1. Українські сили атакували хімзавод «Азот» у Тульській області росії, на підприємстві спалахнула пожежа.
- У Новомосковську Тульської області росії українські сили атакували хімічний завод «Азот». Після атаки на підприємстві розпочалася пожежа.
- «Азот» входить до групи «ЄвроХім» і є одним із найбільших виробників азотних добрив у росії. Завод виробляє аміак, аміачну селітру, карбамід, азотну кислоту та метанол.
- Підприємство також має значення для російського військово-промислового комплексу. За даними Служби зовнішньої розвідки України, завод постачав азотну кислоту підприємству імені Свердлова в Дзержинську Нижньогородської області, яке виробляє вибухові речовини. Азотна кислота використовується у виробництві вибухових речовин і боєприпасів.
2. Українські сили атакували Новолипецький металургійний комбінат — один із найбільших у росії.
- У ніч на 27 жовтня в Липецькій області росії оголосили ракетну небезпеку через загрозу атаки на промислову інфраструктуру. Згодом повідомили про пожежу на території Новолипецького металургійного комбінату (НЛМК).
- НЛМК є найбільшим сталеливарним комбінатом росії, який входить до двадцятки найбільших у світі. Його виробничі потужності дають змогу випускати до 17 млн тонн рідкої сталі на рік.
- Попередня атака на підприємство відбулася в липні 2026 року.
3. Морський експорт російської нафти через західні порти в листопаді може скоротитися на 100–200 тис. барелів на добу.
- Морський експорт російської нафти через порти Балтійського та Чорного морів у листопаді може зменшитися на 100–200 тис. барелів на добу порівняно з жовтнем, свідчать попередні плани відвантажень. Однією з причин є відновлення роботи нафтопереробних заводів після ремонтів.
- Збільшення переробки дає змогу росії нарощувати виробництво дизельного пального, зокрема для виконання домовленостей москви та Вашингтона від 9 жовтня щодо стабілізації світового ринку дизеля.
- У другій половині місяця переробка та випуск дизпального зросли після запровадження експортних квот і повідомлень США про пом’якшення санкцій щодо експорту російського пального.
- Водночас перспективи експорту залишаються невизначеними. Українські атаки на російські енергетичні об’єкти та скорочення нафтовидобутку обмежують можливості швидкого збільшення переробки.
- Додаткові труднощі створюють ризики в Чорному морі: відвантаження нафти в Новоросійську затримуються майже на три тижні.
- Ще одним чинником стане завершення навігації Північним морським шляхом, через що очікується скорочення постачання російської нафти Urals до Азії. Це також може зменшити загальні обсяги експорту через західні порти росії.
4. російські супутники могли допомагати союзникам Ірану готувати удари по нафтовій та військовій інфраструктурі Саудівської Аравії.
- Російські розвідувальні супутники регулярно пролітали над стратегічними об’єктами Саудівської Аравії незадовго до атак підтримуваних Іраном угруповань. Такий збіг виявила швейцарська компанія AURORAH Geosignal Intelligence, яка проаналізувала 40 ракетних і дронових атак, здійснених із 1 липня до 19 жовтня.
- 10 вересня безпілотники, запущені з Іраку, уразили три насосні станції на нафтопроводі «Схід — Захід», через що транспортування нафти ним зупинилося. Трубопровід завдовжки 1200 км є важливим альтернативним маршрутом експорту саудівської нафти в умовах загроз судноплавству в Ормузькій протоці.
- Приблизно через тиждень хусити атакували авіабазу імені короля Фахда в місті Таиф, пошкодивши італійський винищувач Eurofighter Typhoon.
- За даними AURORAH, перед ударами кількість російських супутників над районами цілей зростала приблизно на 50% упродовж 72 годин до та після атак. Компанія відстежувала 11 супутників серії «Космос-2600», а загалом ідентифікувала 72 російські розвідувальні супутники.
- Водночас дослідники не перехоплювали передачу розвідувальних даних Ірану чи його союзникам: висновки ґрунтуються на збігах супутникової активності з місцем і часом атак. Іран та підтримувані ним угруповання могли використовувати російські розвіддані для вибору цілей.
- Саудівська розвідка також пов’язує російські супутники з березневими ударами Ірану по авіабазі «Принц Султан», де було серйозно пошкоджено американський розвідувальний літак, і по об’єкту ЦРУ в Ер-Ріяді.
- За даними одного із саудівських чиновників, у ракетах і безпілотниках, використаних хуситами, виявили компоненти російського та китайського виробництва.
5. Індія збільшила експорт боєприпасів до європейських країн у 17,7 раза після вторгнення росії в Україну.
- Це посилює можливості європейських держав поповнювати арсенали й підтримувати Київ, водночас створюючи новий ринок для індійських виробників зброї та посилюючи конкуренцію з російським оборонним експортом.
- Від 2022 року індійські виробники поставили до Європи боєприпасів і пов’язаних матеріалів щонайменше на $872 млн. За чотири роки до повномасштабного вторгнення росії вартість таких поставок становила лише $49,2 млн. Зростання перевищило 1600%.
- Близько 75% цих поставок припало на 13 країн Центральної та Східної Європи. У цьому регіоні Індія піднялася з 28-го на друге місце серед постачальників боєприпасів, поступаючись лише Південній Кореї. У 2026 фінансовому році, який завершився в березні, Індія також стала найбільшим постачальником вибухових речовин до країн цього регіону: обсяг експорту сягнув $45 млн проти $35 млн у США. До 2023 фінансового року індійські компанії взагалі не постачали туди такої продукції.
