1. У березні Україна вперше з початку повномасштабної війни застосувала більше ударних безпілотників по цілях у росії, ніж російські війська використали проти України.
- Таких висновків дійшов телеканал ABC News після аналізу щоденної статистики Повітряних сил ЗСУ та Міністерства оборони рф.
- За даними російської сторони, у березні засобами ППО було нібито збито 7347 українських безпілотників, що становить у середньому 237 апаратів на добу. Це найвищий місячний показник, який коли-небудь фіксувала російська військова статистика.
- Водночас Повітряні сили України повідомили, що протягом того ж періоду росія застосувала проти України 6462 безпілотники — у середньому трохи більше 208 на добу. Крім того, російські війська використали 138 ракет різних типів.
- Українська протиповітряна оборона, за офіційними даними, перехопила або нейтралізувала близько 90% безпілотників (5833) та майже 74% ракет (102). Таким чином, інтенсивність атак дронами з боку України зросла настільки, що вперше перевищила масштаби російських ударів безпілотниками за один місяць війни.
2. Українські безпілотники під час масованої атаки на Краснодарський край у ніч на 6 квітня завдали удару по російському фрегату «Адмірал Макаров», який перебував у порту Новоросійська.
- Операцію спланувала та координувала Служба безпеки України. Остаточний масштаб пошкоджень корабля наразі уточнює розвідка.
- російські провоєнні телеграм-канали також підтвердили атаку. За їхніми повідомленнями, фрегат стояв біля причалу і намагався відбиватися від безпілотників за допомогою корабельного зенітно-ракетного комплексу.
- «Адмірал Макаров» належить до проєкту 11356Р «Буревестник». У складі Військово-морського флоту росії перебуває лише три такі кораблі. Фрегати цього типу здатні нести крилаті ракети «Калібр», які регулярно застосовуються для ударів по території України, а також зенітно-ракетні комплекси «Штиль-1».
- Після втрати ракетного крейсера «Москва» у квітні 2022 року російські джерела розглядали «Адмірал Макаров» як одного з можливих нових флагманів Чорноморського флоту. Інший корабель того ж проєкту — «Адмірал Ессен» — вже зазнавав пошкоджень під час атаки на портову інфраструктуру Новоросійська у березні цього року.
- Удари по кораблях у Новоросійську свідчать про зростання вразливості російської військово-морської інфраструктури навіть у віддалених від лінії фронту портах.
3. російська державна монополія «РЖД» змушена виставити на продаж один із найдорожчих активів у діловому центрі «Москва-Сіті», щоб частково покрити борги.
- Йдеться про хмарочос Moscow Towers, який компанія виставила на аукціон із початковою ціною 281 млрд рублів. Торги заплановані на 21 травня 2026 року.
- Будівлю ввели в експлуатацію у 2024 році. Тоді «РЖД» придбала її приблизно за 193,1 млрд рублів і планувала перенести до комплексу свій центральний офіс. Однак реалізувати цей план так і не вдалося.
- У підсумку уряд росії, який обговорює фінансову підтримку державної монополії, фактично змусив компанію позбутися хмарочоса. Продаж має частково скоротити боргове навантаження та дозволити уникнути різкого підвищення тарифів на вантажні перевезення.
- Ситуація демонструє погіршення фінансового становища російської залізничної монополії: навіть масштабні інфраструктурні активи, придбані лише кілька років тому, доводиться продавати для стабілізації боргів.
4. росія може стати одним із головних непрямих постраждалих від війни з Іраном, попри короткострокові вигоди від зростання цін на нафту.
- З одного боку, дефіцит палива на світовому ринку вже підштовхнув ціни і збільшив доходи москви від експорту енергоносіїв. У разі затягування конфлікту попит на російську нафту може зрости ще більше, а разом із ним — і ціни.
- Водночас стратегічні ризики для кремля значно глибші. Зокрема, розвиток українських безпілотних технологій і потенційний їх експорт до країн Перської затоки створює нові виклики для росії.
