"Ма-а-асква. Дрібниці" - Олена Кудренко

"Ма-а-асква. Дрібниці" - Олена Кудренко

Це я про дрон в квартиру. Це ж до них буряти ще не заходили. Масових поховань вбитих цивільних немає. Ракет посеред дня в супермаркети. Трупів безневинних посеред вулиць.Та про що ми взагалі...

Бєлгород котрий рік не може докричатись до решти росії, що в них війна.

Туапсе решті росії, як такий, не потрібен.

Сибір - лиса, вирубана, вкрита страшенними прогалинами, і це мало кого там хвилює.

Якщо вже порівнювати чиюсь державність, чи чиюсь єдність - то хіба росія може бути взірцем? Третина Криму досі дивиться український контент. Зараз і цій третині закриють віконце до правди. Величезні простори мало того що не знають одне про одного - їх і не хвилює доля один одного. Але єдність їх в тому, що всі ці регіони злорадітимуть дронам по москві. Бо москва зажралася, і про це відомо всім.

Якщо вже на те пішло, то Лєніна росіянам свого часу підкинули німці. Підвезли його зі Швейцарії в запломбованому вагоні до російської імперії, щоб він її остаточно розвалив. Використали як болванчика, як вибухівку, щоб підірвати імперію зсередини. Той і розвалив. А що побудували натомість? Щось, що не мало ні культури, ні чесної історії, і так само розвалилося через певний час. Але вони кажуть, що Лєнін створив Україну.

В Україні ж в той час, коли німці перекидали Лєніна туди-сюди, як мішок з картоплею, ВЖЕ існували і культура, і традиції, і мова, і письменники, й поети, й митці. Державності не було тільки тому, що імперії навколо кидали око на українські території, як на свої. Росіянам, навпроти, зробили державність - а базуватися їй не було на чому. Ні культури, ні нації.

Ось і мають тепер територію, яка насправді роз'єднана природнім чином. На них ніхто не витрачав мільярди, щоб натравити Схід на Захід. Вони й без того будуть, сидячі в Бєлгороді, радіти, що прилетіло по Туапсе. А сидячі будь-де, зловтішатися з палаючої москви.

Така собі, хибна конструкція.

Вони вбили людину. Ще кількох поранили.

Вбили людину на звичайній автозаправці. Балістикою з Таганрогу. Хвилина справи - життя немає.

Якщо ви на Харківщині, якщо їдете до нас - ви можете бути вбиті в хорошу погоду. В теплу і сонячну. За хвилину. Їм начхати на ваше і наше життя. На наших дітей. На весняне тепло, яке ми чекали після виснажливої зими. На наші плани на літо. На наші мрії на майбутнє. Вони у себе наверх відрапортували, що вразили ціль. Вони придумають, що вона була важлива. І спишуть чергове українське життя на "лєс рубят - щєпкі лєтят".

Ви зараз є - через хвилину вас немає.

Цінуйте те, що встигли зробити. І тих, кого ви можете втратити. Бо війна невідомо коли закінчиться.