ПОЛІТИКА ДЕГРАДАЦІЇ ПЛЕБСУ

Мітинги чи масові зібрання проводити не можна, бо війна.

Вибори проводити не можна, бо війна.

Виходити проти свавілля, корупції, антинародних законів влади...або проти беззаконня на вулицях і викрадання людей — не можна, бо війна…

А концерт Бумбокс в Києві 16.05.2026, з тисячами людей, можна!

І плювати владі як, у випадку запуску Кинджала, який долітає до столиці за декілька хвилин, ці люди будуть евакуюватися.

Бо навіть масова давка, у випадку тривоги може і без ракети призвести до десятків чи навіть сотень жертв.

А ще, дивним чином жодного ТЦК і поліції. Відразу усі зникли наче по указці.

Ну звичайно, це ж не одну людину в десятиром бити, крутити і викрадати. Тут тисячі людей, можуть і «відповісти».

І тут назріває закономірне питання.

Чому безпекові ризики раптово зникають там, де є комерція або лояльність артистів до влади, і стають залізобетонним аргументом там, де громадяни хочуть реалізувати свої конституційні права?

Я не призиваю забороняти людям жити і відпочивати!  

Навпаки, я за свободу і право кожної людини жити і робити вільний вибір!

Тут питання в іншому!

В тому, як влада маніпулює.

А ще — напередодні вся країна була в траурі після десятків загиблих в Києві. Але чомусь, під час концерту, все це зникає!

І тут ми і підійшли до головного питання.

1. Коли тисяча людей вийде на мирний протест під ВР чи ОП, з вимогою розслідувати чергове свавілля, корупцію, беззаконня, то влада відразу скаже, що це небезпечно, ви створюєте мішень для ворога, ви граєте на руку російській пропаганді, ви розхитуєте човен і працюєте на ворога! Треба об'єднуватися навколо президента (?)

Але якщо та сама тисяча людей купує квитки на концерт, ризик ракетного удару чи тисняви юридично перекладається на «особисту відповідальність відвідувачів», а держава просто заплющує очі. Все можна..

Дивно, чи не так?

2. Коли десятки тисяч людей можуть спокійно прийти на концерти, але не хочуть зібратись проти корупції і мародерства у владі, проти свавілля, беззаконня і антинародних законів.

Заплюющуть на це очі, не протестують і не збираються.

А от на концерт прийти, без проблем!

Це показує істинне обличчя великої частини суспільства, яке плювало на беззаконня і зло по відношенню до інших, поки це не торкається їх самих.

Байдужість перед лицем зла, гірше самого зла!

Тому ні, я не кажу що треба все заборонити, і що концерти взагалі не потрібні.

Мистецтво теж потрібно, і люди дійсно мають право не збожеволіти від горя.

І інколи трохи відволіктись від війни, хоча б на пару годин, це не зло..

Але коли право на розваги стає вищим і безпечнішим, ніж право на справедливість, безпеку та захист від свавілля влади — це тривожний і небезпечний сигнал.

Суспільство, яке погоджується на «хліб і видовища» в обмін на мовчання про корупцію та беззаконня всередині країни, ризикує втратити ту саму свободу і гідність, за яку гинуть тисячі людей!

Коли держава дозволяє комерційне видовище, але криміналізує або таврує як «роботу на ворога» будь-який запит на справедливість, відбувається небезпечна підміна понять.

Суспільству фактично пропонують негласний і дуже цинічний пакт — «Вам важко? Ми дозволимо вам випустити пару, потанцювати і забутися. Але натомість ви заплющите очі на дії влади та порушення ваших прав».

Якщо суспільство масово обирає право на контрольовану розвагу, але повністю відмовляється від захисту своїх фундаментальних прав від внутрішнього мародерства та насилля, воно добровільно погоджується на роль рабів і кріпаків системи.

Ворог ззовні намагається знищити нас фізично, але внутрішня несправедливість, яку ми толеруємо заради «спокою», знищує нас ментально та морально.

▪︎

Ця подія з концертом — пряме посилання на відомий давньоримський вислів «Хліба і видовищ!», який означає базовий політичний механізм управління суспільством. Він описує стратегію, за якої влада купує лояльність та відволікає громадян від реальних проблем через роздачу базових благ і постійні розваги.

Щоб сита і розважена юрба не ставила запитань про корупцію, податки чи занепад держави.

Чому це небезпечно:

Політика «хліба та видовищ» діє як тимчасовий анестетик.

Вона призводить до:

• деполітизації суспільства — громадяни втрачають інтерес до прийняття державних рішень.

• відсутності розвитку —бюджет витрачається не за цілевим призначенням

• вразливості держави — коли ресурсів на «хліб та видовища» стає менше, влада втрачає лояльність, а суспільство виявляється неготовим до системних криз.

Автор: Igor Kyiv