1. П'ятий за місяць російський НПЗ зупинився після атаки БПЛА.
- Серія ударів по нафтопереробній інфраструктурі росії набуває системного характеру та вже безпосередньо впливає на виробничі потужності галузі.
- Після атаки БПЛА частково зупинився Пермнефтеоргсинтез — один із найбільших НПЗ країни з обсягом переробки близько 17 млн тонн на рік. Пожежа на установці первинної переробки АВТ-4, яка забезпечує понад третину потужностей підприємства, спричинила ланцюгове відключення пов’язаних технологічних процесів, зокрема риформінгу та гідроочистки.
- Додатковим фактором ризику став інцидент на об’єкті Транснефть у Пермі, де загоряння зачепило резервуарний парк. Це може ускладнити транспортування нафти до західних портів і НПЗ у європейській частині росії, створюючи вузькі місця в логістиці.
- Показово, що це вже п’ятий випадок зупинки або часткової зупинки НПЗ за квітень. Раніше були виведені з роботи або обмежили операції Сизранський, Новокуйбишевський, НПЗ у Туапсе, а також «Нижегороднефтеоргсинтез».
- Сукупний ефект таких ударів — не лише тимчасові перебої, а й наростання структурного тиску на паливний сектор. Пошкодження ключових установок первинної переробки особливо критичні, оскільки їх відновлення потребує часу та доступу до технологій, які для росії обмежені санкціями.
2. Удари України по російських нафтових активах досягли чотиримісячного максимуму.
- Переробка нафти в росії обвалилася до мінімуму з 2009 року на тлі системних ударів ЗСУ по енергетичній інфраструктурі. За даними OilX, обсяги переробки скоротилися до 4,69 млн барелів на добу. Це на 12% менше, ніж торік, і на 18% нижче за рівень 2021 року — мінус майже 1 млн барелів щодня.
- У квітні зафіксовано щонайменше 21 атаку на нафтову інфраструктуру росії — один із найвищих показників з початку війни (більше було лише у листопаді та грудні 2025 року — 23 і 26 відповідно). Під удари потрапили щонайменше 9 НПЗ, із яких 5 повністю або частково зупиняли роботу.
- Окрім цього, щонайменше 5 атак припали на систему нафтопроводів, ще 6 — на морську інфраструктуру, включно з портами Балтійського моря. Сукупний ефект — не лише падіння переробки, а й порушення логістики.
- Нафтова галузь росії дедалі більше працює в умовах збоїв, що підриває стабільність виробництва і зменшує її експортний потенціал.
3. Найбільший сталеливарний актив росії — Новолипецький металургійний комбінат — завершив перший квартал 2026 року зі збитками, що сигналізує про поглиблення кризи в базових галузях.
- Підприємство отримало 5,9 млрд рублів чистого збитку — у 4,8 раза більше, ніж торік (1,23 млрд). Виручка зменшилася на 10% до 145,57 млрд, збиток від продажів — 6,1 млрд рублів.
- Це різкий розворот після 2025 року з прибутком 86,7 млрд рублів: фінрезультат за квартал погіршився на десятки мільярдів. Причини системні: попит на сталь у росії впав приблизно на 15%, а санкції скоротили експорт — втрачено близько третини поставок (до 10 млн тонн).
- У результаті сталеливарний сектор, який традиційно був одним із ключових експортних драйверів, переходить у фазу затяжного спаду. Без суттєвої державної підтримки галузь ризикує повернутися до рівня початку 2000-х років — із низькою рентабельністю, обмеженими ринками збуту та деградацією виробничої бази.
4. Сукупний фінансовий результат російського бізнесу погіршується на фоні структурних проблем економіки та зростання витрат.
- За даними Росстату, у січні–лютому 2026 року компанії заробили 3,4 трлн рублів, що на 33,1% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Це один із найглибших спадів прибутковості за всю сучасну історію, співставний із кризовими періодами 2008, 2014 та 2017 років.
- Падіння охоплює ключові сектори економіки: у переробній промисловості прибуток скоротився майже вдвічі (-45%), у видобувній — на 32%, в агросекторі — на 38,5%. Частка прибуткових підприємств зменшилась до 63,1% проти 68,1% роком раніше, що свідчить про розширення зони збитковості навіть у базових галузях.
- Така динаміка пов'язана з поєднанням негативних факторів: ослабленням внутрішнього попиту, зростанням податкового навантаження, високою вартістю кредитних ресурсів і дефіцитом обігових коштів. Додатковий тиск створюють логістичні обмеження та перебої в роботі інфраструктури, зокрема цифрової.
- Погіршуються і довгострокові перспективи: скорочення прибутковості підриває інвестиційні можливості бізнесу та обмежує потенціал відновлення економіки, яка дедалі більше залежить від державних витрат і воєнного замовлення.
5. Уряд рф запровадив заборону на ввезення в країну обладнання для супутникового зв’язку іноземного походження, зокрема терміналів Starlink.
- Відповідне рішення передбачає обмеження на імпорт радіоелектронних засобів, що використовуються для прийому та передачі сигналів із супутників, якщо вони не мають погодження Державної комісії з радіочастот.
- Фактично йдеться про подальше посилення контролю над інформаційним простором, оскільки альтернативні канали доступу до інтернету, незалежні від державної інфраструктури, стають недоступними. Це обмежує можливості обходу цензури та підсилює ізоляцію користувачів від глобальних мереж.
