1. У районі балтійського порту Висоцьк спалахнула пожежа після атаки українських безпілотників.
- Загоряння виникло безпосередньо поблизу портових об’єктів. Висоцьк є важливим вузлом для перевалки нафтопродуктів, де розташований термінал «Лукойлу», через який у 2025 році було експортовано близько 9 млн тонн пального, включно з мазутом, нафтою та дизелем.
- Крім того, у межах порту працюють вугільний термінал і комплекс зі зрідженого природного газу «Кріогаз-Висоцьк» компанії «Новатек» із потужністю близько 820 тис. тонн на рік.
- Інцидент вписується у серію атак на російські порти наприкінці березня — у квітні, які вже призвели до падіння морського експорту нафти до мінімальних рівнів за останні роки. Удари по логістичних вузлах створюють системні збої: навіть тимчасові перебої в роботі таких об’єктів ускладнюють відвантаження, підвищують витрати на логістику та обмежують здатність росії повною мірою використовувати сприятливу цінову кон’юнктуру.
- Ситуація з Висоцьком ще раз підкреслює вразливість російської експортної моделі, яка критично залежить від стабільної роботи обмеженої кількості портів.
- Повторюваність таких інцидентів посилює ризики для трейдерів і страховиків, що може мати довгострокові наслідки для обсягів і вартості російського енергетичного експорту.
2. російська економіка опинилася серед світових лідерів за вартістю грошей.
- рф входить до п’ятірки країн із найвищими реальними процентними ставками у світі — поряд із Нігерією, Бразилією, Ганою та Ліваном, що є нетиповим для економіки з відносно низьким держборгом і значними резервами.
- Причина такого становища — не фінансова стабільність, а перегрів економіки через війну. Масштабні державні витрати на оборону та соціальні виплати вливають у систему трильйони рублів, розганяючи інфляційний тиск.
- У відповідь Центробанк змушений утримувати високі ставки, щоб стримати споживання і змусити населення та бізнес тримати кошти на депозитах замість витрат.
- Навіть попри дев’ять місяців поступового зниження ключової ставки — до 15% — реальна вартість запозичень залишається на рівні понад 9%, що близько до історичних максимумів.
- Це означає, що кредити для бізнесу та іпотека фактично залишаються дорогими, а доступ до фінансування — обмеженим. Сама глава Центробанку визнає, що без жорсткої монетарної політики інфляція могла б сягнути 30%, що підкреслює глибину дисбалансів, спричинених воєнною економікою.
- У результаті високі ставки стають не інструментом розвитку, а вимушеним бар’єром проти ще більшого погіршення ситуації. Галузі, не пов'язані з ВПК, вже стикаються зі спадом попиту і зростанням витрат на обслуговування боргів, тоді як перспективи пом’якшення умов залишаються обмеженими.
- Якщо поточна динаміка збережеться, економічне зростання може сповільнитися до нуля, що фактично означає перехід до стагнації на тлі зростаючих внутрішніх дисбалансів.
3. Попит на експортні вантажоперевезення в росії продовжує стрімко скорочуватися, що сигналізує про поглиблення проблем у зовнішній торгівлі та загальне охолодження економіки.
- За підсумками першого кварталу він впав на 16% у річному вимірі, а порівняно з попереднім кварталом — одразу на 25%, що свідчить про прискорення негативної динаміки.
- Найбільше просідання зафіксовано на традиційних напрямках: перевезення до Білорусі скоротилися на 20%, до Казахстану — на 16%, також падає попит на маршрути до країн Закавказзя.
- Це вказує на зниження торговельної активності навіть із найближчими партнерами, які раніше частково компенсували втрату західних ринків. Серед причин — уповільнення економіки, стагнація зовнішньої торгівлі та зміцнення рубля, яке робить російський експорт менш конкурентоспроможним.
- Додатковим бар’єром стало посилення митного контролю з боку інших країн, що ускладнює міжнародну логістику і збільшує витрати перевізників. Зростання інтересу до напрямків Центральної Азії — зокрема, до Киргизстану (+25%), Таджикистану (+34%) та Узбекистану (+82%) — не компенсує втрат на ключових ринках, а радше відображає спроби знайти альтернативні, але значно менш місткі канали збуту.