- Посилення конфлікту між Іраном і арабськими державами також ускладнює спроби москви одночасно підтримувати партнерство з Тегераном і розвивати відносини з країнами такими як ОАЕ.
- Додатковим фактором є ризик погіршення відносин із США. Потенційна підтримка Ірану в ударах по американських цілях може мати серйозні політичні наслідки для росії.
- Найгіршим сценарієм для москви є можливий крах іранського режиму та його повернення до світової економіки. У такому випадку росія втратить важливого союзника, а також один із ключових елементів своєї геополітичної стратегії.
- Інтеграція Ірану у глобальні ринки відкриє нові маршрути для експорту нафти, газу та сировини з країн Центральної Азії, що послабить вплив росії в регіоні та зруйнує її довгострокові плани щодо відновлення домінування на пострадянському просторі.
- У підсумку, попри короткострокові економічні вигоди, війна може обернутися для росії стратегічними втратами — як у геополітиці, так і в енергетичному впливі.
5. Війна на Близькому Сході спричинила різке зростання цін на російську нафту, які досягли максимуму більш ніж за 13 років.
- 2 квітня ціна Urals у порту Приморськ піднялася до $116,05 за барель, а в Новоросійську — до $114,45 за барель. Це майже вдвічі вище за закладений у російський бюджет орієнтир — близько $59 за барель.
- Зростання пов’язане з перебоями на глобальному ринку: через ескалацію навколо Ірану під загрозою опинилося близько 20% світових поставок нафти, що проходять через Ормузьку протоку.
- На цьому фоні дисконт Urals до Brent скоротився до менш ніж $27,75 за барель, що є мінімумом із середини грудня. Більше того, на окремих напрямках російська нафта вже торгується з премією: при поставках до Індії вона коштує приблизно на $6,1 за барель дорожче Brent проти $3,9 ще два тижні тому.
- Різке подорожчання формує для росії додаткові доходи і частково знижує тиск на бюджет.
- Водночас цей ефект обмежується ударами по інфраструктурі: атаки на порти та НПЗ, зокрема на Балтиці, де забезпечується близько 40% морського експорту нафти, призводять до збоїв у відвантаженні та стримують можливість повністю конвертувати високі ціни у прибутки.
6. Кредитна заборгованість громадян росії станом на 1 січня 2026 року вперше досягла приблизно $500 млрд.
- За останній квартал борг зріс на близько $11 млрд (+2,2%). Найбільшу частку становить іпотека — 48,1% або близько $240 млрд. Споживчі кредити займають ще 29,7% — приблизно $148 млрд, автокредити — близько $33 млрд (8%). Решта — близько $76 млрд — припадає на позики мікрофінансових організацій, нараховані відсотки та інші види кредитів.
- Таким чином, боргове навантаження населення рф продовжує зростати, причому основний обсяг зосереджений у довгострокових іпотечних зобов’язаннях та споживчому кредитуванні.
7. росія дедалі відвертіше втручається у політичні процеси в Угорщині напередодні парламентських виборів 12 квітня.
- Підтримка з боку кремля союзнику в Будапешті вже майже не приховується. путін напередодні виборів прийняв міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто та пообіцяв стабільні поставки російської нафти. Цей крок розглядається як політичний сигнал підтримки уряду Віктора Орбана, який упродовж останніх років системно послаблює санкційну політику ЄС проти росії та блокує окремі рішення щодо допомоги Україні.
- Угорська влада активно поширює наративи, співзвучні з позицією кремля. У країні розгорнута масштабна інформаційна кампанія із плакатами, що дискредитують президента України Володимира Зеленського та опозиційного політика Петера Мадяра.
- Додатково використовується тема нібито диверсії на газопроводі, а також заяви російської Служби зовнішньої розвідки про «змову» ЄС та України.
- Окремий резонанс викликала оприлюднена розмова 2024 року, в якій Сійярто звертається до російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова з проханням сприяти зняттю санкцій із Гульбахор Ісмаїлової та запевняє російську сторону у повній готовності допомагати. Ці дані посилили занепокоєння серед країн ЄС щодо тісних політичних контактів Будапешта з москвою.
