1. Експорт російських нафтопродуктів впав до мінімуму з початку війни через удари українських дронів.
- Українські атаки безпілотників по російських нафтопереробних заводах та експортних терміналах призвели до різкого скорочення експорту пального з росії.
- За перші десять днів жовтня обсяги експорту впали до найнижчого рівня з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Середньодобові поставки становили лише 1,88 млн барелів, свідчать дані аналітичної компанії Vortexa.
- Сукупні обсяги переробки нафти залишаються нижчими за 5 млн барелів на добу — це мінімум за понад три роки. Під удар потрапили понад двадцять великих НПЗ, що суттєво зменшило можливості російської енергетики.
- Додатково ситуацію ускладнюють сезонні ремонтні роботи, які ще більше скорочують переробку.
- Таким чином, російська нафтова галузь зіштовхнулася з найглибшою кризою від початку війни, втрачаючи частку на світовому ринку та експортні прибутки, що традиційно фінансували війну проти України.
2. Найбільші державні корпорації росії опинилися у критичній борговій ситуації — їхній сукупний чистий борг перевищив 20,5 трлн рублів (≈260 млрд доларів).
- Лідером антирейтингу став «Газпром», чий борг оцінюється у близько 6 трлн рублів (≈76 млрд доларів). Основними причинами його зростання стали падіння експортних доходів, високі капітальні витрати та збільшення вартості запозичень.
- На другому місці — «Роснефть» із заборгованістю близько 3,6 трлн рублів (≈45,6 млрд доларів). Попри стабільні грошові потоки, компанія активно нарощувала борги для фінансування масштабних проєктів.
- Третю позицію посіли російські залізниці (РЖД) із боргом понад 2,7 трлн рублів (≈34,2 млрд доларів).
- До п’ятірки також увійшли структури «Росатому», зокрема «Атоменергопром» (≈31,1 млрд доларів) та Балтійський хімічний комплекс в Усть-Лузі (понад 15,2 млрд доларів боргу), частково контрольований «Газпромом».
- Різке падіння експортних прибутків, зростання вартості обслуговування боргу та військові витрати держави створюють для російських госкорпорацій небезпечну боргову спіраль, яка посилює системну фінансову нестійкість російської економіки.
3. російський порт Новоросійськ працює на межі через атаки дронів, шторми та проблеми з переробкою нафти.
- російський порт Новоросійськ опинився на межі перевантаження через поєднання українських атак дронами, несприятливих погодних умов і технічних обмежень у системі транспортування нафти.
- Обсяг експорту через порт досяг максимальної пропускної спроможності, що змушує трейдерів шукати альтернативні маршрути для перевалки сировини, яку російські нафтопереробні заводи не можуть обробити через пошкодження та простої.
- У серпні–вересні російські НПЗ здійснили рекордні обсяги ремонтних робіт, значна частина яких була пов’язана з наслідками ударів українських безпілотників по енергетичній інфраструктурі.
- Це спричинило збої у внутрішній переробці нафти та підштовхнуло москву до максимального експорту сирої нафти — у вересні він сягнув 2,5 млн барелів на добу, що стало новим піковим показником з початку війни.
- Поставки через Новоросійськ зросли до 0,8 млн барелів на добу — найвищого рівня за останні п’ять років. Однак джерела в галузі зазначають, що у системі «Транснафти» фактично не залишилося резервних потужностей, що підвищує ризик колапсу у разі нових атак або погодних збоїв.
- У найближчі місяці ситуація може ускладнитися через часті шторми в Чорному морі та затримки в проходженні турецьких проток, що традиційно створюють вузьке місце для російського нафтового експорту.
4. У росії зірвався запуск нових енергоблоків найбільшої ТЕС Якутії.
- росія знову провалила запуск двох енергоблоків Нерюнгрінської ТЕС у Якутії. Державна компанія «РусГідро» відклала введення в експлуатацію до 2027 року через брак турбін від «Силових машин».
- Проєкт, який мав запобігти енергетичному дефіциту в регіоні, загруз у типових для російської економіки проблемах — зношеному обладнанні, відсутності імпортних комплектуючих і проваленій «імпортозаміщеній» політиці.
5. Імпорт російського ЗПГ у Бельгію різко зріс попри санкційні плани ЄС.
- Імпорт російського зрідженого природного газу (ЗПГ) у Бельгію різко збільшився за останні три місяці. За цей період поставки з росії зросли на 113,5%, і цей стрибок пояснюється винятково збільшенням імпорту російського ЗПГ.
- Єврокомісія пропонує державам-членам повністю відмовитися від імпорту російських енергоносіїв до кінця 2027 року, а ЗПГ — навіть до 2026 року.
- Наразі тривають переговори щодо деталей цього плану. Водночас, як зазначає бельгійський центробанк, попит на газ у Європі залишається високим, а ціни — відносно низькими, що стимулює збереження поставок.
- Крім того, деякі довгострокові контракти з російськими компаніями ще діють, що дозволяє продовжувати закупівлі.
- Бельгійський порт Зебрюгге залишається одним із головних вузлів світової торгівлі ЗПГ — саме через нього значна частина російського газу реекспортується до інших країн ЄС, фактично обходячи санкційні обмеження.
- Таким чином, попри політичні заяви про поступову відмову від російського палива, Європа досі фінансує енергетичний експорт кремля через слабкі ланки у санкційній політиці.
6. У Великій Британії обсяг заморожених російських активів зріс удвічі.
