"Понти зулусів з флотом" - Джон Сміт

"Понти зулусів з флотом" - Джон Сміт

У Дідостополі повністю доруйновано російський корабель Іван Хурс. Він ховався в Нафтовій бухті.

Розвідувальний корабель океанічного класу. 45 днів автономності, 8000 миль дальність плавання, дура 100 метрів довжиною.

Виявлений і виловлений прямо біля власного берега. Так і не зміг виконати жодної місії, для якої був призначений.

І це вчергове підтверджує, що степова цивілізація дикунів апріорі непридатна мати морський (тим більше океанічний) флот.  

Чому?

Та дуже просто. Відсталі племена не розуміють навіщо потрібні всі ці модні бабахкали. Для них це питання престижу і понтів. Тому приймають дурні рішення - як от:

а) взагалі мати великий флот в калюжі Чорного моря.

б) закуситися в Чорноморському басейні з супротивником, що має велику історію перемог саме на Чорному морі.

Що могло бути тупіше?

Чорне море непридатне для того, щоб мати тут великий флот.

Предки українців всіх часів - з скіфів Скілура до сьогодні - звісно використовували флот у морських війнах. І дуже успішно.

Але морська стратегія в Чорному морі має ряд нюансів, яких степові дикуни не розуміли.

Єдиний вихід з бази в океанічну зону - протоки з Чорного моря в Середземне - контролюєш не ти, а супротивник. Все. Прорватися своїм океанським флотом через Босфор уже не вийде апріорі (якщо супротивник цього забажає).

Уже на цьому моменті можна ставити хрест на бажанні тримати саме океанічний флот в Чорному морі - це бажання безтолкове.  

Звісно. Є опція атакувати власника Босфору. І так це й робили мешканці території України ще починаючи з часів 2 000 років тому. В 3 ст. н.е. - під час "скіфських воєн". В 7 ст - під час облоги Константинополя союзом, де анти виступали на моноксилах. В першій половині 8 ст. (ще до виникнення Русі), коли за Житієм Георгія Амастридського руси вже фестивалили по Анатолії, а потім (за Баварським географом) нав'язували мирні угоди Константинополю. Потім в часи руських князів. А потім в часи Козаччини - уже проти Османської імперії, яка зробила замість Константиноплля Стамбул.

Але з точки зору воєнної стратегії часи тут не міняються. Що атаки антів на моноксилах, що атаки козаків на чайках 17 ст, що нальоти Магур і Сі Бейбі в 21 ст - не відрізняються між собою нічим. Це рейдові дії — раптовий вихід із тилових річок у море і наскок на прибережні фортеці. Без висадок і довгих штурмів. Так, в рідкісних випадках вдавалося прорватися навіть в середземноморський регіон. Але переважно обмежувалися максимум столицею тої державності, що утримувала вихід із ЧМ (Царгород, Золотий Ріг).

Чому?

Розрахунок простий і далекоглядний.

Атакуєш серце імперії - столицю султана/цісаря - і він тут же отримує політичні проблеми у себе під троном. Як путін, коли наші БПЛА бамкають по Москві. Підлеглі бачать, що ти слабкий. Деяких султанів навіть страчували. Султан пригорає, злиться, може навіть вислати військо на наші терени для атвєткі (скажімо, Хотинська війна 1620 - класична помста за морські війни Сагайдачного), але в кінці султан усвідомлює неможливість завадити такій стратегії українців чисто в силу географічних причин. І вкінці йде на перемовини (договір Хмеля з султаном 1648 р. або договори Ігоря/Олега з імператорами 10 ст).

І хто б не був ворогом мешканців території Північного Причорномор'я в конкретний період історії - він в будь-якому разі відгребе. Бо географія за нас.

В той же час географія диктує і обмеження українським флотоводцям.

Головне обмеження: неможливість тримати тут великі кораблі. Їх просто немає де розмістити і як захищати. В козацькі часи козаки з походів неодноразово приводили захоплені турецькі галери, заводили у Дніпро, але галерний флот у козаків так і не прижився. Галерний флот в 17 столітті це флот басейну Середземного моря: відстані вищі, автономність і мореходність потрібні більші. А в руслі Дніпра чи Дону великі кораблі це гарна мішень для ворога, який наскочить вже на тебе і привіт.

Приклад уже з сучасної історії — необхідність втопити фрегат Сагайдачний.

Єдине, для чого північно-причорноморській цивілізації можуть знадобитися великі кораблі, це проектувати силу. Скажімо, як той же гетьман Сагайдачний, виконував місію в Аденській затоці проти сомалійських піратів.

Це єдине і унікальне застосування великого корабля для країни із чорноморського басейну.

На ділі умови, коли держава Північно-Причорноморського регіону захоче і зможе "проектувати силу" проти будь-якої держави Середземноморського регіону, виникнути нездатні.

Навіть проти Берберійських піратів 16 століття флот козаків не зміг би нічого зробити. Не кажучи вже про флоти Венеції чи Іспанії.

Бо щойно держава, яка контролює Північне Причорномор'я, стає занадто агресивна і починає зазіхати на інтереси держав Середземноморського регіону, вони просто укладали коаліцію і навалювали цій державі.

Прикладів в історії маса:

 • московитів розбили в Кримській війні 1854 (панораму якої розбомбили наші БПЛА).

 • турків розбили під Лепанто в 1571 коаліція Священної Ліги.

Все це наші предки усвідомили ще 2000 років тому.

І зробили висновок простий і на віки: дешевше з сусідами дружити.

------------

Росіяни вийшли на Чорне море лише у 18 ст і вирішили: "у нєй особенная стать, умом расію нє поняць!". Ми вивєдєм на Чорноє морє авіаносци!

Через цю тупість уже самий перший же морський флот орків втонув.

Натурально, "флот великого моря" був знищений штормом і згнив на базі ще перед війною з турками в 1788 році. І уже через це російська імперія змушена була іти на принизливе відновлювлення української державності, заключати воєнний союз із "Чорноморським Козачєством" і розплачуватися з українцями Кубанню, бо потрібен був їхній флот. Саме український флот під командуванням Сидора Білого, Захара Чепіги, Антона Головатого і Джон Пол Джонса і врятував тоді спершу командувача російський військ Суворова на Кінбурзі, а потім і всю Російську імперію в війні з Османами.

Досі існують мемуари американського адмірала Джон Пол Джонса (засновник американського флоту), який так і пише: саме козацький флот у генеральній морській битві захопив адміральську галеру і навіть прапор турецького капудан-паші (звання адмірала). А от рускій командувач Карл Нассау-Зіген був тупий (так і пише) і зробив у всій війні єдине: "поцупив той прапор із рук козаків" (*скрін з мемуарів кидаю в коменти).

Утоплення російського флоту без битви це був кармічний сигнал від всесвіту. Але ординські стротеги 2.5 століття тому той сигнал явно не уловили.

Тепер їхній флот знову утоплений без битви.

Так їм і треба