Зеленський розказав медіа, що планує робити, -якщо- (закреслено) коли росіяни зірвуть переговори про мир:
«Я розумію, що ми повинні до всього ставитися реалістично, але дивіться, якщо не виходить той чи інший процес щодо мирного врегулювання цієї війни, закінчення тиску на росію - це як біг на велику дистанцію, як такий марафон. Треба брати себе в руки, знаходити інший шлях і знов робити все, щоб ця війна закінчилась»…
Багатослівно і закручено.
Можна було б простіше:
1. Нарощування підтримки ЗСУ. Відразу вже цього парламентського тижня - перегляд бюджету на наступний рік, викричлення корупційних і популістських хотілок та хабарів, кошти на армію і на захист громад (не безцільну роздачу «тисячі» чи безкоштовних квитків) взимку.
2. Посилення дипломатичної роботи. У одному, навіть настільки затяжному президентчькому турне не вирішити накопичених за роки «зовнішньої політики Єрмака» проблем. Знов-таки, цього ж парламентського тижня - зустріч Зеленського з фракціями, випрацювання спільного плану і його реалізація.
3. Максимальне прискорення впровадження технологічних розробок - як для фронту, так і адаптації енергетики та захисту громад.
4. Звільнення воєнної економіки від пут. Голосувати не оту пустопорожнечу, що виводять у порядок денний ВР - а реальне спрощення процедур і зняття корупційного тиску для розробників, виробників і імпортерів.
5. Швидке виконання вимог ЄС щодо прискореного вступу з досягненням критеріїв «наперед»: антикорупційні зміни, перезавантаження ДБР, вичищення судів.
Все це найпростіше робити в атмосфері довіри і співпраці, для чого і потрібна коаліція єдності та уряд національного порятунку.
Дуже прості кроки.
Їх все одно доведеться зробити.
Навіщо тягнути? Навіщо знову на кожному повороті звертати не туди?