- У підсумку це ще раз підтверджує, що російська зовнішня торгівля втрачає масштаб і ефективність, а логістичний сектор дедалі більше відчуває наслідки економічної ізоляції.
4. США тимчасово продовжили послаблення санкцій, яке дозволяє іноземним компаніям купувати російську нафту та нафтопродукти на морі.
- Рішення ухвалила адміністрація президента Дональда Трампа, щоб стримати різке зростання світових цін на енергоносії на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану.
- Міністерство фінансів США дозволило укладати угоди з партіями російської нафти, завантаженими до п’ятниці, із завершенням операцій до 16 травня. Йдеться про продовження 30-денного винятку, термін якого завершився 11 квітня.
- Рішення було ухвалене попри те, що міністр фінансів США Скотт Бессент раніше заявляв, що продовження не планується. Перше послаблення дозволило вивести на ринок близько 100 млн барелів російської нафти — обсяг, близький до добового світового видобутку.
- Ціни на нафту залишаються під тиском через часткове закриття Ормузької протоки, через яку до початку війни проходило близько п’ятої частини світових поставок нафти і газу.
- Водночас у Європі побоюються, що такі винятки можуть послабити санкційний тиск на росію і зберегти для рф додаткові доходи від експорту енергоносіїв.
- Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала не пом’якшувати обмеження, спрямовані на скорочення фінансування війни проти України.
5. Війна навколо Ірану несподівано посилила позиції росії на енергетичному ринку і тимчасово зменшила її залежність від Китаю.
- Блокада іранських портів та напруження навколо Ормузької протоки змусили Пекін шукати альтернативні джерела постачання нафти. Одним із ключових варіантів стала російська сировина, що дало москві додатковий важіль впливу на ціни.
- На цьому фоні російська нафта Urals почала торгуватися приблизно по 100–120 доларів за барель, тоді як на початку 2023 року її ціна становила близько 60–67 доларів.
- Зростання котирувань дало росії додаткові доходи від експорту і певний простір для маневру в енергетичних відносинах із Китаєм, який після санкцій став головним покупцем російської нафти.
- Політика Дональда Трампа щодо Ірану частково вписується в логіку «розділяй і володарюй», яка має перешкодити формуванню міцного союзу між москвою і Пекіном. Скорочення іранських поставок змусило Китай більше покладатися на російську нафту, що підвищило її стратегічну цінність.
- Водночас ефект може виявитися тимчасовим. Незважаючи на короткострокове зростання доходів, росія залишається сильно залежною від азійських покупців і не демонструє готовності змінювати свою зовнішньополітичну лінію.
- Подорожчання російської нафти створює додаткове напруження у відносинах між Пекіном і москвою, оскільки Китай змушений купувати енергоносії за значно вищими цінами.
6. Найбільший німецький банк Deutsche Bank визнав порушення санкцій ЄС під час обслуговування російських клієнтів.
- У роздрібному підрозділі банку були виявлені випадки прийому депозитів понад 100 тис. євро від осіб, які підпадають під санкційні обмеження.
- Йдеться про пряме порушення правил ЄС, які забороняють банкам приймати такі суми від громадян і резидентів росії, а також від зареєстрованих у рф юридичних осіб. Банк уже повідомив про інциденти німецьким фінансовим регуляторам, що може призвести до перевірок і потенційних штрафів.
- Попри жорсткі санкції, російські клієнти продовжують знаходити способи зберігати кошти в європейській банківській системі, використовуючи прогалини у внутрішньому контролі або складність ідентифікації кінцевих бенефіціарів.
- Водночас для самих банків це означає зростання регуляторних ризиків і репутаційні втрати. Санкційний режим, спрямований на обмеження доступу росії до фінансових ресурсів, стикається з практичними труднощами реалізації.
- Однак подібні випадки також посилюють тиск на банки щодо посилення комплаєнсу, що у довгостроковій перспективі ускладнює для російських клієнтів доступ до західної фінансової системи.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
