1. Українські дрони вдарили по НПЗ і логістичному центру Ozon у Саратові.
- У ніч на 11 вересня українські дрони атакували Саратов. Одними з цілей стали Саратовський НПЗ «Роснефти» та логістичний центр Ozon. Після атаки на території Саратовського НПЗ спалахнула пожежа. Завод за час повномасштабної війни зазнав ударів щонайменше 16 разів.
- На логістичному центрі Ozon також виникла сильна пожежа. Компанія підтвердила атаку, повідомивши про евакуацію працівників.
- У ніч на 11 вересня також атакували Волгоград. За даними українського моніторингового каналу Supernova+, ціллю був Волгоградський НПЗ «Лукойла».
2. Україна атакувала один із найбільших виробників вибухових компонентів у росії.
- Пермський край вранці 11 вересня зазнав атаки українських безпілотників. Ймовірною ціллю став завод «Азот» компанії «Уралхім» у Березниках — одне з найбільших підприємств хімічної промисловості росії.
- Українські моніторингові канали повідомили про удар по підприємству та опублікували відео, на яких, за їхніми даними, видно пікірування безпілотника на територію заводу. У районі хімкомбінату в Березниках також чули стрілянину та бачили стовп диму.
- «Азот» виробляє аміачну селітру, аміачну воду, карбамід, азотну кислоту та іншу хімічну продукцію. Ці речовини, зокрема, використовуються для виробництва вибухових матеріалів. Підприємство також є єдиним у росії виробником натрієвої селітри та кристалічного нітриту натрію.
3. Видобуток нафти у рф відстає від квоти ОПЕК більш ніж на 1 мільйон барелів на добу.
- Країна-агресор росія ще більше скоротила видобуток нафти і станом на початок вересня відставала на понад 1 мільйон барелів на добу від квоти Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК). Про це агентство Bloomberg пише з посиланням на щомісячний звіт ОПЕК.
- У звіті зазначається, що в серпні росія видобувала в середньому 8,718 мільйона барелів нафти на добу. Це на 160 тисяч барелів на добу менше, ніж переглянутий середній показник видобутку рф у липні. Крім того, показники серпня стали найнижчими з грудня 2025 року, коли країна почала скорочувати видобуток.
- В серпні російський видобуток нафти відставав від квоти ОПЕК на 1,17 мільйона барелів на добу. Ці дані свідчать про сильний тиск, який нафтовий сектор рф відчуває з того моменту, як Україна активізувала удари по нафтопереробних заводах та експортних терміналах. Вони змусили НПЗ скоротити переробку, не даючи можливості перенаправити вільний обсяг нафти на експорт. У результаті цього компанії були змушені скоротити видобуток.
4. Удари України по газовій інфраструктурі росії створили нові ризики для газового ринку.
- Українські дрони вперше дісталися газової інфраструктури росії в Арктиці, пролетівши понад 3200 км. Удари по двох підприємствах на Ямалі показали, що навіть віддалені газові об’єкти росії більше не можуть вважатися недосяжними.
- Під удар потрапили Уренгойський комплекс «Газпрому» та Пуровський завод з переробки газового конденсату «Новатека». Ямало-Ненецький автономний округ забезпечує близько 80% видобутку природного газу росії, тому подальші атаки на інфраструктуру регіону створюють ризики для значної частини російського газового сектору.
- Для росії це означає додаткові ризики втрати видобутку, переробки та можливостей експорту. Раніше українські удари були зосереджені переважно на нафтовій інфраструктурі, однак тепер під загрозою опинилися й ключові газові потужності.
- Водночас атаки викликали занепокоєння в Європі, яка досі не відмовилася від російського газу. росія все ще забезпечує близько 10% європейського попиту — половина цього обсягу припадає на ЗПГ, решта надходить через «Турецький потік».
- Будь-які перебої з російськими поставками можуть посилити дефіцит на європейському ринку, особливо перед зимою. Ціни на газ уже перевищили €80 за МВт·год — уперше більш ніж за три роки. Тому потенційні удари по великих російських газових об’єктах створюють ризик одночасного удару по доходах російської газової галузі та нового стрибка цін у Європі.
- Найбільший ризик для ринку — «Ямал ЗПГ». Його ураження стало б серйозною ескалацією для світового газового ринку. При цьому ЄС планує повністю заборонити імпорт російського ЗПГ з 1 січня 2027 року, але до цього часу Європа залишається залежною від цих поставок.
5. Українські удари руйнують нафтопереробку росії.
- Українські удари безпілотників дедалі сильніше виснажують російську нафтопереробну галузь. За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), санкції та точніші атаки призводять до накопичення несправностей на НПЗ, оскільки тимчасові ремонти не усувають наслідків попередніх пошкоджень.
- У серпні російські НПЗ атакували щонайменше 22 рази — це найвищий показник від початку війни. МЕА знизило базовий прогноз переробки на найближчі 18 місяців приблизно до 4 млн барелів на добу, що на 30% нижче довоєнного рівня.
