Перш ніж перейти до суті цього тижневого огляду, який зосередиться на тому, що, здається, є ще більш вираженим зрушенням у способах завдання втрат на полі бою, я хотів би подякувати всім читачам, які пожертвували на "Повернись живим" після прямого ефіру на Substack з Богданом Желобчуком. Ці дві речі насправді пов'язані між собою. Богдан розповідав про те, як українці розробляють і використовують наземні роботизовані комплекси (НРК) для виконання значної частини небезпечної і складної роботи на полі бою. Оскільки людей дедалі легше виявити і вбити, для українців вкрай важливо просуватися вперед у цьому напрямку. Такі НРК виконують широкий спектр завдань: від доставки припасів (логістика) до евакуації поранених і навіть безпосереднього бою з противником. На фото – Богдан із двома логістичними транспортними засобами.
Мені надзвичайно приємно повідомити, що за наданим посиланням для пожертв було зібрано понад 675 000 грн. Цього більш ніж достатньо, щоб забезпечити дві машини, які ви бачите вище, і майже повністю покрити вартість медичного евакуаційного НРК. Ще раз – ви врятували українські життя. Люди з "Повернись живим" і я особисто вам надзвичайно вдячні.
Чому саме ця програма така важлива? Як я вже згадував вище, поле бою у 2026 році стає для людей дедалі смертоноснішим. Оскільки кількість дронів/БПЛА в небі постійно зростає, людей часто дуже швидко виявляють і вбивають або ранять. Для українців це означає, що їхні плани скоротити кількість солдатів на передовій і замінити їх НРК набувають ще більшого значення. Тому я почну з оновлення, присвяченого російським втратам у березні, про які повідомили нещодавно і які справді приголомшливі.
Розглянемо ще дві теми. Перша – українці продовжують атакувати Усть-Лугу та інші нафтові об'єкти. Удари не припиняються, хоча в минулому паузи бували. Удари по російській нафтовій системі загалом мають каскадний ефект. Загалом можна сказати, що дедалі більша ініціатива у війні переходить до України.
І насамкінець – невеликий бонус. Дедалі більше інших видань пишуть про розвиток НРК (і в найближчі тижні та місяці ви почуєте про це набагато більше). Тож буде невеличка добірка матеріалів, якщо ви хочете дізнатися більше.
Втрати росії у березні та БПЛА: шокуюча статистика
У п’ятницю і президент Зеленський, і міністр оборони Федоров опублікували дописи про російські втрати у березні. Допис Зеленського довгий, але його варто прочитати повністю. У дописі Федорова є відео, яке показує, як невпинно БПЛА використовуються для полювання на солдатів противника.
Те, що ці повідомлення з’явилися з різницею лише в кілька годин, було явно скоординовано, і українці намагалися донести чіткий наратив або, якщо точніше, одразу два чіткі наративи. Перший полягає в тому, що російські втрати не просто надзвичайно високі, а й рекордні (понад 35 300 у березні). Ба більше, темпи цих втрат зростають і перевищують можливості росіян щодо поповнення особового складу. Українці й далі говорять про досягнення своєї цілі – понад 50 000 російських втрат на місяць. Спочатку я вважав, що у 2026 році цього буде майже неможливо досягти (ще одне, у чому я, мабуть, помилявся).
Щоб підтвердити свої твердження, українці заявляють, що кожну втрату було верифіковано їхньою системою перевірки єБали. Іншими словами, вони кажуть, що мають фото або відео, яке підтверджує всі або майже всі ці втрати.
Примітка: Зеленський також навів дуже високий показник втрат російських засобів протиповітряної оборони в березні – 274 одиниці. Отже, українці явно намагаються знищувати російські можливості в цій сфері, що ще більше підвищить ефективність українських БПЛА. Хоча розбивки за видами знищених систем ППО не було наведено, темпи знищення, безумовно, перевищують темпи виробництва для їх заміни.
Саме по собі це вже є важливою темою – зростання російських втрат темпами, що перевищують рівень заміщення, є жахливою траєкторією для путіна. Війна триває вже понад чотири роки (від початку повномасштабного вторгнення), і це, до речі, часто саме той момент або навіть із запізненням, коли залучати нових рекрутів стає дуже складно Наприклад, Червона армія у Другій світовій війні досягла піку чисельності ще до того, як війна увійшла в четвертий рік, і у 1945 році вже фактично скорочувалася.
Проте це лише частина історії. Можливо, ще більш вражаючим є твердження про те, як саме було завдано російських втрат. Зеленський заявив, що близько 96% російських втрат були спричинені українськими БПЛА. Це означає, що все інше – від артилерії до танків, стрілецької зброї, мін тощо – забезпечило лише 4% російських втрат у березні. Не знаю, чи доводилося мені коли-небудь бачити настільки односторонню статистику в сучасній індустріальній війні.
