витягає трупи з-під завалів. За останні роки, здається, це безкінечний для дніпрян процес. Залитий кров'ю дітей, зі складеними зверху донизу під'їздами багатоповерхівок, з тінистими вуличками, з величною рікою, і такою кількістю болю.
Тримайтеся, сусіди.
А десь на Уралі орчиха плаче через розбиті безпілотником вікна. Всього лише.
Які ж вони безхребетні.
