Чим більші гроші крутяться навколо певної сфери, тим більше там раптом виявляється людей, які нічого не бачать, не чують, не помічають. І взагалі живуть у паралельній реальності.
Віце-прем'єр Олексій Кулеба відповідає за напрямок відновлення країни. А це десятки й сотні мільярдів гривень, державні підряди, дорожнє будівництво, інфраструктурні проєкти, навколо яких регулярно виникають питання журналістів та антикорупційних активістів. Однак до самого Кулеби у правоохоронців довгий час, схоже, не виникало особливого інтересу.
І це було легко пояснити, поки Андрій Єрмак залишався головним політичним центром тяжіння, а Кулеба - одним із представників його команди. Але політичні вітри мають властивість змінюватися. І разом зі зміною атмосфери почали звучати питання: а чому, власне, правоохоронці не цікавиться одним із ключових урядовців, який курує колосальні фінансові потоки?
І ось бюро начебто відповіло. Щоправда, не кримінальним провадженням, не гучними підозрами і не справою про мільярди. Бо предметом уваги стала всього лише квартира з паркомісцем у столичному житловому комплексі. Причому йдеться не про кримінальне переслідування, а про цивільний позов щодо активів.
Виглядає це так, ніби людині, навколо якої роками накопичувалися запитання, вирішили продемонструвати суворість, але дуже обережно. Щоб, не дай Боже, не створити зайвого дискомфорту.
І тут з'являється ще одна обставина, яка неминуче викликає інтерес. ЗМІ та окремі громадські діячі звертають увагу на родинні зв'язки директора НАБУ Максима Кривоноса. Зокрема, дружина директора бюро Галина Польшинська є сестрою дружини Тимура Ткаченка, якого пов'язують із багаторічною спільною роботою та партнерськими стосунками з Олексієм Кулебою. Крім того, Польшинська раніше працювала у структурі, діяльність якої координував Кулеба під час роботи в КМДА.
Сам по собі факт знайомства чи спорідненості не є доказом чогось незаконного. Але в антикорупційній сфері значення має не лише відсутність конфлікту інтересів, а й відсутність обґрунтованих підозр щодо нього. Бо довіра до інституцій руйнується не тільки від корупції, а й від враження, що для своїх існує окрема шкала справедливості.
Можливо, директор НАБУ Кривонос справді вважає квартиру найбільшою проблемою у діяльності віце-прем'єра. Можливо, більш серйозних питань просто не існує. А можливо, ми спостерігаємо класичну українську модель: коли директор НАБУ імітує боротьбу з корупцією рівно настільки, щоб не зашкодити потрібним людям.
І тоді головне питання полягає не в тому, чи втратить чиновник елітний пентхаус. Головне питання: чи не заважає конфлікт інтересів бути незалежним директору НАБУ Кривоносу?
Бо боротьба з корупцією, яка залежить від родинних, політичних чи корпоративних зв'язків, рано чи пізно перестає бути боротьбою. Вона стає частиною тієї самої системи, яку мала б зруйнувати.
Моє ставлення до НАБУ незмінне, але я хотів би, щоб Кривонос був достойним директором НАБУ, і не ганьбився з родичами, кумами, знайомими.
