Поки Україна захоплюється перетворенням державних інституцій на КВН і квартал-95, Європу починає нудити від нашого Портрета.
8 травня в європейському виданні POLITICO вийшла стаття з промовистою назвою «Europe tires of Zelenskyy’s lectures».
А він дійсно ненавчаємий! І зіркова хвороба вже сильно вразила то, що було замість мозоку. І для України це вкрай погано, бо європейські лідери вже почали керуватись емоціями, а не раціо.
На п’ятому році повномасштабного протистояння образ Портрета, як «непохитного символу світового демократичного спротиву» проходить через найскладнішу і болючу трансформацію в Європі. Видання Politico у своїй розлогій публікації аналізує критичний момент, у якому опинився український Портрет: коли зовнішня підтримка стає все більш обумовленою, а внутрішня єдність сходить нанівець від страшенної корупції і несправедливості.
Портрет потрапив в пастку легітимності в умовах воєнного стану. Центральною темою статті проходить питання демократії в Україні і намагання зеленої влади побудувати тут московію.
Оскільки Україна продовжує жити в умовах воєнного стану, що робить неможливим проведення виборів у 2026 році, Politico фіксує небезпечну ерозію демократії в країні. Хоча законодавчі норми дозволяють Портрету залишатися на посаді до завершення війни, автори статті вказують на зростання тривоги в західних столицях. Вакуум виборчого процесу створює зручний ґрунт для концентрації влади в брудних граблях Портрета, «бронзовіння» чинуш зелених і згортання демократії в країні.
Однією з найгостріших тем статті є критика медійного ландшафту в Україні. Телемарафєт «Єдина зелена брехня», який, як вважається, у 2022 році став рятівним колом для національної єдності, у 2026-му все частіше описується як інструмент цензури та політичного контролю. Politico зазначає, що зацикленість Портрета на «позитивному порядку денному» призвела до серйозного розриву між офіційною риторикою та реальністю, яку українці бачать на фронті та в економіці. Це створює небезпечний соціальний стрес: населення відчуває дефіцит правдивої інформації, що підриває довіру до державних інституцій загалом.
Видання детально зупиняється на «кадровому голоді» та системних змінах у військовому керівництві. Замість розумних та популярних генералів, зазначає Politico, Портрет все частіше робить ставку на лояльних виконавців. Така стратегія, на думку авторів, несе стратегічні ризики: в оточенні лідера зменшується кількість людей, здатних озвучувати незручну правду про стан справ. Це призводить до ситуацій, де політичні цілі — наприклад, утримання певних територій заради медійного ефекту — починають домінувати над суто військовою логікою збереження ресурсів.
Мужність солдата – виконувати наказ.
А от мужність генерала – казати «ні» політичному керівництву.
За 4 роки війни Портрет практично повністю зачистив поле від адекватних генералів. І я дуже боюся переходу кількості в якість.
Зовнішньополітична хамська і бидляча риторика Портрета також потрапляє під приціл критики. Постійне апелювання до морального боргу Заходу та докори за «повільність» у наданні допомоги починають викликати роздратування в кулуарах Брюсселя та Вашингтона.
«Зеленський, зокрема, не лише Зеленський, а й багато інших українців, справді вірять, що вони борються не лише за Україну, а й за всю Європу та Захід. І тому немає потреби бути вдячним комусь, дякувати комусь чи пом’якшувати свої прохання. Він дуже вірить, що Європа винна Україні. Це впливає на його мислення та риторику. Але це не враховує, що не всі європейці бачать це однаково», — слова експерта США із зовнішньої політики, який у минулому консультував Київ.
Автори припустили, чому саме зараз загострилася риторика Портрета. На їх думку, на це вплинуло те, що Україна пережила найгіршу зиму за всю війну. Наразі впевненість Портрета у здібності України самостійно продовжувати боротьбу у конфлікті зростає неймовірними темпами, але це ілюзія. І це дуже небезпечно. Україна поступово стає самодостатнім центром оборонних промисловості – вона вже виробляє майже половину своїх потреб у озброєнні і має намір експортувати дрони на Близький Схід. Але за чиї гроші цей банкет? Наш тупенький Портрет цього не усвідомлює.
Politico зауважує, що західні еліти все частіше сприймають цей стиль бидлодипломатії як тиск, що не завжди підкріплюється гарантіями прозорості. Корупційні скандали в тилу лише підсилюють цей скепсис: донори вимагають реальної боротьби з «бек-офісами» та тіньовими схемами, за якими стоїть найближче оточення Портрета та він сам.
«Зараз відносини між Києвом та Брюсселем напружені і, ймовірно, досягли найнижчої точки за час війни», – колишній український чиновник, як завжди, анонімний.
Стаття завершується аналізом морального стану українського суспільства. Автори підкреслюють, що «ефект згуртування навколо прапора» поступово зникає. Питання несправедливої мобілізації, де тягар війни лягає переважно на бідніші верстви населення, стає головною внутрішньою загрозою. Портрет, який у 2019 році обіцяв стати президентом усіх українців, зараз опинився в ситуації, де він змушений приймати виключно непопулярні рішення, не маючи можливості запропонувати суспільству чіткий і реалістичний план закінчення війни.
Висновок Politico невтішний, але тверезий: Україна бореться за своє виживання проти автократії, але для перемоги вона не повинна перетворитися на дзеркальне відображення свого ворога, чого так сильно бажає Портрет і багато чого для цього робить. Відновлення політичного плюралізму та чесного діалогу з нацією є такими ж важливими елементами оборони, як і постачання західної зброї.
Президент Зеленський - вирок Україні.
Автор: Готельєр Бандерівець