Якщо це правда, це означає, що українська "стіна дронів" справді існує і дедалі посилюється. Українське виробництво дронів у 2026 році має різко зрости порівняно з 2025-м. Фактично українці сподіваються майже подвоїти виробництво у 2026 році порівняно з 2025-м, а обсяги 2025 року, зі свого боку, вдвічі перевищили показники 2024 року.
Ось уривок з одного матеріалу про це зростання:
Україна планує виготовити 7 мільйонів військових дронів у 2026 році, заявив заступник міністра оборони Сергій Боєв на конференції НАТО Operational Force Development Framework (OFDeF).
Таким чином, Україна приблизно щороку подвоює виробництво дронів, виготовивши щонайменше 4 мільйони у 2025 році, 2,2 мільйона у 2024 році та 800 000 у 2023 році.
І, до речі, російське виробництво БПЛА теж, схоже, стабільно зростає – саме тому українцям потрібно скорочувати кількість військ на передовій.
Чи є це історичним зрушенням? Якщо дивитися на трансформацію від 2024 року до сьогодні, то відповідь безумовно так. Твердження, що в ході війни система, яка на початку не вважалася важливою, тепер завдає 96% втрат – не має, на мою думку, жодних аналогів в історії.
На щастя, українці усвідомили це історичне зрушення раніше за росіян. Справді, варто зазначити, що українські джерела публічно говорять про те, що, хоча саме росіяни нещодавно розпочали черговий масований наступ, насправді саме українці тепер демонструють більшу ініціативу.
І якщо росіяни не мають іншого вибору, окрім як намагатися просуватися вперед людьми проти БПЛА, вони дедалі більше втрачатимуть цю ініціативу. Березень може бути провісником того, що нас чекає попереду.
Чому потрібно виводити з ладу цілу систему? Подумайте про ефект "закупорювання"
Отже, якщо у березні відбулося історичне зрушення у способі завдання російських втрат, то також було підтверджено, як саме повітряна міць може використовуватися стратегічно. Дедалі очевидніше, що українці вчаться вести справжню стратегічну повітряну кампанію – і доказом цього є слово "закупорювання" (яке в контексті цього тижня стало для мене новим словом).
Минулого вікенду в огляді та в окремому матеріалі для підписників я зазначив, що найважливішим розвитком стало те, що замість ударів по окремих нафтопереробних заводах українці, схоже, почали бити по російській "системі" видобутку та експорту нафти. Ось той спеціальний матеріал: "Україна починає вести системну війну".
Системна війна є інтелектуально складнішою, але й значно ефективнішою, ніж війна, зосереджена на окремих битвах. Це означає спробу вивести з ладу або зупинити всю взаємопов’язану систему противника (від логістики до виробництва, командування/управління тощо). У моїй нещодавно виданій книжці "Війна і влада: хто виграє війни і чому" я пояснюю, чому удари по системах є не лише ключем до знешкодження ворога сьогодні, а й, імовірно, ставатимуть дедалі важливішими в майбутньому. Ось останній абзац вступу до розділу 7.
Відтоді можливості завдавати ударів розширилися ще більше – на тисячі миль, із надзвичайною точністю. Поява комп’ютерних технологій у поєднанні з прогресом в ефективній тязі означає, що цілі тепер можна виявляти, визначати пріоритети, а потім уражати з іншого континенту. Ба більше, зростання технологічних можливостей означає, що важливим є не окремий вид зброї, а здатність інтегрувати багато видів озброєнь і навіть систем у межах швидкої, складної операції – саме це відрізняє ефективну армію від неповороткої. Інакше кажучи, справа не в кількості танків, літаків чи артилерійських систем. Справжнім випробуванням розвиненої держави у війні стає те, чи здатна вона інтегрувати дії всіх цих засобів у різних поєднаннях.
Схоже, донедавна українці не цілком це усвідомлювали. Вони атакували окремі елементи системи (наприклад, нафтопереробні заводи), намагаючись завдати шкоди росії. Проте тепер вони завдають ударів по широкому спектру цілей у російській системі видобутку та розподілу нафти, створюючи цілу низку проблем і взаємопов'язаних труднощів, з якими росіянам набагато важче впоратися.
Погляньмо, що вони атакували минулого тижня. Було завдано низку ударів по нафтоекспортних вузлах на Балтиці (Приморськ і Усть-Луга), про які ви так багато чули останнім часом. На обох цих об’єктах однією з ключових цілей, схоже, були великі резервуари, які використовують для накопичення нафти перед завантаженням на судна для експорту.
