Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 04.02.2026​​

Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 04.02.2026​​

1. Нафтогазові доходи росії у січні обвалилися майже вдвічі — мінімум із 2020 року.  

- Нафтогазові доходи федерального бюджету росії у січні різко скоротилися майже вдвічі в річному вимірі, впавши до найнижчого рівня з липня 2020 року. Це різко посилило тиск на бюджет рф, який критично залежить від сировинних надходжень.  

- За даними російського Мінфіну, у січні бюджет отримав лише 393,3 млрд рублів нафтогазових доходів проти 447,8 млрд рублів у грудні. Ключовими причинами падіння стали зниження світових цін на нафту та зміцнення рубля, яке суттєво скорочує рублеву виручку експортерів.  

- Загалом у 2025 році нафтогазові доходи росії вже зменшилися на 24% — до 8,48 трлн рублів. При цьому федеральний бюджет було зведено з дефіцитом у 5,6 трлн рублів, що підкреслює поглиблення фінансових проблем держави.  

- На 2026 рік російська влада закладає плани отримати 8,92 трлн рублів від продажу нафти й газу за загальних доходів бюджету понад 40 трлн рублів.

- Однак поточна динаміка демонструє, що виконання цих показників стає дедалі більш вразливим до коливань курсу рубля та несприятливої кон’юнктури на світових сировинних ринках — факторів, які москва дедалі менше контролює.

2. Дефіцит бюджету росії може майже потроїтися у 2026 році через обвал нафтових доходів.  

- Дефіцит державного бюджету росії до кінця 2026 року може зрости майже утричі порівняно з офіційними планами на тлі різкого падіння нафтових доходів, скорочення закупівель російської нафти Індією та зростання знижок на російську сировину.  

- За внутрішніми розрахунками урядового аналітичного центру, які не планують публікувати, доходи від енергетики у 2026 році можуть бути на 18% нижчими за закладені в бюджеті.

- У такому разі дефіцит зросте до 3,5–4,4% ВВП замість запланованих 1,6% ВВП, а витрати перевищать план на 4,1–8,4%. Загальні доходи бюджету можуть скоротитися на 6% — до 37,9 трлн рублів.  

- У січні 2026 року нафто-газові доходи бюджету рф уже обвалилися вдвічі — до 393,3 млрд рублів, що стало найнижчим показником із липня 2020 року. Додатковий тиск створює те, що російська нафта торгується зі знижкою понад 20% до світових еталонів, а зміцнення рубля на 45% за минулий рік зменшує рублеві податкові надходження.  

- Оцінки були зроблені ще до заяви президента США Дональда Трампа про припинення Індією закупівель російської нафти, однак навіть у базовому сценарії закладалося падіння індійського імпорту на 30%. Саме Індія раніше була ключовим ринком для російської нафти після втрати Європи.  

- Фіскальні резерви росії становлять 4,1 трлн рублів, але, за нинішніх темпів падіння доходів, вони можуть бути значною мірою вичерпані протягом року. За оцінками Alfa Investment, бюджет може недоотримати близько 3 трлн рублів, що означатиме використання до 73% ліквідних резервів. У російському ВТБ прогнозують скорочення резервів до 1,6 трлн рублів у 2026 році.

3. Федеральний бюджет рф на 2026 рік дедалі більше вразливий до коливань валютного курсу та цін на нафту.  

- Його стійкість фактично тримається не на доларовій ціні нафти, а на рублевій вартості бареля, і зміцнення рубля на тлі слабшого долара працює проти доходів казни.  

- У базових параметрах бюджету закладено ціну Urals на рівні 59 доларів за барель, що відповідає приблизно 5,4 тис. рублів. Однак за нижчої доларової ціни або міцнішого курсу рубля рублева виручка різко скорочується.

- Якщо фактична ціна наблизиться до 50 доларів за барель, бюджет втрачатиме до 1 тис. рублів з кожного бареля нафти. За такого сценарію недоотримання доходів може сягнути 0,5–0,7% ВВП навіть без урахування додаткових негативних ефектів для курсу та податкової бази. Тиск на нафтовий ринок посилюють зростання світового видобутку та геополітична невизначеність, зокрема навколо Венесуели, Ірану й ризиків у районі Ормузької протоки.  

- Певне скорочення дисконту Urals до Brent може частково пом’якшити ситуацію, однак цього буде недостатньо, якщо рублева ціна бареля не втримується на закладеному в бюджеті рівні.

- У підсумку нафтові доходи, ключові для фінансування витрат рф, залишаються під дедалі більшим тиском, що підвищує ризики бюджетного дефіциту у 2026 році.

4. Уряд рф визнав фактичну зупинку зростання інвестицій в економіці.  

- За дев’ять місяців 2025 року приріст інвестицій становив лише 0,5%, а за підсумками року показник, імовірно, наблизився до нуля. Це різко розходиться з попередніми очікуваннями: ще восени прогнозувалося зростання на 1,7%, однак у третьому кварталі було зафіксовано перше за п’ять років річне падіння інвестицій — на 3,1%. На 2026 рік офіційний прогноз також передбачає скорочення — на 0,5%.

- Найбільше просідання припало на ключові напрями — інфраструктуру, машини та обладнання, де інвестиції впали на 15% у річному вимірі. Це свідчить про зупинку нарощування виробничого потенціалу та ризик його подальшого звуження.  

- Основне джерело інвестицій — власні кошти компаній — різко скорочується. За січень–вересень прибутки бізнесу знизилися на 7,7%, а з урахуванням інфляції реальне падіння досягло 15%. Високі процентні ставки змушують компанії відкладати нові проєкти, а вартість кредитів залишається неприйнятною для інвестування і у 2026 році.  

