російські оглядачі й журналісти за кордоном не шкодували епітетів, описуючи щойно завершений Петербурзький міжнародний економічний форум: "балаган", "фейк", "потьомкінське село". Навіть напівдисидентський російський підприємець Дмитро Потапенко, який досі живе в росії та був присутній на заході, в інтерв'ю на YouTube зауважив, що "кринжу" (так, "кринж" – тепер повноправне російське слово) цього разу було більше, ніж зазвичай. Це, мабуть, найточніша характеристика нинішнього стану колись престижного заходу, заснованого ще 1997 року.
За прикладами кринжу далеко ходити не треба: серед американських гостей форуму були конспірологічна блогерка Кендес Оуенс – відома багатьма заявами, але російських коментаторів особливо насмішив її хрестовий похід, покликаний довести, що перша леді Франції Бріжит Макрон насправді чоловік, – та "інфлюенсер" Ендрю Тейт, якого знають насамперед через численні обвинувачення в торгівлі людьми та сексуальному насильстві, зокрема щодо неповнолітніх. Навіть чимало кремлівських лоялістів обурилися присутністю Тейта – серед них Катерина Мізуліна, відома поборниця "традиційних цінностей" і "безпечного інтернету" (тобто цензури), яка пробухтіла, що росія й без того має достатньо власних "сумнівних блогерів" і не потребує імпортних. Чомусь ніхто не звернув уваги на те, що серед американських учасників форуму був засуджений педофіл – колишній інспектор ООН з озброєнь Скотт Ріттер, котрий виступив на одній із панелей і поділився своєю мудрістю: "Сьогодні Європа – це скажений пес".
Через якийсь прикрий недогляд до американського контингенту не потрапив "монархістський" філософ-блогер Кертіс Ярвін (він же Менціус Молдбаг), якому на цьому карнавалі дурнів було б саме місце: він є щирим шанувальником путіна. Тож форум мав задовольнятися доморощеними російськими фашистськими персонажами – Александром Дугіним та Костянтином Малофєєвим, православним олігархом, який відіграв ключову роль у фінансуванні "сепаратистів" на Донбасі у 2014 році. Малофєєв представив доповідь про майбутній розвиток росії, у якій "оптимістичний сценарій" передбачав ядерний удар, розпад Європейського Союзу та повне поглинання України – шляхом анексії або перетворення на "буферну зону" чи нову "східнослов'янську державу" – до 2036 року. А вже до 2050 року в цьому "позитивному" сценарії росія стає головним гарантом "глобальної безпеки та справедливості". (Щось дуже нагадує фантазії Ярвіна.)
Чи є це офіційною позицією росії? Не зовсім, адже доповідь рясніє маячнею, надто радикальною навіть для путінського режиму 2026 року: для досягнення "оптимістичного сценарію" Малофєєв пропонував не лише відкрито запровадити "автократію" і "девестернізацію", а й деурбанізацію – програму переселення мільйонів росіян із міст до сіл, де вони ставали б самодостатніми хліборобами. Абсурдно, що цей неосередньовічний дух на форумі мирно співіснував із численними промовами про необхідність не відставати у сфері робототехніки та штучного інтелекту.
Влучне означення "потьомкінського села" для цьогорічного петербурзького форуму запропонувала професорка міжнародних відносин Нової школи соціальних досліджень у Нью-Йорку Ніна Хрущова (правнучка радянського лідера Микити Хрущова). Традиційно форум був вітриною як економічних здобутків росії, так і її респектабельності як учасника глобальної спільноти – країни, яка, за словами Хрущової, сидить за одним столом із дорослими, а не тиняється за дитячим столиком.