- Українські дрони вражають, зокрема, установки вторинної переробки нафти. Їхня заміна може займати 6–8 місяців, а санкції ускладнюють доступ російських підприємств до необхідного обладнання та запчастин.
- Через тривалі строки поставок і наближення холодного сезону ризики для галузі можуть зрости. Проблеми з переробкою вже позначаються на внутрішньому паливному ринку росії. влада тимчасово заборонила експорт більшої частини дизеля, бензину та авіаційного пального, намагаючись компенсувати скорочення внутрішньої пропозиції. Водночас у низці регіонів запроваджували раціонування пального.
- Через падіння завантаження НПЗ МЕА також знизило прогноз видобутку нафти в росії на 2026 рік на 125 тис. барелів на добу — до 8,7 млн барелів на добу. Таким чином, удари по переробці поступово створюють проблеми не лише для паливного ринку, а й для всього нафтового сектору росії.
6. Один із найбільших банків росії має проблемні кредити на $8 млрд.
- Московський кредитний банк (МКБ), третій за величиною приватний банк росії, зіткнувся зі стрімким погіршенням якості корпоративних кредитів. На кінець червня 671 млрд рублів ($8 млрд), або понад 27% корпоративного кредитного портфеля банку, припадали на проблемні позики. Обсяг таких кредитів зріс за перше півріччя, що свідчить про посилення проблем у російській економіці.
- Високі процентні ставки, санкції та великі витрати воєнної економіки дедалі сильніше тиснуть на компанії, особливо у капіталомістких галузях — від вугілля та машинобудування до роздрібної торгівлі. Окремо зростає прострочена заборгованість.
- За даними звітності МКБ, на неї припадало 277 млрд рублів — на 70% більше, ніж на початку року, і на 1716% більше, ніж роком раніше. Проблеми МКБ показують, що високі ставки та погіршення фінансового стану підприємств уже переносять наслідки економічного спаду на банківський сектор.
- У всій банківській системі росії частка проблемних корпоративних кредитів на кінець червня становила близько 12% проти 11,2% роком раніше. Частка ризикових реструктуризацій за цей час зросла з 3,5% до 4,9%.
- МКБ є системно значущим банком, тому його можливі проблеми можуть вимагати державної підтримки. У разі потреби потенційним джерелом капіталу для банку може стати «Роснефть», а за недостатності цієї допомоги втрутитися може Центральний банк росії.
- При цьому в липні корпоративний кредитний портфель МКБ різко зріс майже на 1,1 трлн рублів, або на 65%, до приблизно 2,7 трлн рублів. Причини такого стрибка залишаються незрозумілими.
7. Канада запровадила санкції проти росіян, причетних до депортації українських дітей.
- Канадський уряд включив до санкційного списку ще вісьмох росіян, причетних до незаконної депортації та примусового переміщення українських дітей росією, а також до їхньої індоктринації та мілітаризації.
- До санкційного списку потрапили очільник МНС росії Александр Куренков, голова Федерального агентства у справах молоді ("Росмолодежь") Григорій Гуров, голова правління "Руху перших" Артур Орлов та керівник ради регіонального відділення руху Денис Чернобай.
- Канада також запроваджує санкції проти радника апарату уповноваженого з прав дитини Владіміра Хромова, а також голови опікунської ради Національного центру допомоги зниклим та постраждалим дітям Єлєни Мільської.
- До документа також включені Александра Кульгіна та Віталій Сук. Як зазначили в канадському уряді, ці особи були або є причетними до депортації українських дітей до рф та їхньої індоктринації та мілітаризації.
8. росія вербує іноземців на війну проти України під виглядом цивільної роботи.
- росія використовує обман, тиск і вразливе становище іноземців, щоб вербувати їх до своїх збройних сил і відправляти на війну проти України. Amnesty International кваліфікує такі практики як торгівлю людьми. У звіті правозахисної організації йдеться про вербування громадян Бразилії, Колумбії, Куби, Єгипту, Сьєрра-Леоне, Шрі-Ланки, Сомалі та Південної Африки.
- Amnesty провела інтерв’ю з іноземними військовополоненими, яких утримують в українських таборах, у 2024–2026 роках.
- Один зі способів вербування — заманювання людей до росії обіцянками добре оплачуваної цивільної роботи.
- Другий канал вербування стосується іноземців, які вже перебувають у росії. Влада використовує залежність мігрантів від документів і легального статусу, зокрема тих, у кого закінчився термін дії робочої візи. Їм можуть пропонувати службу в армії як альтернативу затриманню або депортації.
- За даними української влади, з 2022 року росія завербувала щонайменше 27 тисяч іноземців зі 135 країн. Основними джерелами вербування називають, зокрема, Таджикистан, Білорусь і Казахстан.
- Генеральна секретарка Amnesty International Аньєс Калламар заявила, що економічно вразливих іноземців росія фактично використовує як «гарматне м’ясо». Правозахисна організація вважає, що описані практики можуть становити порушення прав людини та злочин, пов’язаний із торгівлею людьми.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
