Забудьте про уявлення, ніби російські "зелені чоловічки" захоплять естонське прикордонне місто Нарву й тим самим покладуть край НАТО.
Ідея, що маленьке естонське прикордонне місто Нарва з населенням близько 50 000 осіб буде наступним пунктом у меню кремля, стала настільки популярною темою, що "нарвський сценарій" має навіть власну сторінку у Вікіпедії. Проте, попри поширену думку, Нарва – аж ніяк не легка здобич.
По-перше, попри 85% російськомовного населення, мешканці Нарви не є лояльними до путіна. Україна показала, що мовне питання – не таке однозначне, як кремль хотів би переконати сторонніх спостерігачів, і Нарва – не виняток.
Загалом готовність захищати країну в Естонії надзвичайно висока: за опитуванням 2025 року, 82% мешканців переконані, що Естонія має чинити збройний опір у разі нападу – зокрема 89% етнічних естонців і 70% людей інших національностей (переважно росіян). Понад те, для 85% естонців і 78% мешканців інших національностей належність до естонського суспільства є важливою, а 77% населення Естонії пишаються тим, що живуть саме тут. У Північно-Східній Естонії, де значну частку населення становлять етнічні росіяни, частика тих, хто відчуває гордість, – 65%.
По-друге, якщо у вас у країні є очевидна вразлива точка, яку росія вже намагалася використати, у вас, відповідно, є й кілька планів дій на випадок надзвичайних ситуацій. На відміну від багатьох західноєвропейських країн, які після холодної війни здебільшого згорнули планування національної оборони, у Естонії такий план є.
Після низки тривожних сигналів у 2000-х роках Естонія переглянула свій підхід до національної безпеки. російська гібридна кампанія 2007 року, яка поєднала всі інструменти впливу (дипломатичний і економічний тиск, кібернапад і пропагандистську кампанію, заворушення та активні заходи російських спецслужб), а також російська війна в Грузії 2008 року виявили нові форми гібридного протистояння і пришвидшили стратегічну реформу. У відповідь Естонія 2010 року ухвалила нову концепцію національної оборони, яка розширила поняття безпеки за межі суто військової оборони. Вона визначила національну оборону як спільну відповідальність усіх державних інституцій, що спирається на громадянське суспільство, міжнародну співпрацю та психологічну оборону.
У результаті двох десятиліть роботи безпекова архітектура Естонії сьогодні побудована на ешелонованому й комплексному підході, який поєднує готовність до національної оборони, союзницьку співпрацю та чітке розвідувальне розуміння ситуації. Замість того, щоб покладатися на одну опору, Естонія розбудувала систему, у якій військова спроможність, цивільна стійкість і міжнародні партнерства взаємно підсилюють одне одного.
Громадська думка переконливо підтримує цю модель. Довіра до Сил оборони Естонії (EDF) залишається високою, а 62 % населення готові особисто долучитися до національної оборони відповідно до своїх можливостей.
По-третє, різні "нарвські сценарії" зазвичай виходять із того, що росії вдасться застати Естонію зненацька. Однак це малоймовірно. Естонські спецслужби зосереджені саме на росії. Сценарій із "зеленими чоловічками" у стилі Криму вдруге не спрацює, бо сусідні з росією країни пильно відстежують будь-які ознаки подібних спроб.
Розвідка відіграє центральну роль в естонській системі національної оборони, забезпечуючи раннє попередження та краще розуміння обстановки, особливо у відповідь на гібридні загрози. Естонська служба внутрішньої безпеки (KAPO) добре обізнана зі спробами російських спецслужб вести в Естонії заходи впливу, створювати агентурні мережі та розколювати суспільство. KAPO неодноразово й успішно викривала та знешкоджувала такі спроби.
Естонська служба зовнішньої розвідки та Центр військової розвідки постійно відстежують військові й політичні події в росії. Колишній керівник британської Секретної розвідувальної служби (MI6) у 2022 році заявив, що в перерахунку "фунт за фунт" естонці, ймовірно, перевершують – ішлося про естонську експертизу щодо росії. "Ніхто інший за нас тут не шпигує – ми естонська державна розвідка, і ми сприймаємо себе також як розвідку НАТО. Це наш сектор, ми відповідальні, так би мовити, за збір цієї інформації", – пояснив директор естонської Служби зовнішньої розвідки Каупо Розін.
По-четверте, будь-який обмежений російський напад на одну з країн Балтії не стане кінцем НАТО, бо балтійські держави здатні впоратися з обмеженим російським контингентом навіть без союзницької допомоги. Тоді як більшість західноєвропейських країн призупинили або зовсім скасували військову службу і втратили здатність розгортати війська, Естонія має мобілізаційний реєстр приблизно на 230 000 осіб і може швидко розгорнути свою структуру воєнного часу до понад 43 000 посад – підготовлених разом і оснащених як підрозділи.
Цю спроможність підтримують завдяки обов’язковому призову, безперервній підготовці резервістів і регулярним раптовим перевіркам резерву, запровадженим 2016 року, аби тестувати мобілізаційну готовність без попередження. Щороку на навчання залучають резервні підрозділи загальною чисельністю до 20 000 осіб. З 2027 року Сили оборони Естонії перейдуть на навчальний цикл, зосереджений на концепції бойової готовності як практичній складовій строкової служби, покликаної посилити здатність військ оперативно реагувати на широкий спектр загроз – на суходолі, на морі, у повітрі, в кіберпросторі та когнітивній сфері. Мета – забезпечити готовність окремих підрозділів реагувати на нові безпекові виклики впродовж усього року.
Добровольчий союз оборони (Kaitseliit) доповнює регулярні війська, вкорінюючи національну оборону в усіх верствах суспільства. Його присутність по всій країні забезпечує територіальне покриття, постійну локальну безпеку та допоміжні функції. Оскільки Союз оборони постійно присутній по всій Естонії, це також означає цілодобовий захист віддаленіших районів – у тому числі Нарви. Разом ці інституції втілюють естонський принцип "оборони всім суспільством", коли національна безпека не зводиться до збройних сил, а охоплює цивільні установи, добровольців і операторів критичної інфраструктури.
Понад те, Сили оборони Естонії розгортають у Нарві військовий комплекс, який зможе вмістити до 1 000 військовослужбовців. Нещодавно відкритий оперативний штаб Європейського агентства прикордонної та берегової охорони (Frontex) у Нарва-Йиесуу – ще один внесок у безпеку східного кордону. Цей центр координує операції прикордонників у країнах Північної Європи та Балтії, залучаючи в регіон міжнародну експертизу й додатковий персонал. Спільні операції та координаційні структури сприяють управлінню кордоном, реагуванню на кризи й моніторингу нелегальної міграції та транскордонних загроз. Нарва не стане легкою прогулянкою для "зелених чоловічків".