- Зростання попиту пов’язане з тим, що європейські країни після російського вторгнення почали терміново поповнювати власні запаси та шукати боєприпаси для підтримки України. Індійська продукція приваблює і ціною: за даними Reuters, 155-мм артилерійський снаряд індійського виробництва коштує приблизно $300–400, тоді як європейський аналог — понад $3000.
- Для росії це має подвійний негативний ефект. Індія, яка десятиліттями була одним із головних покупців російського озброєння, розширює власне виробництво та зміцнює позиції на ринку, де традиційно конкурувала москва.
- Водночас європейські країни нарощують можливості забезпечувати себе боєприпасами й допомагати Україні, зменшуючи залежність від зовнішніх постачальників. При цьому індійські боєприпаси не обов’язково передають Україні безпосередньо: європейські покупці можуть використовувати їх для власних потреб, передаючи Києву озброєння зі своїх запасів.
6. США розглядають можливість зняття санкцій із російського фонду прямих інвестицій.
- Йдеться про Російський фонд прямих інвестицій (РФПІ), очолюваний Кирилом Дмитрієвим — спецпредставником путіна, який бере участь у переговорах із Вашингтоном. російські чиновники наполягають на знятті санкцій із фонду в межах домовленостей про постачання дизельного пального до США.
- Адміністрація Джо Байдена запровадила санкції проти РФПІ невдовзі після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році. Тоді американська влада називала фонд одним із інструментів міжнародного впливу кремля та пов’язувала його діяльність із фінансуванням близьких до путіна проєктів.
- Дмитрієв допоміг організувати відправлення трьох танкерів із російським дизельним пальним до США. Паливо відправили без попередньої оплати американськими покупцями.
- Водночас Мінфін США вважає, що для операцій із дизелем фонд уже має необхідні дозволи після призупинення санкцій щодо самого пального 9 жовтня.
- Заявку РФПІ на скасування обмежень розглядають у звичайному порядку. Щоб домогтися їх зняття, фонд має довести, що підстави для запровадження санкцій більше не актуальні. Отже, остаточного рішення про скасування обмежень поки немає.
- Можливе зняття санкцій із фонду стало б помітним послабленням американського економічного тиску на росію. Колишній чиновник адміністрації Байдена Ерік Грін попередив, що такий крок сигналізував би про зміну підходу Вашингтона, який раніше пов’язував послаблення санкцій із досягненням домовленостей щодо України.
7. США обговорюють повернення американських нафтових компаній до росії в межах мирних переговорів.
- Вашингтон і москва обговорюють можливе повернення американських компаній на російський енергетичний ринок у межах переговорів про завершення війни проти України. Серед варіантів — відновлення спільного видобутку нафти на шельфі Сахаліну та поновлення постачання російської нафти до Європи трубопроводом «Дружба».
- Спецпосланець Дональда Трампа Стів Віткофф порушував питання економічних угод під час зустрічей із путіним. У Білому домі розглядають їх як частину післявоєнної економічної рамки, яка має увійти до всеосяжної мирної угоди.
- Натомість кремль прагне відновити ділові зв’язки зі США ще до припинення бойових дій. Ця розбіжність залишається однією з головних перешкод для домовленостей.
- Перелік можливих угод значно ширший за нафтовий сектор. Обговорюються відновлення постачання російського титану для американської авіапромисловості, зокрема Boeing, дозвіл американським авіакомпаніям літати через російський повітряний простір, продаж закордонних активів «Лукойлу» інвесторам, а також співпраця в газовій галузі.
- Серед інших ідей — часткове відновлення постачання через Nord Stream і послаблення санкцій щодо російських калійних добрив.
- Однак повернення американського бізнесу не гарантоване. ExxonMobil, яка вийшла з проєкту «Сахалін-1» після початку повномасштабного вторгнення, не планує повертатися. Європейські країни виступають проти послаблення санкцій до завершення війни.
- Західні дипломати також сумніваються, що економічні вигоди зможуть змусити путіна відмовитися від його воєнних цілей. Для росії такі домовленості могли б означати доступ до американського капіталу, технологій і ринків збуту, втрачених через війну та санкції.
- Водночас сам факт переговорів не означає скасування обмежень або готовності американських компаній повертатися. Вашингтон пов’язує масштабні економічні угоди з припиненням війни, тоді як москва намагається домогтися нормалізації відносин раніше.
8. Американська компанія заплатить $1,53 млн штрафу за постачання обладнання виробнику російських ракет для С-300 і С-400.
- Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) оштрафувало американську компанію Extreme Networks на $1 529 685 за постачання мережевого обладнання московському машинобудівному заводу «Авангард», який виробляє ракети для російських зенітних комплексів С-300 і С-400. Підприємство входить до концерну «Алмаз-Антей», що перебуває під американськими санкціями.
- За даними OFAC, із вересня 2018 року до березня 2022 року Extreme Networks дев’ять разів експортувала обладнання на російський завод. Хоча сам «Авангард» внесли до санкційного списку США лише 28 червня 2022 року, американським компаніям було заборонено співпрацювати з ним і раніше через його належність до підсанкційного «Алмаз-Антею».
- Американське відомство встановило, що співпраця передбачала численні зустрічі представників Extreme Networks із працівниками заводу, щонайменше дві з яких відбулися безпосередньо на підприємстві в росії. Крім того, ще у 2020 році компанія мала доступ до системи перевірки контрагентів, яка, ймовірно, могла виявити зв’язок «Авангарду» з «Алмаз-Антеєм».
- Угода з OFAC передбачає сплату штрафу за порушення американських санкцій. Цей випадок демонструє, що постачання технологічного обладнання російському військово-промисловому комплексу може мати фінансові наслідки для іноземних постачальників навіть тоді, коли конкретне підприємство ще не внесене до санкційного списку окремо.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
