Як і слід було очікувати – багато медіа вже рясніють заголовками про найгіршу нафтову кризу в РФ в історії.
Бо за період із січня до травня 2026 року російські НПЗ безпілотники та ракети атакували 38 разів. Травень став рекордним – удари Сили оборони завдали по 16 заводах.
За половину червня ми вже атакували шість об'єктів переробки та зберігання, включаючи свіжий приліт по Капотні – Куйбишевський НПЗ, Афіпський НПЗ, Тольятті, ТАНЕКО, Московський НПЗ та база на Кубані.
Що ми маємо? Вперше всі заводи нафтопереробки в європейській частині РФ стоять або сильно просіли в потужності.
Орієнтовно тільки удари по НПЗ обійшлися бюджету РФ у 7-8 мільярдів доларів прямих збитків. Використання присадок (етанолу, монометиланіліну, зниження норм щодо сірки тощо) – по суті, легалізація тимчасового відкату до Євро-3, щоб використовувати не модернізовані колони очищення. Це означатиме зменшення ресурсу двигунів – теж мільярдні втрати в перспективі, але розмазані між бюджетом і приватними кишенями.
Усілякі зриви контрактів через те, що підприємство не потрапило до списків критичних, зриви термінів постачань, зіпсоване в спеку, логістичні проблеми, неустойки, заборона на заправки літаків у регіонах, втрати туризму – усе це важко враховувати, але вони найсмачніші.
Виробництво пального на піку спаду за 21 рік, зростання ціни дизеля на 36% і авіаційного пального на 40%, заборони на заправку літаків у шести регіонах. Татарстан – нафтовий центр імперії, ввів ліміт у 20 літрів на руки. Це якби в Еміратах закінчився пісок.
Попереду сезонне зростання споживання, відпустки і нарощування системних ударів на середні дистанції по залізничних цистернах, локомотивах і бензовозах до 500-700 на місяць. І тільки тоді станеться найгірша нафтова криза в РФ в історії – не потрібно поки фальстарту