Загалом це означає, що російські експортні спроможності й надалі погіршуються. Ось як це підсумували в одному з матеріалів:
Українські удари вже дали результат. Bloomberg, який постійно відстежує морський експорт російської нафти, наводить такі цифри:
У порту Приморськ було завантажено лише 4 танкери замість 10.
У порту Усть-Луга було завантажено лише 2 танкери замість 8.
Загальний обсяг морського експорту російської нафти впав із 4,1 мільйона до 2,3 мільйона барелів на добу.
До речі, наразі підраховано, що росіяни втратили щонайменше 1 мільярд доларів доходів через ці удари.
Проте цими атаками справа не обмежилася. Українці також знову почали бити по нафтопереробних заводах і пунктах розподілу, які живлять ці експортні об’єкти. Вони атакували критично важливі резервуари на портових об’єктах і великі нафтопереробні заводи (навіть ті, що розташовані за 1400 кілометрів від України).
Ці удари по різних частинах російської нафтової системи вже мають певні каскадні наслідки. Один із них полягає в тому, що росія має проблеми зі зберіганням нафти. Вона не може експортувати стільки, скільки планувала, і не має достатніх потужностей для зберігання нафти в резервуарах, оскільки багато з них знищено. Це означає, що росіяни змушені зберігати дедалі більше нафти безпосередньо в самих трубопроводах.
Зберігати нафту в трубопроводах зазвичай не є великою проблемою, коли уражено один НПЗ, але якщо одночасно б’ють по НПЗ, порту й резервуарах для зберігання – це вже проблема. Трубопроводи заповнюються і не можуть вмістити більше нафти. Результатом може незабаром стати те, що росія буде змушена зупинити видобуток і переробку нафти, з якими за інших умов могла б упоратися, просто тому, що ніде розмістити продукт. Як було зазначено в одному матеріалі:
"Це означає, що на деяких нафтових родовищах доведеться скоротити видобуток, аби уникнути подальшого перевантаження системи", – йдеться в повідомленні з посиланням на джерела.
І повідомлень такого типу стає дедалі більше.
Такий розвиток подій можна назвати "закупорюванням" російської нафтової системи. Саме це я маю на увазі, коли говорю про ефективність ударів по цілій системі, а не по окремій її частині. Наслідки можуть поширюватися каскадом у міру наростання тиску, а усунути каскадні проблеми набагато важче, ніж виправити одну проблему.
Мабуть, найбільше надихає те, що українці тепер, здається, це зрозуміли і відкрито говорять про необхідність повертатися знову і знову та підтримувати цю систему в зламаному стані (або "закупореною"). Ось як це сформульовано в одній офіційній українській публікації.
Завдання України – забезпечити, щоб ця інфраструктура залишалася виведеною з ладу надовго або взагалі не підлягала відновленню. Проблема росії полягає в тому, що вона не може перенаправити сибірську нафту в таких обсягах – це просто неможливо і немає куди її спрямовувати. У такому разі доведеться скорочувати видобуток, а отже, буде втрачено доходи.
Якщо українці зможуть упоратися з цим викликом, російська економіка зіткнеться із серйозними проблемами. Тож – побільше "закупорювання".
Ще кілька історій про НРК
Невелика добірка на завершення. Приємно бачити, що про розвиток українських НРК пишуть дедалі більше. Я подумав, що дам посилання на кілька відкритих, цікавих і важливих матеріалів, щоб ви могли більше дізнатися про те, що відбувається.
Один із найкращих нещодавніх матеріалів датований 9 березня – це публікація Інституту сучасної війни при Вест-Пойнті. Під назвою "Об'єднані в мережу для війни" стаття подає цікаві подробиці про те, наскільки складно використовувати НРК у бойових/польових умовах. У матеріалі є захопливі дані (80% українських логістичних доставок до передових підрозділів тепер здійснюються НРК), і його варто прочитати. Ще один цікавий факт, наведений у матеріалі, полягає в тому, що ще понад рік тому українські НРК уже відігравали велику роль у зменшенні українських втрат. Якщо вони робили це тоді, то зараз, мабуть, рятують значно більше життів.
Є також цей матеріал українського видання, опублікований раніше у 2026 році, у якому йдеться про зростання кількості місій, що повністю виконуються НРК. У ньому зазначено, що лише в січні 2026 року понад 7000 логістичних операцій було повністю виконано НРК.
Нарешті, ось ця стаття The Guardian, у якій йдеться про дедалі більшу бойову роль НРК. У ній була цікава схема того, який вигляд мають різні моделі.
Готуйтеся чути про це ще більше.