- Обсяг активів, пов’язаних із росією та заморожених у Великій Британії, за рік зріс більш ніж удвічі — з 10,2 до 22,5 млрд фунтів стерлінгів, повідомило Управління з реалізації фінансових санкцій (OFSI) у звіті за 2024–2025 роки.
- Загалом із початку санкційного режиму в лютому 2022 року заблоковано 28,7 млрд фунтів російських коштів. У звітному періоді під обмеження потрапили 74 фізичні особи та 117 компаній.
- Нині у санкційному списку OFSI перебувають 2 113 російських осіб і структур, що становить близько 45% від загальної кількості у консолідованому списку.
- Британський регулятор наголосив, що пріоритетом залишалося запобігання спробам обходу санкцій, зокрема переказу активів із Національного розрахункового депозитарію рф до закордонних реєстраторів.
7. Індійські НПЗ готуються скоротити імпорт російської нафти після заяви Трампа про обіцянку Моді відмовитися від неї.
- Деякі індійські нафтопереробні компанії почали готуватися до поступового скорочення закупівель російської нафти. Це сталося після заяви президента США Дональда Трампа про те, що прем’єр Індії Нарендра Моді нібито пообіцяв йому припинити купувати нафту у росії.
- Індійські урядовці наразі перебувають у Вашингтоні, де ведуть торгові переговори щодо американських мит, запроваджених влітку проти індійських товарів.
- Ці мита є інструментом тиску Вашингтона, щоб стимулювати Нью-Делі скоротити імпорт російських енергоносіїв. Скорочення закупівель російської нафти стало ключовою умовою для зниження мит і укладання торговельної угоди між США та Індією, зазначили американські офіційні особи, залучені до переговорів.
- Хоча МЗС не згадало заяву Трампа, представник відомства Рандхір Джайсвал підтвердив, що Нью-Делі веде переговори з Вашингтоном про розширення енергетичного співробітництва.
- Індійські НПЗ очікують поступового скорочення імпорту російської нафти, хоча офіційних вказівок від уряду поки не отримували. З квітня по вересень Індія імпортувала в середньому 1,75 млн барелів російської нафти на добу.
- Частка росії у загальному обсязі закупівель знизилася до 36% проти 40% торік. За той самий період імпорт нафти зі США зріс на 6,8% і досяг 213 тис. барелів на добу (4,3% від загального обсягу), тоді як частка постачань із Близького Сходу піднялася до 45% із 42% роком раніше.
- Після початку війни в Україні Індія разом із Китаєм стала головним покупцем російської нафти, скориставшись знижками, на які москва пішла після втрати європейського ринку.
- Тепер, під тиском США, Індія може поступово зменшити цю залежність, що стане черговим ударом по російських нафтових доходах.
8. В Індії відповіли на заяву Трампа про припинення країною закупівлі російської нафти.
- У заяві підкреслили, що політика імпорту повністю керується «захистом інтересів індійських споживачів в умовах нестабільного енергетичного ринку».
- «Забезпечення стабільних цін на енергоносії та надійних поставок — подвійна мета нашої енергетичної політики. Це включає розширення джерел енергопостачання та їх диверсифікацію відповідно до ринкових умов», — йдеться у заяві МЗС.
- Індійська сторона також зазначила, що тривають обговорення щодо розширення енергетичної закупівлі у США, а Білий дім «виявляє зацікавленість у поглибленні енергетичної співпраці з Індією».
9. Індія планує закупити у США нафти на $15 млрд, зменшуючи залежність від росії.
- Уряд Індії оголосив про намір придбати додаткові обсяги американської нафти на суму близько $15 млрд, що може стати черговим кроком до скорочення енергетичної залежності від російських постачань.
- Як повідомив міністр торгівлі Індії Раджеш Агравал, обсяги імпорту енергоносіїв зі США стабільно зростають — у 2025 фінансовому році вони вже досягли $12–13 млрд, а резерв для збільшення становить ще до $15 млрд.
- Очікується, що нова угода допоможе збалансувати торговий профіцит Індії у розмірі $42,7 млрд та одночасно посилить стратегічне партнерство з Вашингтоном.
- Крім закупівлі нафти, Делі розглядає можливість придбання американських оборонних товарів на загальну суму близько $40 млрд. Потенційне розширення енергетичного імпорту зі США може суттєво вдарити по позиціях москви на індійському ринку, де російська нафта досі займала домінуюче місце завдяки знижкам і схемам розрахунків у національних валютах.
10. Велика Британія вперше запровадила санкції проти китайського термінала, що приймає російський ЗПГ.
- Велика Британія вперше включила до санкційного списку китайський термінал із прийому зрідженого природного газу — Beihai LNG. Як зазначено в документі британського Мінфіну, під обмеження потрапила компанія National Pipeline Group Beihai Liquefied Natural Gas Co. Ltd, яку Лондон звинувачує в участі в імпорті російського палива з заводу «Арктик ЗПГ-2», що вже перебуває під американськими та європейськими санкціями.
- За даними Bloomberg і систем відстеження суден, із кінця серпня через термінал Бейхай у китайській провінції Гуансі було прийнято щонайменше дев’ять партій російського газу.
- Санкції передбачають фінансові обмеження та заборону на надання трастових послуг компанії.
- Це перший випадок, коли західні санкції безпосередньо зачепили китайську інфраструктуру, що обслуговує поставки російського ЗПГ.
- Рішення Лондона створює небезпечний прецедент, який може поширитися на інші азійські термінали, залучені до перевалки російського газу, зокрема об’єкти, пов’язані з проектами НОВАТЕКу.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