Тепер це демонстрація того, що все нібито йде, як і раніше. Насправді ж міжнародна ізоляція росії сягнула такого рівня, що вона змушена цінувати дружбу з Північною Кореєю. Дорослі – Еммануель Макрон, Кір Стармер і Фрідріх Мерц – зібралися в Лондоні разом із заклятим ворогом путіна, президентом України Володимиром Зеленським. Навіть прихильний до путіна Трамп тримається осторонь. Щоправда, Родні Мімс Кук-молодший, нещодавно призначений голова Комісії США з образотворчих мистецтв і, за збігом обставин, людина, яка відповідає за проєкт реконструкції бального залу Білого дому при Трампі, з'явився на форумі з претензіями на напівофіційний статус, заявивши, що його відрядження підтримали особисто Трамп і Державний департамент. Втім, держсекретар Марко Рубіо, який, схоже, дедалі виразніше виступає в ролі яструба щодо росії, фактично відмежувався від цього візиту, повідомивши Комітету Палати представників із закордонних справ, що "не обізнаний" про нього.
Щодо стану російської економіки, то, мабуть, найпромовистішим на форумі стало не те, хто був присутній, а те, кого там не було: постійної учасниці таких заходів – голови Центрального банку росії Ельвіри Набіулліної. Набіулліна спочатку мала виступити на двох панелях – зокрема з питань економічного зростання, однак в останній момент зникла з переліку учасників. Те, що чиновники навели дві різні причини її відсутності – хворобу та відвідини похорону помічника, – не розвіяло підозр: або Набіулліна сама вирішила бойкотувати форум, не бажаючи малювати райдужну картину, гідну потьомкінського села, або ж її просто не запросили – з тієї ж причини.
А ще був виступ самого путіна з райдужною картиною стану економіки та війни в Україні – картиною, у яку вже навіть більшість прокремлівських блогерів не вірить. Його твердження, що росія "спокійно й послідовно" просувається до виконання своїх завдань в Україні, спонукало політичного аналітика (і колишнього кремлівського радника) Станіслава Бєлковського пожартувати, що помічники путіна, мабуть, випадково підсунули йому тези весни 2022 року. Досвідчена російська журналістка Євгенія Альбац, яка нині живе в Нью-Йорку, зауважила, що виступ путіна символізує його "цілковиту поразку" – "диктатор без авторитету", приречений залежати від Китаю, Північної Кореї та Ірану, і людина, яка виглядала як "постарілий, невпевнений невдаха".
Ситуацію погіршувало й те, що Зеленський обрав петербурзький форум тлом для відкритого листа путіну з пропозицією прямих переговорів і припинення війни за нинішньою лінією фронту. Лист нагадав путіну чимало неприємних речей: катастрофічні втрати армії на полі бою, економічні проблеми, зростаюче невдоволення стомленого війною населення, наближення річниці заколоту Євгенія Пригожина 2023 року і вік самого путіна. "Після 26 років при владі вік дається взнаки", – написав Зеленський. путін, якому 73 роки (Зеленському – 48), образився настільки, що публічно згадав цей рядок, обговорюючи лист на форумі, і назвав його "грубим" та "хамським". ("Ви б іще прочитали першу редакцію", – не без іронії відповів Зеленський.) путін зазначив, очевидно натякаючи на 79-річного Трампа, що чимало лідерів його віку або й старших почуваються чудово. Він також різко відкинув мирну пропозицію, закликавши солдатів воювати далі. А щодо Зеленського – схоже, путін повернувся до звички не називати його на ім'я, називаючи "тим паном" і "автором того листа".
На запитання, чи відчуває путін приниження і через кринж на форумі, і через лист Зеленського, Хрущова відповіла, що, мабуть, ні: він живе у власній реальності. Та можна поставити запитання: чи не проколовся все ж та бульбашка хоча б на мить – через два масштабні удари українських безпілотників по об'єктах у Петербурзі та поблизу міста під час форуму: не в день виступу путіна, а в перший і останній день заходу. Серед цілей були нафтовий термінал і база ВМС; величезні стовпи чорного диму над містом було видно з місця проведення форуму – красномовне нагадування про те, що путін уже не здатен контролювати те, що відбувається на власній території під час його головного заходу. Як написав один українець у соціальних мережах: "Українська делегація влаштувала на форумі власний феєрверк".
