Івана Брюховецького було обрано гетьманом Лівобережної України на Чорній Раді, яка відбулася 17 (27) червня 1663 року в Ніжині. Ця рада отримала свою назву через участь у ній не лише козацької старшини, а й значної кількості простих козаків, міщан та селян, що створювало "чорну", тобто масову, неконтрольовану натовпом обстановку. Відсутність суворих правил та структурованості на раді дозволила кожному учаснику висловлювати свою думку і впливати на результат.
Чорна Рада була скликана в період гострої боротьби за владу після смерті Богдана Хмельницького та в умовах Руїни. Кілька кандидатів на гетьманську булаву боролися за підтримку козаків і населення. Брюховецький, який мав підтримку московського уряду, активно використовував свої зв'язки з москвою і обіцяв захист інтересів простих козаків та селян, що привернуло до нього значну частину учасників ради.
Під час Чорної Ради Брюховецький та його прихильники змогли переконати більшість присутніх у необхідності його обрання. Обрання проводилося шляхом підняття рук та голосування, при цьому голос кожного учасника мав вагу. Після бурхливих дебатів і суперечок Брюховецький був обраний гетьманом Лівобережної України. Його обрання стало результатом підтримки з боку простих козаків, міщан та селян, а також завдяки політичним інтригам і підтримці московських військ.
Після обрання Брюховецький уклав Глухівські статті з москвою, які обмежували автономію України, але гарантували певні права і привілеї. Спочатку він намагався зміцнити свою владу за допомогою московської підтримки, але згодом розчарувався в політиці москви і спробував розірвати відносини з нею, що зрештою призвело до його трагічної смерті у 1668 році
Історії українських козаків
