1. Українські дрони атакували об’єкти паливної інфраструктури в Тамбовській області росії.
- У районі Мічурінська зафіксовано вибухи, роботу ППО та загоряння за межами міста. Ймовірною ціллю стала лінійна виробничо-диспетчерська станція «Нікольське», яка є частиною системи магістрального транспортування нафтопродуктів.
- Об’єкт забезпечує перекачування та розподіл палива, отримуючи сировину з НПЗ центральних регіонів росії через систему «Дружба» та спрямовуючи її як на внутрішній ринок, так і на експорт через білорусь.
- У разі підтвердження ураження це може порушити логістику постачання нафтопродуктів і створити додаткові обмеження для експорту, який уже зазнає тиску через санкції та атаки на інфраструктуру.
2. Українські дрони в ніч на 26 квітня атакували великі промислові об’єкти в росії, завдавши ударів по нафтопереробній та хімічній інфраструктурі.
- Дрони вдарили по Череповецькому підприємству «Апатит» у Вологодській області — одному з найбільших у Європі виробників фосфорних добрив. У результаті атаки було пошкоджено трубопровід високого тиску з сірчаною кислотою на території комплексу «Амміак-3».
- Паралельно було атаковано один із найбільших НПЗ країни — «Ярославнефтеоргсинтез» у Ярославській області. За повідомленнями місцевих джерел, на території підприємства виникла масштабна пожежа після серії вибухів, над заводом піднявся густий дим.
- Удари по таких об’єктах мають системний ефект: НПЗ є ключовими для забезпечення паливом, тоді як хімічні підприємства виробляють продукцію, пов’язану з військово-промисловим комплексом.
- Атаки на інфраструктуру такого рівня посилюють тиск на промисловість росії та ускладнюють підтримку її військової економіки.
3. Центробанк росії визнав, що навіть різке зростання цін на нафту не здатне суттєво покращити стан економіки.
- Через війну на Близькому Сході ціна Urals підскочила до багаторічних максимумів, однак це не змінює загальної тенденції сповільнення. У новому макропрогнозі регулятор підвищив очікувану середню ціну нафти з $45 до $65 за барель.
- Це може принести близько $58 млрд додаткової експортної виручки: загальні доходи від експорту оцінюються у $485 млрд проти попередніх $422 млрд, а профіцит торгового балансу — $155 млрд замість $90 млрд.
- Попри це, економічне зростання залишиться слабким: ВВП у 2026 році, за оцінками, зросте лише на 0,5–1,5%. Споживчий попит також залишається пригніченим — витрати населення збільшаться лише на 0,5–1,5% після 3,6% роком раніше.
- Бізнес не отримує імпульсу для розвитку: інвестиції фактично стагнують і залишаться на рівні минулого року. У Центробанку прямо визнають уповільнення економічної активності та зростання інфляційних ризиків через глобальну нестабільність.
- Додаткові нафтові доходи також не працюватимуть на економіку. Значна їх частина буде вилучена через бюджетне правило — держава спрямовуватиме кошти на купівлю валюти для Фонду національного добробуту.
4. Понад половина ліфтів у росії може стати аварійною через відсутність належного обслуговування.
- Йдеться приблизно про 400 тис. підйомників — близько 55% від їх загальної кількості. Проблему визнають самі російські чиновники. За їхніми оцінками, у найближчі чотири роки необхідно замінити щонайменше 70 тис. ліфтів, у яких уже закінчився термін експлуатації.
- Водночас раніше влада була змушена продовжити строк служби старих підйомників ще на п’ять років, що лише відтермінувало накопичені ризики.
- Загалом у країні експлуатується близько 650 тис. ліфтів, і щонайменше 110 тис. із них уже потребують заміни. Додатковою проблемою є нестача обслуговуючого персоналу: за новими нормативами один механік має відповідати щонайменше за 40 ліфтів.
- Ситуація свідчить про системну деградацію житлово-комунальної інфраструктури росії. Хронічне недофінансування, зростання вартості обладнання та обмежений доступ до імпортних компонентів ускладнюють модернізацію, що підвищує ризики аварій і створює загрозу для населення.
5. Більшість компаній у росії фактично заморозили найм нових працівників до кінця року на тлі погіршення економічної ситуації.
- За даними Центробанку, 64% підприємств не планують змінювати чисельність персоналу через слабкий попит на продукцію. Найбільше таких компаній у сфері транспорту та зберігання, тоді як у промисловості, видобутку та обробці їх частка нижча. Основною причиною послаблення дефіциту кадрів стало не покращення ситуації на ринку праці, а охолодження економіки.
- У березні частка підприємств, які повідомляли про нестачу працівників, знизилася до 51% — мінімуму за останні два роки. Бізнес поступово відмовляється від масового найму і переходить до точкових кадрових рішень.
- Найбільш відчутне падіння попиту на працівників очікується у будівництві та промисловості, зокрема у виробництві будматеріалів, а також у соціальних сферах — освіті, охороні здоров’я та культурі. Така динаміка свідчить про поглиблення економічного спаду: замість дефіциту кадрів, який раніше подавався як ознака зростання, ринок праці переходить у фазу стагнації, що відображає зниження ділової активності та скорочення внутрішнього попиту в росії.
6. Італійський люксовий бренд Brunello Cucinelli посилив внутрішній контроль за дотриманням санкцій ЄС проти росії після звинувачень у можливому обході обмежень.
- Причиною стали заяви американської дослідницької компанії Morpheus Research, яка звинуватила бренд у продовженні продажів люксових товарів на російському ринку попри санкції. На цьому фоні акції компанії різко просіли, однак у Cucinelli неодноразово заперечували будь-які порушення.
- У компанії заявили, що «оперативно і рішуче» підтвердили повне дотримання санкційного режиму ЄС щодо росії та посилили внутрішні процедури контролю. опри це, у групи залишається повністю підконтрольна дочірня структура в росії.
- Водночас сам ринок має для компанії обмежене значення — за її оцінками, частка росії у глобальній виручці становить менше 2%.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