- Попри активну підтримку кремля, позиції Орбана у передвиборчих опитуваннях залишаються слабшими. Його кампанія дедалі більше будується на антагонізмі до України та інституцій Євросоюзу. Натомість опозиційний кандидат Петер Мадяр апелює до історичної пам’яті про події 1956 року та наголошує на необхідності збереження реального суверенітету Угорщини.
8. Казахстан відмовився від участі російських компаній у будівництві трьох теплоелектроцентралей — у Семеї, Кокшетау та Усть-Каменогорську.
- Проєкт у Кокшетау країна реалізує самостійно, тоді як ТЕЦ у Семеї та Усть-Каменогорську будуватиме казахстансько-сінгапурський консорціум за участю «Самрук-Енерго».
- У Кокшетау вже розпочато проєктування, потужність станції становитиме близько 820 Гкал, запуск заплановано на перший квартал 2029 року. Вартість оцінюється приблизно у $650 млн, тоді як ще дві станції — близько $870 млн кожна.
- Спочатку передбачалося, що проєкти реалізовуватимуться за участю росії, а генеральним підрядником виступить «Інтер РАО». Загальна вартість будівництва оцінювалася приблизно у $2,7 млрд.
- Однак казахстанська сторона не отримала підтвердження щодо пільгового фінансування з боку рф. Згідно з домовленостями, російські банки мали надати кредити строком на 15 років, але виникли проблеми із забезпеченням фінансування та субсидуванням відсоткових ставок для закупівлі обладнання.
- У результаті Астана переорієнтувала проєкти на власні ресурси та альтернативних партнерів, що свідчить про зниження ролі росії в енергетичних інфраструктурних проєктах у регіоні.
9. Китай став ключовим фактором, який дозволив Ірану пом’якшити наслідки санкцій і зберегти значні доходи від експорту нафти.
- Cьогодні Іран щомісяця продає нафту на мільярди доларів, і майже весь цей обсяг викуповує Китай. Якщо десять років тому Пекін купував близько 30% іранської нафти, то зараз — фактично весь експорт.
- Для цього вибудувана масштабна інфраструктура обходу санкцій. Платежі проводяться через невеликі китайські банки з обмеженою міжнародною присутністю, які менш вразливі до санкцій США. Додатково використовуються підставні компанії, зокрема в Гонконзі, через які проходять фінансові потоки.
- Основними покупцями виступають незалежні китайські НПЗ — так звані «чайники», які замінили державні енергетичні корпорації, що відійшли від прямих закупівель через ризики санкцій.
- Торгівля також маскується за допомогою фіктивних рахунків і неправильного маркування нафти. За оцінками західних чиновників, така система дозволяє Ірану щорічно отримувати десятки мільярдів доларів і використовувати ці кошти для фінансування діяльності за кордоном, включно з військовими витратами.
- Китай називають головним партнером Ірану в обході санкцій, підкреслюючи, що без цієї підтримки Тегеран не зміг би зберігати нинішній рівень економічної та військової активності.
10. У Європейському Союзі посилюється дискусія щодо перегляду механізму вето, який дозволяє окремим країнам блокувати рішення всього об’єднання.
- Ініціативу просуває група держав на чолі з Німеччиною та Швецією. Міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль заявив, що принцип одностайності у питаннях зовнішньої політики та безпеки варто скасувати. За його словами, досвід останніх років, зокрема щодо допомоги Україні та санкцій проти росії, показав неефективність нинішньої системи.
- Водночас частина країн, серед яких Франція та Бельгія, виступають проти змін, вважаючи право вето ключовим інструментом захисту національних інтересів.
- Дискусія активізувалася на тлі блокування окремих рішень. Зокрема, наприкінці березня не вдалося досягти прогресу щодо виділення Україні фінансування обсягом близько $97 млрд, оскільки Угорщина заблокувала ініціативу через суперечності навколо нафтопроводу «Дружба».
- У результаті в ЄС загострюється протиріччя між необхідністю швидкого ухвалення рішень і прагненням держав зберегти контроль над ключовими зовнішньополітичними кроками.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
