Незважаючи на те, що на самому початку квітня Україна отримала кредит у $1,3 млрд від Японії, а також €1,4 млрд (прибутки від заморожених російських активів) від ЄС, наразі відбуваються дуже небезпечні процеси на українських ринках, якщо, звичайно, дивитися на нашу економіку без рожевих окулярів від НБУ.
Отже, судіть самі. З одного боку, національна промисловість у величезному мінусі, а також все, що живе на реальному попиті, продовжує падати: ВВП України в січні-лютому цього 2026 року впав на 1,2%-1,5% у річному обчисленні. Основні втрати зафіксовані в енергетиці (виробництво і розподіл впали на 16%), у видобувній промисловості (-17%) та транспорті (-10,8%).
А, з іншого боку, українські банки в цей же час друкують прибуток - до 17,78 млрд грн тільки за січень-лютий 2026 року, ніби кризи немає взагалі. Основний прибуток продовжують генерувати великі державні й структурні комерційні банки.
Ось це і є стан сильно перекошеної економіки України. Коли розподіл держбюджету-2026 та фінансової підтримки Заходу йде не туди, де є попит, а туди, де є держфінансування. Тоді в цій конструкції банк – це фінальний збирач грошей з усієї системи: держзамовлення → кредит → відсотки → прибуток банку.
Банк у цій українській системі не помічник реального сектору економіки, а її податковий збирач. Але якщо в Нацбанку й Кабміні працюють не тимчасові керівникі, то вони повинні розуміти, що такі перекоси довго не живуть і зазвичай фінал один із двох:
- або економіка оживає → банки остигають;
- або економіка далі падає → банки ловлять прострочення з неповерненнями кредитів.
Третього не дано. Ну, а поки що наш національний ринок не про те, де швидше і більше заробити, а про те, хто переживе наступний цикл. Тому що це вже не фаза відновлення економіки, а фаза перерозподілу з різними корупційними схемами і в такі моменти виграють не ті, хто виробляє, а ті, хто сидить на грошових потоках.