- Рішення ухвалене на фоні системних перебоїв із доступом до інтернету. З травня 2025 року влада рф регулярно відключає мобільний зв’язок під приводом протидії безпілотникам, і ці обмеження вже охопили понад 60 регіонів.
- За оцінками профільних досліджень, сумарна тривалість відключень у 2025 році перевищила 37 тисяч годин, фактично зачепивши більшість населення.
- Додатково ситуацію ускладнює практика, коли самі оператори зв’язку почали обмежувати доступ до інтернету, що свідчить про централізацію контролю над цифровою інфраструктурою та подальше згортання ринкових механізмів у телеком-секторі.
6. росія дедалі більше залежить від Китаю у постачанні критично важливих військових технологій.
- Частка китайських поставок у цій сфері перевищує 80%. Саме ця підтримка дозволяє росії підтримувати та нарощувати виробництво озброєнь, зокрема ракет і безпілотників, попри обмеження доступу до західних технологій.
- Окрім компонентів, Пекін надає росії геопросторову розвідку, включно із супутниковими знімками для військових потреб, а також постачає дрони. При цьому експорт аналогічної продукції до України та інших країн Китай, навпаки, скорочує, що свідчить про асиметричний характер його політики.
- Попри це, країни ЄС утримуються від жорсткіших санкцій проти Китаю, побоюючись економічної відповіді. Пекін, своєю чергою, відкрито не визнає санкцій і декларує продовження «нормальних» торговельних відносин із росією, водночас реагуючи на включення китайських компаній до санкційних списків.
- У результаті формується критична залежність: росія втрачає здатність самостійно забезпечувати військово-технологічний цикл і дедалі більше інтегрується у китайську технологічну екосистему на підпорядкованих умовах.
7. росія та Іран нарощують торгівлю через Каспійське море, формуючи альтернативний маршрут для обходу санкцій і зменшення залежності від контрольованих Заходом напрямків.
- Перевезення між двома країнами дедалі активніше здійснюються через Каспій, часто із залученням «тіньового флоту» або суден із вимкненими транспондерами, що ускладнює контроль і моніторинг. Супутникові дані вказують, що лише за останній час щонайменше десять російських суден прямували до іранського порту Амірабад.
- Для Тегерана цей маршрут має критичне значення. Він дозволяє отримувати базові товари — від продовольства до медикаментів — а також створює можливості для імпорту озброєнь і безпілотників.
- Паралельно відкривається канал для експорту нафтопродуктів в обхід Ормузької протоки через внутрішні водні шляхи росії — Волгу, Дон і далі до Чорного та Середземного морів. Хоча обсяги залишаються обмеженими, навіть часткове функціонування цього коридору дає Ірану можливість довше витримувати санкційний тиск і займати жорсткішу позицію у відносинах зі США.
- Для росії співпраця також вигідна. Вона не лише допомагає підтримувати обхід санкцій, а й створює додаткові геополітичні ризики: загострення на Близькому Сході може відволікати ресурси США та союзників, підвищувати ціни на нафту і, відповідно, частково компенсувати втрати російського бюджету.
- У підсумку формується спільна санкційна екосистема, де москва і Тегеран взаємно підсилюють здатність обходити обмеження, що підриває ефективність міжнародного тиску.
8. Швеція арештувала суховантаж Caffa, який пов’язують із так званим «тіньовим флотом» рф, за запитом Генеральної прокуратури України.
- Рішення про арешт було ухвалене 29 квітня державним прокурором Швеції Хоканом Ларссоном. За його словами, метою є оцінка можливості передачі судна іншій державі для проведення розслідування, однак деталі запиту спочатку не розкривалися.
- Суховантаж Caffa, який прямував із Касабланки до Санкт-Петербурга під прапором Гвінеї, був затриманий ще 6 березня в Балтійському морі біля південного узбережжя Швеції. Судно внесене до санкційного списку України за підозрою в участі у незаконному вивезенні зерна з окупованих територій.
- Зокрема, за даними української сторони, Caffa брав участь у постачанні пшениці із Севастополя до Сирії в липні 2025 року. Інцидент підсилює тиск на логістичні схеми рф, які використовуються для обходу санкцій та підтримки експортних потоків в умовах міжнародних обмежень.
9. Євросоюз призупинив фінансування Сербії в межах плану розвитку через відкат у сфері верховенства права та дедалі очевидніший політичний дрейф у бік росії.
- Єврокомісарка з питань розширення Марта Косс заявила, що виплати не відновлять, доки не буде виправлено проблеми в судовій системі. Вона прямо наголосила: країна не може одночасно претендувати на членство в ЄС і поглиблювати співпрацю з москвою.
- У Брюсселі дедалі жорсткіше оцінюють ситуацію в Сербії. Йдеться не лише про тиск на суди, обмеження незалежних медіа та придушення протестів, а й про збереження тісних економічних і політичних зв’язків із росією на тлі війни проти України.
- За оцінками ЄС, під загрозою може опинитися до 1,5 млрд євро фінансування. Фактично Сербії сигналізують: балансування між Євросоюзом і росією більше не працює. Подальше зближення з кремлем матиме прямі економічні втрати та ускладнить євроінтеграцію.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