- У поточних умовах інвестиційна активність у рф фактично паралізована, що посилює ризики затяжної стагнації економіки.

5. Російська «Северсталь» зафіксувала різке погіршення фінансових результатів за підсумками 2025 року.  

- Чиста прибутковість металургійної компанії скоротилася майже у п’ять разів — до близько 32 млрд рублів. Виручка знизилася на 14% у річному вимірі й становила 712,9 млрд рублів. Показник EBITDA впав на 42% — до 137,6 млрд рублів, а рентабельність скоротилася до 19% (мінус 10 п.п.).  

- Чистий борг компанії за підсумками року досяг 21,67 млрд рублів.  

- У компанії пояснюють обвал чистого прибутку різким скороченням операційного результату — більш ніж удвічі, до 90,2 млрд рублів, а також разовим збитком від знецінення довгострокових активів у ресурсному сегменті.  

- Фінансовий спад супроводжується падінням цін на реалізацію металопродукції приблизно на 15%, що відображає слабкий попит на внутрішньому ринку та загальне погіршення кон’юнктури.  

- Навіть без урахування «паперового» знецінення активів ключові показники свідчать про системне ослаблення позицій одного з найбільших металургійних виробників рф.

6. Поставки російської морської нафти залишаються формально стабільними, однак структура експорту дедалі більше свідчить про проблеми зі збутом і втрату ключових ринків.  

- Упродовж чотирьох тижнів до 1 лютого росія експортувала в середньому 3,27 млн барелів на добу, що приблизно на 600 тис. барелів на добу менше, ніж на піку перед кінцем року.  

- У січні Китай знову став найбільшим покупцем російської морської нафти, тоді як поставки до Індії різко скоротилися. Потік у індійські порти впав приблизно до 1,12 млн барелів на добу проти 1,2 млн барелів у грудні, що стало найнижчим рівнем з листопада 2022 року. Це підриває позиції рф на ринку, який після 2022 року був критично важливим для підтримки нафтових доходів.  

- Скорочення поставок до Індії частково компенсується Китаєм: у січні в китайських портах було розвантажено близько 1,65 млн барелів на добу — максимум з березня 2024 року. Водночас така переорієнтація лише посилює залежність москви від обмеженого кола покупців і робить експорт вразливим до політичних домовленостей та санкційного тиску.  

- Додатковим сигналом проблем є зростання запасів російської нафти в морі. Обсяг сирої нафти, що зберігається в танкерах, перевищує 140 млн барелів третій тиждень поспіль, а з кінця серпня до середини січня запаси в морі збільшилися приблизно на 60 млн барелів.

- Це свідчить про труднощі з пошуком покупців і затримки з розвантаженням. На тлі можливого виконання Індією домовленостей зі США щодо скорочення закупівель російської нафти ризики для експорту рф зростають.

- Навіть за стабільних загальних обсягів дедалі більша частка поставок «зависає» в морі або перенаправляється, що підвищує витрати, знижує ефективність експорту та послаблює нафтові доходи бюджету рф.

7. У січні постачання нафти з росії до Індії різко скоротилися — одразу у 3,5 раза порівняно з минулим роком. Про це повідомляють аналітики S&P Global Commodities at Sea.  

- Якщо раніше танкери з російською Urals шикувалися в черги біля індійських портів, то тепер цей потік фактично зійшов нанівець. Причина падіння — не стільки політичний тиск із боку США, скільки холодний економічний розрахунок.

- Євросоюз закрив лазівку, яка дозволяла російській нафті після переробки в Індії повертатися на європейський ринок уже у вигляді «очищених» нафтопродуктів.

- Протягом тривалого часу схема працювала безвідмовно: російська сировина перетворювалася на індійських НПЗ на бензин і дизель, які без проблем продавалися в Європі.  

- Після рішення Брюсселя заборонити імпорт нафтопродуктів, виготовлених із російської нафти, економічний сенс цієї моделі зник миттєво. Індія просто не здатна спожити такі обсяги всередині країни, а альтернативні ринки збуту відсутні.  

- Для російського бюджету це серйозний удар. Ще у 2025 році Індія поглинала близько 73% експортної суміші Urals, фактично виконуючи роль головного хабу для обходу обмежень.

- Січень 2026 року став моментом істини: Нью-Делі більше не є глобальним перевалочним пунктом для російської нафти. Повної відмови Індії від російських енергоносіїв не очікується, однак про колишні обсяги можна забути.

- Питання, куди тепер подіти надлишки російської нафти, залишається відкритим — і дедалі болючішим для москви.

8. Естонія затримала контейнеровоз, що прямував до росії, через підозру в контрабанді.  

- Естонські правоохоронні органи затримали контейнерне судно, яке прямувало до росії, у межах посиленого контролю судноплавства в Балтійському регіоні.

- Судно під прапором Багамських островів було зупинене у внутрішніх водах Естонії силами податково-митної служби. За даними естонської влади, контейнеровоз слідував з Еквадору до Санкт-Петербурга і може бути пов’язаний із незаконними постачаннями товарів до рф.

- Хоча судно формально не належить до так званого російського «тіньового флоту» і не перебуває під санкціями Євросоюзу, сам факт затримання підкреслює зростаючу підозрілість будь-яких логістичних маршрутів у напрямку росії.

- У Таллінні окремо наголошують, що інцидент не пов’язаний із санкційним режимом, а є частиною стандартних митних і правоохоронних процедур.

- Водночас ситуація демонструє: навіть «чисті» з юридичної точки зору судна, що працюють на російському напрямку, дедалі частіше опиняються під пильним контролем європейських служб на тлі системних спроб рф обходити обмеження та використовувати глобальну торгівлю у власних інтересах.

Більше на https://t.me/Omelyan_News